Стан і розвиток пізнавальних процесів дітей молодшого шкільного віку
Курсовой проект - Педагогика
Другие курсовые по предмету Педагогика
?каючи олівцем по столу. Діти повинні переказати текст і порахувати число ударів. Хороший рівень, коли дитина впоралася з обома завданнями без помилок.
Результати тестування показали хороші результати у більш старших дітей, з більш досконалою нервовою системою, а також у тих, які взагалі люблять різні незвичні вправи. Загалом рівень здатності розподіляти уваги у дітей 5-7 років виявився середнім і низьким.
Визначення рівня розвитку мовлення та уяви проводилося у формі вільних бесід, спілкувань із дітьми.
Дослідження показало досить низький рівень розвитку мовлення й уяви. В більшості випадків в дітей виникали труднощі з описом малюнка. Навіть якщо це була ілюстрація знайомої казки, діти відповідали одним-двома словами. Більшість дітей 5-6 років не змогла придумати історію про знайомі предмети, або вигадати неіснуючу тварину.
Дуже часто на запитання: Яка твоя улюблена казка? діти відповідали Не знаю. Загалом дітей, спроможних підтримати бесіду, придумати щось цікаве, розповісти зміст мультфільму, який щойно подивилися, виявилося лише троє серед десяти (дві дівчинки по 5 років і хлопчик 4 роки). Про цих дітей відомо, що батьки приділяють їм достатньо уваги, читають з ними, спілкуються.
В основної маси дітей є пробіли в розвитку мовлення, уяви. Серед них дівчинка семи років, в якої є проблеми із вимовою багатьох звуків, і це не виключення.
Причиною такої ситуації є те, що більшість дітей дома в основному проводить неконтрольовано час перед телевізором, або граються самі. Батьки не приділяють дітям належної уваги, не грають разом з ними в ігри, їм не цікаво проводити час із своїми дітьми. Діти не бувають ні в театрах, ні в музеях, хоча проста прогулянка містом, навіть перегляд дитячого фільму разом з батьками і послідуюче обговорення дадуть надзвичайно більше, ніж додаткові заняття з педагогами із розвитку мовлення.
Таке становище призводить до того, що молодші школярі зазнають великих труднощів із читанням, запамятовуванням, взагалі із розвитком мислення і здатністю до навчання.
2.2 Прийоми розвитку памяті та уваги
Розвиток памяті в молодшій школі.
Бiльшiсть учнів, щоб запамятати матеріал, обмежуються його багаторазовим читанням. Повторні сприймання потрiбнi, але дають належний ефект тільки тоді, коли поєднуються з всебічним продумуванням сприйнятого.
Основними прийомами змістового запамятовування матеріалу є:
- асоцiювання, активiзацiя уявлень, конспектування матеріалу, який сприймають. Усi цi прийоми використовують в тісному взаємозвязку.
Нетрадиційні прийоми розвитку словесно-логічної памяті:
- переазати іншими словами. Береться певна, неважка за змiстом фраза. Учням потрiбно прослухавши фразу, запропонувати декiлька варiантiв передачi цiєї ж думки iншими словами. При цьому жодне iз слiв даної фрази не повинно вживатись в запропонованих учнями фразах. Важливо також слiдкувати, щоб при цьому не змiнювався змiст основної фрази, щоб зберiгалась основна думка.
Ця вправа спрямована на розвиток вмiння оперувати словами, точно розумiти i запамятовувати тексти. Вiдомо, що критерiєм розумiння запамятовування чого-небудь є вiльна форма його вираження, тобто те, що ми добре розумiємо, ми можемо легко виразити, використовуючи рiзнi слова.
- утворення заголовкiв до тексту.
Психолог або ж учитель зачитує учням певний текст. Пiсля цього учням потрiбно пiдiбрати як можна бiльше заголовкiв, якi б вiдображали його змiст. Дана вправа розвиває здатнiсть виражати суть уривку тексту однiєю фразою. Таке вмiння лежить в основi таких сильних прийомiв розумiння i запамятовування, як складання плану тексту. Педагог чи психолог повиннi знати, що чим бiльше розвинуте таке вмiння, тим легше засвоюються тексти.
- скорочення розповiдi.
Психолог зачитує учням текст. Завдання учнiв у тому, щоб змiст розповiдi вiдтворити максимально стиснуто, використовуючи лише два-три речення, i в них жодного зайвого слова. При цьому суть, основна думка розповiдi, повиннi залишитись. Всi другоряднi моменти та деталi слiд вiдкинути.
Дана вправа особливо корисна для тих, в кого мислення i память не видiляються чiткiстю та високою органiзованiстю, хто чiпляється за дрiбницi, не доходячи до головного, або постiйно змiшуючи головне з другорядним. Вона вчить чiтко фiксувати лише суть, а все другорядне вiдкидати.
Вправи на розвиток образної памяті.
В процесi навчання учнi повиннi використовувати можливостi власної уяви та фантазій, знову ж таки з метою пiдвищення рiвня вiдтворення та й взагалi покращення успiшностi. Про реальнiсть цього може пiдтвердити досвiд вiдомої Школи ейдетики, та застосування нею методiв розвитку памятi, образного мислення, уяви.
Як відомо, майже всi люди мають ейдетичну здатнiсть (здатнiсть уявляти яскравi образи). Бiльше того, деякi вченi вважають, що ейдетизм закономiрна стадiя розвитку дитини, пiк ейдетизму припадає на 7 11 рокiв. Вважається, що у дорослих вiн виражений набагато слабше, i лише у деяких ця здатнiсть зберiгається упродовж життя. Таким чином використання ейдетичного запамятовування є, на нашу думку, цiлком доцiльним у навчаннi молодших школярiв.
Кожен iз нас знає, що коли ми повертаємось на якесь мiсце, то згадуємо (уявляємо) те, що, здавалось, забули. Ми в такому випадку можемо пригадати багато подробиць (свiй настрiй, запах повiтря, думки) i т.д.
Отже, природно, iнформацiя повязується з мiсцем її виникнення.
За допомогою цього методу наші учнi запамятовували iнформацiю рiзного характеру, як змiс?/p>