Статистичний облік природних ресурсів в Україні
Курсовой проект - Экономика
Другие курсовые по предмету Экономика
?оди з відновлення деградованого довкілля та окремих його компонентів;
2) проведення досліджень із проблем забруднення навколишнього середовища та спостереження за забрудненням;
3) заходи із захисту та збереження природи;
4) заходи, повязані зі створенням державних структур для контролю за забрудненням.
Показники запасів i фондів окремих компонентів навколишнього середовища та кадастру екосистем дають оцінку запасів природних pecypciв та фондів населених пунктів i їх зміни в наслідок соцiально-економiчної дiяльностi суспільства. Ці показники будуть розглянутi під час вивчення окремих видів природних pecypcів.
Статистика навколишнього середовища не є завершеною. З появою різноманітних проблем, що повязані зі станом, розвитком окремих компонентів навколишнього середовища, а також постійним зростанням розмiрiв соцiано-економічної дiяльностi суспільства, статистика навколишнього середовища постійно вдосконалюється.
Оскільки окремі види природних pecypciв значно різняться між собою як за натуральною формою, так i piвнем та напрямками залучення до народногосподарського обороту, статистичні показники, необхiднi для їх оцінки та характеристики, є вузькоспецiалiзованими. Єдиної загальноприйнятої класифiкацiї природних pecypciв у статистиці не існує. Нині вони вивчаються в розрiзi укрупнених груп:
1) земельні фонди;
2) багатства надр;
3) водні ресурси;
4) лiсовi ресурси;
5) гідроенергоресурси.
З огляду на це при вивченні системи показників статистики природних pecypciв розглядаються окремі пiдроздiли цієї системи.
Показники статистики земельного фонду.
Існування й розвиток людського суспільства незалежно від його соцiально-економiчного устрою нерозривно повязані з землею - цим найважливішим компонентом зовнішнього середовища, роль якого в житті людей багатогранна. Зокрема, земля є головним засобом виробництва в сільському господарстві, а також виконує функцію територіального базису i в інших галузях народного господарства. Більш того, земля є загальною основою існування людини, оскільки земля - це не тільки матерія, тобто земні території, а й вода, надра, рослинність i т. ін. Уся земельна площа країни або певного peгioну, включаючи внутрiшнi води, становить земельний фонд. Сукупність даних про правовий, природний та господарський стан землі має назву земельного кадастру. Структура кадастру передбачає той необхідний набір статистичних показників, кiлькiсна iнформацiя про які наповнює земельний кадастр конкретним змістом. Нині сфера кадастрового обліку обмежена землею сільськогосподарського призначення. Тому статистика земельних pecypciв є одним з роздiлiв сільськогосподарської статистики. Докладну iнформацiю про земельні ресурси містить Державна земельна книга району (або міста). У ній зазначені землекористувачі (підприємства, органiзацiї або окремі особи), структура земель за якістю, за аграрно-виробничими групами з урахуванням фiзико-хiмiчних особливостей, що дозволяє обчислити питому вагу найважливішої частини земельних pecypciв - оранки - з урахуванням того, яка частина з них у цей час використовується в сільському господарстві, а яка - ні.
Kpiм характеристики складу i структури земельного фонду показники земельних pecypcів також виражають динаміку включення в господарський оборот нових земель, трансформацію освоєних земель та їх рекультивацію. Особливо велике значення для контролю за використанням земельних pecypcів мають показники їх трансформації, причому найбільший інтepec становлять показники відводу продуктивних земель з різною несільськогосподарською метою.
Зміна якості земель також може бути оцінена в динамiцi. При цьому вирізняють зміни, які відбуваються під впливом натуральних процесів та результатів господарської дiяльностi людини. Це повязано з тим, що виробнича сила землі як засобу виробництва, її цiннiсть з промислового, рекреаційного та інших поглядів є категоріями, не сталими в часі. Якість земельних pecypciв може поліпшитися завдяки цілеспрямованому впливу на них людської дiяльностi, але може й погіршитись через значне забруднення землі. Таке погіршення якості земельних pecypciв має кiлькiсно відбиватися у зниженні показника економічної оцiнкu, що буде мірою втрат, які нанесені народному господарству забрудненням цього найважливішого компонента зовнішнього середовища.
Цiннiсть такого показника полягає в тому, що, по-перше, він дозволяє цілеспрямовано планувати витрати на землеохороннi заходи i спрямовувати їх передовсім на охорону тих земель, втрати від забруднення яких особливо великі; по-друге, дає можливість рацiональнiше розвязувати питання розміщення промислових підприємств, уникаючи їх концентрації в районах з високим показником втрат від забруднення землі.
Показники статистики лісових pecypciв.
Значення лiсiв велике i багатогранне. Як найважливіший планетарний акумулятор живої речовини ліси підтримують вуглеводневий та кисневий баланс землі, впливають на бiологiчний кругообіг ряду хiмiчних елементів. Ліси значно впливають на клiматичнi умови різних географічних зон, на циркуляцію тепла в атмосфері, на запас вологи в гpунті, води в piкax та озерах. Лiсовi насадження значною мірою не дають змоги розширюватись водній та вiтровiй ерозії.
Ліси мають велике санiтарно-гiгiєнiчне значення: крони дерев не тільки затримують тверді пильовi частинки, а й детоксують рiзнi газоподiбнi iнгредiєнти. Зі зростанням урбанiзацiї підвищується к