Спiвробiтництво БолгарiСЧ, РумунiСЧ та ЮгославiСЧ з полiтичними, воСФнними та економiчними мiжнародними органiзацiями
Информация - Юриспруденция, право, государство
Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство
нi 1949 року балканськими краСЧнами були погодженi принципи безоплатноСЧ передачi технiчних i наукових винаходiв, з 1950 року здiйснено перехiд вiд рiчних до довгострокових угод у межах РЕВ.
9 серпня 1952 року Болгарiя, Румунiя, СРСР, Чехословаччина та Польща уклали угоду про будiвництво мосту через Дунай.
З 1955 року в РЕВ приступили до розробки принципiв узгодження планiв виробництва. Саме з цим повязанi певнi розбiжностi мiж краСЧнами РЕВ у 60-х роках. Так, Румунiя виступила проти пропозицiСЧ СРСР про створення в межах РЕВ органу планування розвитку краСЧн-членiв, розцiнивши цю пропозицiя як спробу обмежити програму румунськоСЧ iндустрiалiзацiСЧ.
Решта краСЧн РЕВ, в тому числi i Болгарiя, продовжувала спiвробiтництво в межах органiзацiСЧ й, долаючи неефективнiсть неринковоСЧ економiки, намагалася налагодити кооперацiю i спецiалiзацiю виробництва, спiльну розробку корисних копалин, обмiн виробничим досвiдом i технологiями.
В суперечливе значення мають вiдносини РЕВ з ЮгославiСФю. При створеннi органiзацiСЧ СЧй вiдмовили у вступi до РЕВ, хоча вона створювалась як вiдкрита органiзацiя. Але з 1964 року почалася практика спiвробiтництва з РЕВ держав-нечленiв. Зокрема, налагодились звязки з ЮгославiСФю.
З метою подальшого поглиблення спiвробiтництва та розвитку економiчноСЧ iнтеграцiСЧ в 1971 роцi була затверджена Комплексна програма РЕВ. Однак погiршення свiтовоСЧ економiчноСЧ конюнктури (19741975 рр.) значно ускладнило становище краСЧн СхiдноСЧ РДвропи. Екстенсивний шлях розвитку економiки вичерпав себе, адмiнiстративно-командна система гальмувала будь-якi реформи.
Процеси, якi проходили в рамках РЕВ помiтно вiдставали вiд iнтеграцiйних процесiв, що почалися в Захiднiй РДвропi. Серед балканських краСЧн слiд вiдмiтити, що прагнення РумунiСЧ розширити i урiзноманiтнити форми економiчного спiвробiтництва з Заходом спостерiгалися протягом тривалого часу. Ще в 1972 роцi уряд прийняв Декрет №424, що передбачав комплекс заходiв по залученню в краСЧну капiталу в децентралiзованiй формi i створенню спiльних пiдприСФмств. Найважливiшим наслiдком цього декрету стали розробка i серiйний випуск спiльно з концерном Сiтроен легкового автомобiля Олтчiт.
Початковий досвiд показав, що в дiлових колах Заходу до РумунiСЧ СФ певний iнтерес. В РДЕС iнiцiативи РумунiСЧ були зустрiнутi зi схваленням. Починаючи з 1974 року, румунськi товари стали користуватися пiльгами на ринках РДЕС, а в 1980 роцi мiж цiСФю органiзацiСФю i РумунiСФю було укладено договори про торгiвлю промисловими товарами i про створення змiшаноСЧ економiчноСЧ комiсiСЧ.
Економiчнi вiдносини з краСЧнами, що мали розвинутi ринковi системи неодмiнно передбачали вдосконалення господарського механiзму самоСЧ РумунiСЧ. Цього ж не сталося, оскiльки прагнення старого режиму до самозбереження витiснило на другий план iнтереси краСЧни. Тому протягом 80-х рокiв економiчне спiвробiтництво з РДЕС згорталося. Якщо в 1980 роцi СЧСЧ товарооборотом з краСЧнами РДЕС становив 4,800 млн. доларiв, то до 1988 року вiн скоротився на 30%. В квiтнi 1989 року в односторонньому порядку анулювало всi угоди з РумунiСФю.
З початку демократизацiСЧ румунського суспiльства i формування економiки ринкового типу на початку 90-х рокiв iстотно розширились можливостi для розвитку iнтеграцiйних процесiв з краСЧнами Заходу. []
Такi ж тенденцiСЧ спостерiгались i в БолгарiСЧ, але тут СФ певнi особливостi. Ранiше iндустрiальна структура болгарського експорту (у ньому 60% складала продукцiя машинобудiвництва, електротехнiки та електронiки) як така проявлялась тiльки в регiонi РЕВ, в основному, завдяки ринку СРСР. Що до торгiвлi Заходу (на краСЧни РДЕС в кiнцi 80-х рокiв приходилось 78% зовнiшньо торгiвельного обороту БолгарiСЧ), то СЧСЧ спецiалiзацiя мала аграрно-сировинний характер.
Ситуацiя для краСЧни на початку 90-х рокiв була дуже складною i повязана вона була зi специфiкою перехiдного перiоду. []
В цiлому, РДЕС стало вiдiгравати важливу роль в економiчному життi балканських краСЧн в кiнцi 80-х та на початку 90-х рокiв.
Висновки
Активiзацiя мiжнародних вiдносин та збiльшення мiжнародних органiзацiй в пiслявоСФнний перiод мала дуже важливе значення для розвитку мiжнародних звязкiв i мiжнародного спiвробiтництва в краСЧнах Пiвденно-СхiдноСЧ РДвропи. Але цi процеси в перiод 40-х 90-х рокiв були досить суперечливими.
В ХХ столiттi процес розвитку мiжнародних органiзацiй вийшов на новий якiсний рiвень. РЖ це стало результатом активностi держав на мiжнароднiй аренi та появою нових форм вiдносин з метою поглиблення звязкiв та СЧх розширення. Мiжнароднi органiзацiСЧ в цей час перетворились на основних органiзаторiв мiжнародного спiлкування i спiвробiтництва держав. Цей процес проходив поступово i позаду залишились такi етапи розвитку як: епоха рабовласницьких держав, перiод феодальноСЧ роздробленостi, епоха великих географiчних вiдкриттiв, промислових революцiй, перiод мiж Першою та Другою свiтовими вiйнами. А сучасний етап створив новi можливостi для мiжнародних вiдноси.
Умови холодноСЧ вiйни спричинили певнi протирiччя у вiдносинах балканських краСЧн з мiжнародними установами. Конфронтацiя Сходу та Заходу значно вплинули на мiжнароднi вiдносини в РДвропi. Спостерiгалось напруження значних масштабiв, яке було викликано протистоянням рiзних систем. Тому для вiдносин БолгарiСЧ, РумунiСЧ та ЮгославiСЧ з мiжнародними органiзацiями були характернi такi тенденцiСЧ:
Вiдносно активна спiвпраця з соцiалiстичними мiжнаро