Стан та тенденції розвитку експортного потенціалу зернового господарства Херсонської області
Дипломная работа - Экономика
Другие дипломы по предмету Экономика
; комунікаційного звязку; стандартизації; сертифікації; цінового моніторингу; інформаційної служби [28].
Інфраструктура ринку зерна комплекс виробничих і невиробничих формувань, які забезпечують умови виробництва зерна, його заготівлі, зберігання, переробки, реалізації, страхування, кредитно-фінансові та інші послуги [33].
Складовими інфраструктури ринку зерна є товарні та аграрні біржі, брокерські контори, аукціони, агроторговельні доми, оптово-продовольчі ринки, ярмарки, комерційні та акціонерні банки, електронні торги за допомогою найновітніших комунікацій, торгово-посередницькі кооперативи, інформаційні центри, міські ринки, системи цінового моніторингу, продовольчі ринки населених пунктів, інтервенційні фонди. Разом з іншими формуваннями (кредитно-фінансовими, страховими, постачальницькими, транспортними і т.п.) вони покликані обслуговувати процес ринкового товарообміну, забезпечувати його надійність, прозорість, стабільність [37].
Нині зерновий ринок, як і аграрний в цілому, Херсонщини проходить у своєму розвитку фазу становлення, якій притаманний ряд особливостей. По-перше, це наявність елементів однобічності та стихійності у виробництві організації; по-друге, слабка координація у виборі єдиних правил поведінки та дій у масштабах регіону; по-третє, недостатньо розвинута інформаційна база з питань попиту, пропозиції та прогнозних оцінок; по-четверте, обмеженість у виборі механізму функціонування та недостатньо відпрацьована взаємодія з іншими сегментами загального ринку, в першу чергу, з ринком капіталу; по-пяте, сировинні напрямки аграрного ринку домінують над продовольчими. На відміну від підприємств переробної галузі, котрі є більш конкурентоспроможними на світових ринках, ніж сировинні виробництва, сільське господарство є монопольнішим і менш стурбованим за ринки збуту; по-шосте, нерівномірність розподілу елементів ринкової інфраструктури в межах області; по-сьоме, за 3-4 роки прискореної реформації сформувати ефективно діючий внутрішній та зовнішній зерновий ринок практично неможливо. Тому наявний ринок більше схожий на стихійний базар. Про це свідчать досвід торгівлі зерном у 2001-2002 роках. Так, у Херсонській області до 90 % зерна реалізовувалось у найнесприятливіший період максимальної пропозиції та відповідно мінімальних попиту і цін, з них 70 % продали взагалі в липні-вересні, тобто відразу після збирання урожаю; по-восьме, обсяг послуг суттєво відстає від обсягів реалізації продукції; по-девяте, в ряді випадків недостатнє кадрове забезпечення структур аграрного ринку. За даними експертів, лише 15 % реформованих підприємств області мають сучасний управлінський персонал, який може розвязувати нагальні проблеми. Нині найнижчі витрати коштів та енергії на гектар і одиницю продукції, мінімальна її собівартість і висока товарність у підприємствах, які спираються на сучасну аграрну науку, маркетингові служби [36].
Впевненими кроками йде в області розбудова інфраструктури зернового ринку, розвивається біржова та активізується аукціонна торгівля. Закріплена Конституцією України свобода підприємницької діяльності дала змогу розширити торговельні операції за допомогою прискореного формування оптово-продовольчих ринків. Витримується взятий курс по створенню в кожному селі області заготівельних пунктів сільгосппродукції, що в свою чергу дає вагомі результати по оздоровленню соціально-економічного становища в сільській місцевості. Нестримний розвиток приватної ініціативи, збільшення кількості сільськогосподарських підприємств по виробництву зерна підштовхує процеси створення та розвитку підприємницьких структур по наданню різноманітних послуг, як таких: обслуговуючих кооперативів, машинно-технологічних станцій, інформаційно-консультаційних центрів та ін. Разом з цим активно формуються магазини та кіоски фірмової торгівлі, відновлюється робота по оздоровленню заготівельно-збутової мережі системи споживчої кооперації [12].
Аналізуючи виконання Указу Президента по формуванню інфраструктури аграрного ринку, слід зазначити, що в області функціонують 2 товарні біржі, 15 агроторгових домів, 28 оптових продовольчих та плодоовочевих ринків, 546 заготівельних пунктів, 231 магазинів і кіосків фірмової торгівлі, 44 обслуговуючих кооперативів, 327 пунктів ветеринарного обслуговування, 308 пунктів штучного запліднення. Проводиться робота з передачі обєктів соціальної сфери села в комунальну власність сільських і селищних рад [22].
Районними сігосппродуправліннями Херсонської області здійснено ряд організаційних заходів щодо формування інфраструктури аграрного ринку. Краще ця робота поставлена в Бериславському, Великоолександрівському, Верхньорогачинському, Голопристанському, Каланчакському, Нововоронцовському районах, де продуктивно працюють агроторгові доми, розвинута мережа заготівельних пунктів, напрацьовано досвід з організації кредитних спілок, обслуговуючих кооперативів [32].
Особливою формою організованої оптової торгівлі зерновою продукцією є товарні біржі, яких в області створено дві. Перелік акредитованих біржових установ зерноторговельних компаній, підприємств по закупівлі зерна Херсонської області та підприємств-конкурентів по закупівлі зернових з інших областей наведено в додатку Б. Біржі здійснюють операції щодо надання послуг з укладання угод купівлі-продажу зерна та іншої сільськогосподарської продукції та продовольства, а також укладення та реєстрації зовнішньоекономічних контр