Стан та тенденції розвитку експортного потенціалу зернового господарства Херсонської області
Дипломная работа - Экономика
Другие дипломы по предмету Экономика
µйдери перестали купувати продовольчу пшеницю. Експортна ціна становила за пшеницю третього класу 120-125 дол. США за 1 тонну FOB, а купувати її по ціні 150 дол. США за 1 тонну на внутрішньому ринку стало невигідним. У другій половині сезону виробники змушені продавати зерно за нижчими цінами, витративши додаткові кошти на зберігання.
Зовнішньоекономічна діяльність буде найбільш успішною лише в тому випадку, якщо вихід підприємств на міжнародні ринки буде не тільки добре продуманий, всебічно обґрунтований, але і випливатиме з довгострокових цілей [46].
Як бачимо, адміністративне регулювання ринку (мінімальні і максимальні ціни, квоти) фактично позбавляє операторів ринку зерна можливості укладати довгострокові угоди на внутрішньому і експортному ринках. У результаті Херсонщина може забути про можливість виходу на найбільш перспективні світові ринки збуту зерна.
Хоч і обмежено, але й виробники сільськогосподарської продукції можуть впливати на ситуацію. У виробників відсутня єдина цінова політика, а у трейдерів й інших учасників ринку вона досконало відпрацьована. Частково несправедливий розподіл доходів на зерновому ринку можливо виправити шляхом кращого інформування сільгоспвиробників про ситуацію на внутрішньому і зовнішньому ринку. Ще один резерв це удосконалення маркетингової стратегії сільгосппідприємств. Посилити позиції сільгоспвиробників на ринках могло б створення ними маркетингових кооперативів. Як правило, ринкова конюнктура ними не вивчається і за межі свого району зерно не вивозиться. Натомість основними мотивами вибору каналів збуту продукції є передоплата з боку продавця, попередня домовленість, зручність збуту (в умовах відсутності у виробників транспортних засобів, а іноді і збиральної техніки продукція збувається прямо з поля). У результаті з року в рік зерно на Херсонщині продається одним і тим самим трейдерам, елеваторам, переробникам, які просто наживаються на виробниках.
Оскільки виробництво зернових на Херсонщині суттєво переважає над його потребами, то регіон генетично запрограмований на зовнішні ринки. Тому потрібно не просто думати про те, що треба експортувати власну продукцію, а й міркувати, як вписатися у світову систему аграрного ринку, в світові регуляторні процеси. Бо коли ми хочемо постійно збувати своє зерно, то маємо грати за тими правилами, які там запроваджені [19,43].
Таблиця 14
Експорт зерна з Херсонської області в розрізі країн світу, тис. тонн
КраїниРоки199619971998199920002001200220032004Всього41,4646,26364,63508,2987,90304,39561,9589,06283,56Країни СНД15,817,8512,9922,302,200,394,325,098,21Азербайджан0,53--------Білорусь12,497,652,045,051,770,394,32-0,18Грузія1,020,208,9815,220,43--3,301,65Молдова--------0,06Російська Федерація1,77--2,03---1,796,32Туркменістан--1,97------Інші країни світу25,6538,41351,64485,9985,70304,00557,6383,97275,35Європа2,490,7357,6073,7615,99141,25311,7053,57166,17Албанія------3,07--Бельгія---2,79--1,35--Великобританія---0,33-----Греція------4,13--Данія------0,50--Ірландія--------6,30Іспанія--4,71--67,54133,43-1,59Італія--3,524,79-32,0411,9419,663,95Латвія0,86--0,09-----Литва0,780,250,13------Мальта--5,1410,01-0,09---Нідерланди--0,1724,7211,6320,8216,943,54-Німеччина--0,930,92--6,47--Польща0,79--------Португалія---1,65--36,55--Румунія-----1,14--4,30Словаччина-0,48--4,290,410,02-0,09Угорщина0,06-43,0027,190,0119,2184,3430,37149,94Швейцарія---1,270,06-12,96--Азія23,1636,39205,53295,3763,6883,0970,595,4059,97Ізраїль13,6620,58113,5579,3719,1535,9920,18-12,01Індія---3,33-----Ірак---33,99-----Іран-----4,680,44-3,39Йорданія-----0,59--4,49Кіпр5,89--1,6921,7011,106,502,83-Корея--60,54100,38-15,15---Ліван--0,624,93-----Малайзія--7,50------Саудівська Аравія-13,73-2,195,349,0310,221,421,55Сірія---19,9117,483,0919,13-35,34Туреччина3,612,0823,3249,150,013,4614,121,153,19Філіппіни---0,43-----Африка-0,172,3263,635,9176,36162,8325,0016,95Алжир--0,0220,410,9838,3138,48--Єгипет--2,30-4,93-36,10--Лівія-----11,5028,60-14,10Маврітанія------18,81--Марокко-0,17-43,22-20,3123,56--Туніс-----6,2417,2825,002,85Америка-1,1286,1953,230,123,3012,51-32,26Бермуди--68,1739,870,12----Віргінські о-ви (Брит.)-1,125,87------Канада--1,26--2,9410,32--Куба--10,8911,48-----США---1,88-0,362,19-32,26Європейський Союз--9,3335,2011,63120,40211,3123,20155,57
Зовнішня торгівля зерновими культурами в Херсонській області характеризується зростанням обсягів експорту як у натуральному, так і в вартісному вигляді, свідченням чого є таблиці 2.14 та 2.15. Так, у 2005 році експорт зерна становив близько 300 тис. т, на суму близько 25 млн. дол., що порівняно з 1996 роком більше в натуральному виразі в 7 разів, а у вартісному у 4,5 разів.
Таблиця 15
Динаміка товарної структури експорту-імпорту зернових в Херсонській області
ПоказникиЕкспортІмпорт2004рік
тис. дол. США2005рік
тис. дол. США04рік
тис. дол. США2005рік
тис. дол. США%Зернові культури31851,9624696,3977,535367,68976,0215,7Всього по с/г продукції98955,3448381,382,19556,816198,4864,9Всього оборот223492,92234585,77104,9678065,61100142,29128,282003 рік
тис. дол. США2002 рік
тис. дол. США2003рік
тис. дол. США2002 рік
тис. дол. СШАЗернові культури9550,0347304,3812866,94493,49Всього по с/г продукції35216,8754769,8916697,232681,64Всього оборот140034,07164680,6678700,6740297,27
Таблиця 16
Експорт-імпорт окремих видів товарів в Херсонській області за січень-грудень 2005 року
Назва товаруЕкспорт2004 рік2005 ріккількість, кгВартість тис. дол.. СШАкількість, кгВартість тис. дол.. СШАПшениця10885470712404,1313780497215783,17Жито-0,005556062477,57Ячмінь12525422313193,43273355193346,42Овес2301043196,31--Кукурудза385788315034,93231005752379,19Рис6000024,00658054257,15Просо7353508853,10--Всього:24382348131705,919445518222243,5ІмпортПшениця219319453993,6114130020,28Кукурудза9506,348506,21Рис54492341330,503805345949,53Всього:273821295330,453947495976,02
За даними таблиці 16 найбільшу частку експорту у 2004 році склав ячмінь 44 %, а пшениця 39 %. Експорт зерна в області становить майже 15 % від його валового збору. Основними експортерами зернових культур у Херсонській області є ТОВ „Даблю Джей Херсо”, ТОВ „РегіонАгро”, ДП „Інтертрейд”, ВАТ „Херсонських КХП”, ДП „Фрідом Фарм України” та інші (табл. 17).
Таблиця 17
Ра?/p>