Стан і розвиток пізнавальних процесів дітей молодшого шкільного віку
Курсовой проект - Педагогика
Другие курсовые по предмету Педагогика
? так i дати певних подiй. Учням лише потрiбно пояснити суть такого запамятовування. Вони мають зрозумiти, що їхнє завдання у тому, щоб створити асоцiативний звязок мiж зрозумiлим їм текстом та тим предметом, який вони бачили в момент аналiзу даного тексту. Даний предмет (чи то стiна, чи стiл, чи крiсло) в свою чергу може послужити опорою в пригадуванні
Такий спосiб дає можливiсть школярам запамятовувати i вiдтворювати значно бiльший обсяг iнформацiї нiж ранiше. В процесi запамятовування учнi можуть використовувати як реальнi мiсця, предмети власного будинку так i уявнi їх образи.
Таким чином, знову можна наголосити на тому, що вчитель має подбати про те, щоб учнi чiтко зрозумiли, що змiст тексту має бути в асоцiативному звязку з уявним образом предмета чи певного мiсця. Ефективнiсть використання методу буде помiтна тодi, коли учнi зможуть легко пригадувати iнформацiю уявляючи лише звичайнi предмети своєї кiмнати.
Цей метод дає можливiсть розмiстити ефективнiше бiльшу кiлькiсть iнформацiї в довготривалiй памятi, причому зберiгаючи послiдовнiсть цiєї iнформацiї.
В процесі своєї роботи ми часто пропонували учням навмисне залишати уявнi слiди iнформацiї на стiнах класу, власної оселi, добре знайомої мiсцевостi тощо, заповнюючи цю уявну дiю елементами фантазiї.
Оскiльки учням, доводиться запамятовувати чимало цифр, то ми, на основi вивченого досвiду науковцiв, пропонуємо легке фіксування їх в памятi також за цим цiкавим методом.
Отже, при запамятовуванні чисел можна подати учням зразок такого запамятовування, тобто представити можливий варiант уявлень та фантазувань. Вчителi можуть пропонувати такий спосiб запамятовування завжди, при необхiдностi запамятати велику кiлькiсть дат, чисел i т.д. Наприклад, учням потрiбно запамятати числа 3, 14, 15, 92, 38. Таким чином пропонуємо уявити власну оселю i наявнiсть в ній вiдерця синьої фарби. Кожен уявно бере великий пензель i цiєю фарбою на власних дверях малює велику трiйку.
Змiнюємо фарбу на червону та широким пензлем поруч на стiнi намалюємо число чотирнадцять.
А от нове число пятнадцять нашкрябаємо великим цвяхом поруч (звичайно, стiну таким чином нiвечити не треба це уявна дiя). Потiм фарбою на пiдлозi зобразимо число девяносто два.
При цьом потрібно наголошувати, що уявно пересуватись по кiмнатi потрiбно у певному напрямку.
Далi брали посудину з цукром i розсипати його тонким шаром на пiдлогу, а потiм пальцем по цукру написати тридцять вiсiм.
Після цього вiдтворення запропонувати уявно пройтись цим маршрутом i побачити написанi цифри. Звичайно з першого разу не всiм вдасться вiдтворити усi цифри, але надалi учнi будуть робити таких вправ побiльше i проявляти максимум власної уяви та вигадливості.
Процес запамятовування при активiзованій уяві є дуже ефективним, оскiльки при цьому iнформацiя легше, надiйнiше i в бiльшiй кiлькостi закрiплюється, так як вона повязується мiж собою асоцiативними звязками. Кожне слово має опору образ, який в свою чергу викликає в уявi наступни i т.д. На такiй основi учнi зможуть краще запамятовувати тексти. Яскравi уявлення подiй допоможуть їм не тiльки краще запамятати їх, але й вiдтворити. Звичайно, бiльшiсть учнiв цього вiку одразу будуть зосереджуватись на словесно-логiчному сприйняттi змiсту, але вони не повиннi нехтувати використанням уявного прийняття того, що вивчають. Таке поєднання даєть лише мiцнiшi слiди в їхнiй памятi.
Розвиток уваги в молодшій школі.
Під час організації учбової діяльності задля запобігання неуважності необхідно враховувати особливості усіх видів та властивостей уваги молодших школярів. Найбільш поширена причина нестійкості уваги дітей - їх недостатня розумова активність. Якщо учень пасивно слухає товаришів або тривалі пояснення вчителя, стійкість його уваги швидко спадає, він легко відвертає свою увагу. Коли ж діти в класі зайняті цікавою справою, коли в процесі роботи треба не тільки слухати, а й розвязувати якісь задачі, якщо вони на уроці активно спостерігають і виконують практичні дії з навчальним матеріалом, то їх увага дістає величезну підтримку. Лічачи палички і складаючи візерунки, конструюючи моделі, малюючи ілюстрації до прослуханого оповідання, порівнюючи закінчення іменників у різних відмінках, знаходячи спільні і відмінні ознаки в трикутниках різного виду, дитина думає. Її розумова активність, підтримувана практичними діями, є основою стійкої уваги [9, 18].
Неуважність, звичайно, найчастіше характерна для маленьких дітей, ніж для старших. Проте це зовсім не означає, що нестійкість уваги є такою віковою особливістю, яка визначає безумовну неможливість тривалого зосередження молодших школярів: 6-8-річні діти можуть довго слухати цікаве оповідання, тривалий час конструювати модель. Досвід експериментального навчання в молодших класах показує, що навіть діти 1 класу здатні до сильної, тобто концентрованої і стійкої уваги протягом усього уроку. Але для цього з метою запобігання неуважності треба додержуватись певних умов організації навчальної діяльності дітей:
- добрий темп уроку;
- чіткість і стислість пояснень;
- максимальна опора на активну мислительну діяльність дітей;
- бережливе ставлення вчителя до уваги дітей;
- різноманітність форм і видів роботи, підпорядкованих основному завданню і темі уроку;
- залучення до учбової діяльності всіх учнів під час виконання не тільки письмових завдань, а й звичайних усних вправ;
- використання для першокласників деяких спеціальних вправ та дидактичних ігор на спостережливість [9, 42-43]