Стан і розвиток пізнавальних процесів дітей молодшого шкільного віку
Курсовой проект - Педагогика
Другие курсовые по предмету Педагогика
екерованості. У процесі навчання вона поступово розвивається, зокрема, вдосконалюється відтворювальна уява, яка стає реалістичнішою і керованішою.
Інтенсивно формується і творча уява. На основі попереднього досвіду виникають нові образи, від простого довільного комбінування уявлень діти поступово переходять до логічно обґрунтованої побудови нових образів.
Зростає швидкість утворення образів фантазії, а також вимогливість дітей до витворів власної уяви.
Можливість створювати щось нове, незвичайне, закладається в дитинстві, через розвиток вищих психічних функцій, таких, як мислення й уява. Саме їхньому розвитку необхідно приділити найбільше уваги у вихованні дитини у молодшому шкільному віці. Цей період учені називають сенситивним, тобто найбільш сприятливим для розвитку образного мислення й уяви.
Розділ ІІ Рівень розвитку пізнавальних процесів дітей молодшого шкільного віку та прийоми його підвищення
2.1 Тестування та виявлення недоліків при формуванні пізнавальних процесів у дітей молодшого шкільного віку
Були перевірені діти від 5,5 до 7 років на рівень розвитку їх пізнавальних процесів і готовності дітей до навчання у школі.
В цілому виявився середній або навіть недостатній рівень розвитку памяті, середній рівень розвитку уваги та зовсім низький рівень розвитку мовлення та уяви.
Були проведені тести на розвиток механічної памяті:
Окремо кожній дитині були прочитані слова, і запропоновано повторити всі, які дитина змогла запамятати. Далі підраховувалась кількість названих вірно слів, в незалежності від порядку їх називання. Потім список слів прочитувався ще 2 рази, і після кожного разу підраховувалась кількість правильно названих слів.
Через годину після цієї перевірки дітям пропонувалося знову згадати ті самі слова, які були вивчені в процесі тестування. І знову вівся підрахунок.
Результати тесту:
якщо дитина з першого разу згадала не менше 5 слів, після 3-х повторень вивчила 9-10 слів, та при новому прочитанні називає не менше слів, чим до цього, то це свідчить про те, що у дитини гарно розвинена механічна память.
якщо дитина з першого разу згадала менше 5 слів, після повторень вивчила менше 9 слів та при кожному новому прочитанні згадував менше слів, чим до цього це свідчить про недостатній рівень розвитку механічної памяті.
Результати тестування можна подивитися в таблиці 1.
Таблиця 1. Рівень розвитку механічної памяті.
словоНастя 5,5 роківКатя 5,5 роківВалерія 5 роківАнжела 6,5 років1 раз2 раз3 разч-з год.1 раз2 раз3 разч-з год.1 раз2 раз3 разч-з год.1 раз2 раз3 разч-з год.Рік+++Слон++++++++++++Мяч ++++++++++Мило+++++++++Сіль++++++++++Кінь++Рука++++++++++День++++Весна++++++++++Син +++++Всього7675255453245474
Як видно з таблиці, жодна з дівчат не показала високий рівень розвитку механічної памяті. Але майже всі запамятали після першого прочитання 5 і більше слів. Майже в усіх знижувалася кількість згаданих слів при наступних прочитаннях. Це пояснюється тим, що в дітей недостатньо розвинена увага й здатність тривалий час концентруватися на поставленому завданні, особливо, якщо їхня зацікавленість знижується.
Також був проведений тест на визначення рівня мисленевої памяті. Він допомагає встановити готовність дитини до роботи з графічним матеріалом, взагалі до навчання. Тестувалася та сама група дітей, що і у попередньому дослідженні. Основна задача тесту виявити, чи зможе дитина запамятовувати слова за допомогою малюнків.
Групі дітей по черзі називалися слова, і давався час на те, щоб вони намалювали малюнок на це слово або словосполучення (10-15 сек.). Після цього діти йшли на інше заняття, і їх увага не концентрувалася на цьому завданні. Через одну годину дітям віддали їх малюнки і попросили згадати слова.
Список слів та словосполучень (рос. мовою):
грузовик;
умная кошка;
темный лес;
день;
веселая игра;
капризный ребенок;
хорошая погода;
сильный человек;
наказание;
интересная сказка.
Результат у двох дітей (6,5 років і 5 років) був дуже хорошим, що свідчить про достатній рівень розвитку мисленевої памяті і взагалі про те, що вони зрозуміли завдання. Ці діти назвали всі слова і словосполучення лише за деякими неточностями. (див. додаток 1-2).
Двоє інших дітей зрозуміли завдання вірно, їх малюнки були чіткими і лаконічними, але через одну годину вони не змогли майже нічого згадати, а просто описували зроблені малюнки. Це непоганий рівень запамятовування, але потребує додаткових занять з розвитку логічної памяті. Дитина вже розуміє, що малюнок може бути засобом запамятовування, але асоціації встановлюються ще неміцні. (див. додаток 3-4).
Також були проведені тести на розвиток уваги у дітей недільної школи від 5 до 7 років.
Перший тест на визначення розвитку уваги. Дитині дається аркуш із надрукованими літерами крупним шрифтом. Дитині пропонується за пять хвилин знайти визначену літеру і закреслити її олівцем, продивляючись строки зліва направо. Якщо дитина за цей час опрацювала 400 знаків і більше, допустила 5 помилок і менше, то її увага і концентрація в нормі.
Результати тестування показали середній рівень здатності до концентрації уваги, вищі результати були в тих дітей, яким взагалі притаманна посидючість і наполегливість. Деякі не могли зосереджено працювати 5 хвилин. (Див. додатки 5-9).
Другий тест на визначення здатності розподіляти увагу під час ігор і занять.
Дітям читають вголос невелике речення, одночасно голосно і чітко ст?/p>