Стан та тенденції розвитку експортного потенціалу зернового господарства Херсонської області
Дипломная работа - Экономика
Другие дипломы по предмету Экономика
рнових культур на переважній частині території добре перезимували і, в більшій мірі, вважаються задовільними. Практично на всіх посівах було проведено агротехнічні та профілактичні заходи, повязані з весняно-польовими роботами. Станом на 15.04.06. було виконано план по сівбі ярих зернових на 87%. Зараз ведеться активна робота по підготовці до збиральних робіт. Як завжди, в області гостро стоїть проблема з нестачею паливно-мастильних матеріалів та технікою.
У девятиденний строк планується зібрати ранні зернові культури.
Херсонська область погіршила прогноз обсягів валової продукції сільського господарства в 2006 році до 1,3 %.
У поточному році програмою економічного і соціального розвитку області визначено виробити 2371,2 млн. грн. валової продукції сільського господарства. Це на 101,4 тис. грн. більше за звітний рік. Планується, що цього року в регіоні виростять 1856,4 тис. т зерна, що перевищує фактичний показник попереднього року на 317,1 тис. т.
Для успішного збору врожаю, в першу чергу, необхідно вирішити питання забезпечення технікою. На сьогодні у сільгосптоваровиробників області залишилося лише 2559 зернозбиральних комбайнів, з них 1180 одиниць комбайни „Нива” та 670 одиниць „Дон 1500”. Керівників господарств доведено до відома про державну підтримку у придбанні техніки це 30 % знижка, пільгові умови кредитування.
На території області функціонують 8 агротехнічних формувань та приватних підприємств, які мають 73 одиниці високопродуктивної зернозбиральної техніки. Однак, цієї кількості комбайнів буде недостатньо і сільгосптоваровиробникам необхідно залучати їх з інших областей України. Вартість збирання одного гектара залученими комбайнами ще остаточно не визначена і коливається від 150 до 180 грн. Дотримуватися цієї ціни повинні аграрії області під час укладення угод [16].
Для проведення жнив в області господарства усіх форм власності та господарювання необхідно накопичити 16 тис. т дизельного палива, 2,7 тис. т бензину та 800 т моторних масел.
Дослідивши динаміку виробництва зерна на Херсонщині, можна відмітити, що екстенсивні шляхи виробництва конкурентноспроможного зерна на внутрішньому і зовнішньому ринках вичерпані. Виробництво зерна для внутрішнього і зовнішнього ринків повинне здійснюватись на основі стабілізації землекористування і впровадження інтенсивних технологій вирощування зернових культур. Потенціал регіону використовується далеко не на повну силу. Для забезпечення внутрішнього ринку і рентабельного експорту середня врожайність зернових повинна становити 50 ц/га. Звідси валові збори зернових в області при середніх посівних площах в 766 тис. га, реальні в межах 3,8 млн. т [14,23].
Для досягнення прогнозованих результатів необхідно здійснити ряд кардинальних заходів по підвищенню ефективності зернового виробництва. А саме: збільшення виробництва і поліпшення якості зерна, забезпечення більшої сталості зернового господарства і ефективного використання його виробничих ресурсів. Основним напрямом подальшого розвитку зернового господарства є інтенсифікація виробництва зерна на основі внесення оптимальної кількості органічних і мінеральних добрив, розширення посівів високоякісних сортів і гібридів, впровадження комплексної механізації, інтенсивних та індустріальних технологій, застосування прогресивних форм організації і оплати праці з урахуванням кінцевого результату.
Виробництво зерна є складовою широкої системи маркетингу зерна, яка, якщо побудована і функціонує правильно, може стати джерелом добробуту і виробників, і всієї економіки області [15].
В ринкових умовах головною проблемою вирощування і використання зернових культур стає підвищення їх конкурентоспроможності як на внутрішньому, так і, головне, на зовнішньому ринках. Досягнути цього можна за рахунок одночасного зниження собівартості зерна і суттєвого підвищення його якості. Головні шляхи вирішення цих проблем такі:
- Скорочення площі посіву пшениці або, принаймні, концентрація уваги на кращих землях і на попередниках, середня врожайність зерна на яких може і повинна бути не менше 50 ц/га.
- Зерно з цих площ посіву за вмістом білка повинно відповідати вимогам першого-третього класів (12-15 % на суху речовину). Для досягнення цього залежно від рівня природної родючості землі, мінімальні дози азотних добрив повинні становити 100-150 кг азоту (діючої речовини) на один га посіву.
- Усі ці площі повинні засіватись тільки сортами сильної і надсильної пшениці і стійкими до проростання зерна в колосі на останніх етапах дозрівання зерна.
- Повинна бути забезпечена висока ефективність меліорації.
- Посіви повинні бути захищені від ушкодження зерна шкідливою черепашкою.
- При виконанні цих агротехнічних заходів з одночасним використанням надсильних сортів пшениць вся Херсонська область може стати зоною виробництва конкурентоспроможного зерна пшениці найвищої якості [33].
зерновий господарство торгівельний експортний
2. Фактори формування експортного потенціалу зернового господарства Херсонської області
Ринкова структура АПК це система підприємств, організацій, закладів виробничої та невиробничої сфер, які покликані обслуговувати товаровиробників, створювати умови для своєчасного і безперервного нарощування обсягів пропозиції продукції на ринку.
Ринкова структура АПК може бути представлена підприємствами й організаціями, які виконують такі функції: оптової торгівлі; транспортування; зберігання