Стан та тенденції розвитку експортного потенціалу зернового господарства Херсонської області
Дипломная работа - Экономика
Другие дипломы по предмету Экономика
відні практичні посібники, рекомендації, використання яких поліпшить формування базових засад (пошук власника), побудову виробничих відносин на основі власності, створення адекватних ринковим умовам організаційно-економічних форм господарювання та високофункціонуючої інфраструктури зернового ринку.
Перспективою розвитку реформованих підприємств області є диктатура технологій, трансформована в зерновиробництво через науковий потенціал та інформаційно-консультаційне забезпечення структур Центру, подальша активізація процесів реформування, врегулювання майнових відносин, удосконалення сервісної інфраструктури.
Розподільча інфраструктура зернового ринку повинна доповнюватися банківськими структурами, які б забезпечували своєчасність і гарантованість розрахунків покупців з продавцями.
3. Регіональні особливості експортних операцій із зерном
На зовнішніх ринках Херсонської області однією з найбільш конкурентоспроможних видів продукції є зернові культури.
Ринок зерна є багатогранним формуванням, від ефективності функціонування якого залежить діяльність підприємств багатьох галузей економіки Херсонщини. Прозорість його діяльності, рівень конкуренції на ринку, урегульованість та прогнозованість необхідні фактори, характерні для нормального розвитку зернової галузі.
Загальна потреба області в зернових ресурсах, виходячи із сучасного стану розвитку тваринництва й продовольчого споживання, становить близько 700 тис. т. Це з урахуванням того, що фактичне споживання хлібобулочних продуктів населенням Херсонської області, яке становить 151,2 кг/рік, перевищує раціональну норму 110 кг/рік [10].
Виходячи з цих міркувань, область має значні резерви для реалізації зернових, а саме близько 60 % валового збору.
Таблиця 11
Реалізація зернових культур в Херсонській області, тис. т
РокиРеалізація, всьогоВ тому числі бартерних угоду т.ч.переробним п-вам та орг-ям спож. кооп-ціїна ринкунаселенню в рахунок оплати праціза іншими каналами19971470,3382,2228,3321,0538,8100,0,7,0,5,8,7981099,4147,4210,3258,9482,8100,0,9,4,1,6,999867,759,0172,1227,2409,4100,0,2%6,8,8,2,200553,810,6153,289,5300,5100,0,1%1,9,7,2,201935,08,0195,8137,0594,2100,0,5%0,9,9,7,502716,46,8142,469,5497,7100,0%9,0%0,9,9%9,7,503159,21,134,115,3108,7100,0%3,2%0,7,4%9,6,304602,924,195,528,5454,8100,0%1,9%4,0,8%4,7,405563,312,6101,224,4421,4100,0%0,7%2,2%4,3,8%
Небувалих обсягів реалізації за останні 5 років було досягнуто в 2001 році 935 тис. т. У 2005 році реалізація зернової продукції в області здійснювалась за такими каналами. Для фермерських господарств і сільгосппідприємств основним каналом збуту була реалізація продукції на місцевих ринках безпосередньо з поля. Питома вага даного каналу у загальних обсягах реалізації для цих двох категорій господарств відповідно становила 37 % та 25 %. Популярність цього каналу можна пояснити мінімізацією транспортних витрат. Третина товарного зерна реалізується компаніям-трейдерам 32 % продукції фермерами і 34 % - сільгосппідприємствами. Третім за значенням каналом збуту виступають переробні підприємства харчової промисловості. Частка даного каналу в загальних обсягах реалізації цих підприємств становить відповідно 4 і 12 %. Серед інших каналів збуту слід зазначити продаж продукції підприємствам комбікормової промисловості та державі 2 % і 5 % відповідно. За бартерними угодами продано 0,7 % від загального обсягу, що склало 3,9 тис. т.
Реалізацію зернових культур по районам з 1997 р. по 2005 р. показано в таблиці 12.
Таблиця 12
Реалізація зернових культур всього по районам області, тис. т
Райони1997 р.1998 р.1999 р.2000 р.2001 р.2002 р.2003 р.2004 р.2005 р.Херсонська обл.1470,31099,4867,7553,8935,0716,4159,2602,9563,3Дніпровський6,74,33,06,524,112,52,413,215,1Комсомольський2,92,02,20,71,752,46,027,639,6Суворовський----0,19,23,822,916,8м. Нова Каховка3,42,93,64,110,94,91,22,54,4Білозерський77,953,956,729,045,649,39,245,643,9Бериславський107,681,848,733,055,733,56,324,717,5Великоолександрівський87,868,643,021,249,550,411,235,431,5Великолепетиський58,145,238,725,235,619,33,639,325,3Верхньорогачинський37,936,931,911,517,316,43,79,917,8Високопільський39,136,928,213,731,429,75,517,713,0Генічинський102,884,959,050,279,362,917,266,960,9Голопристанський96,752,836,126,552,436,510,631,725,3Горностаївський73,455,451,742,459,222,67,024,719,5Іванівський58,249,138,519,434,620,52,17,16,7Каланчацький35,437,028,721,237,217,28,916,414,0Каховський141,886,054,342,751,826,56,126,627,3Нижньосірогоський77,378,761,634,554,236,75,726,226,5Нововоронцовський75,676,752,925,153,571,414,451,649,6Новотроїцький127,083,582,153,789,361,413,649,256,1Скадовський67,147,254,135,648,529,815,830,324,1Цюрупинський60,443,926,018,829,816,91,012,28,7Чаплинський133,271,766,738,873,336,43,921,420,0
Серед основних чинників вибору сільгоспвиробниками того чи іншого каналу на перший план виходять: вигідні ціна, форма оплати, зокрема, можливість передоплати та стабільність збуту.
Реалізація продукції протягом маркетингового року в області має свої особливості. Більше половини (53 %) усього виробленого зерна (54 % - у сільгосппідприємствах та 50 % - у фермерських господарствах) реалізовується протягом першого кварталу нового маркетингового року (липень-вересень), 74 % опитаних сільгоспвиробників (88 % сільгосппідприємств та 71 % фермерів) зазначають, що вони збувають зернову продукцію протягом цього періоду. У Херсонській області більше двох третин усього зерна продається протягом перших трьох місяців після нового врожаю. Причому питома вага зерна, яка реалізується протягом зазначеного періоду сільгосппідприємствами області, є ще більшою і становить 70 % [19].
Необхідність отримання готівки називається основною причиною, що примушує сільгоспвиробників збувати продукцію відразу після її виробництва.
Доречно зазначити, що в області 77 % респондентів реалізують продукцію протягом перши?/p>