Спiввiдношення соцiальноСЧ держави та iнформацiйного суспiльства в контекстi вимiрiв свободи, права i власностi
Информация - Юриспруденция, право, государство
Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство
? роль залишаСФться вагомою. Уряди СФвропейських держав вiдiграють принципову роль у пристосуваннi суспiльства до нових вимог iнформацiйноСЧ епохи. Йдеться про системнi реформи, якi, сприяючи економiчному розвитковi, етицi працi, зменшують соцiальнi нерiвностi в суспiльствi, забезпечуючи громадянам СФвропейських держав певнi цивiлiзацiйнi гарантiСЧ. Саме соцiальна держава в СФвропейських краСЧнах досягла в останнi роки значних успiхiв у сферi дотримання прав меншин та iндивiдiв шляхом вдосконалення законодавства стосовно пiдтримання таких прав. Вона залишаСФться СФдиним правовим захисником приватного життя та прав власностi.
Сучасна модель СФвропейськоСЧ соцiальноСЧ держави намагаСФться синтезувати тою чи iншою мiрою усi своСЧ цивiлiзацiйнi форми, а саме: первинну соцiальну державу, державу соцiальних послуг, державу загального добробуту та лiберальну соцiальну державу з вимiрами демократiСЧ, свободи та розвитком нових технологiчних i правових можливостей для iнформацiйного суспiльства. З iншого боку, саме iнформацiйне суспiльство вимагаСФ вiд держави змiни акцентiв у правовiй та економiчнiй сферах, намагаючись примусити державу обслуговувати своСЧ iнтереси, якi iнодi можуть зачiпати свободу i гiднiсть певних суспiльних груп та окремих громадян. Завданням держави залишаСФться вдале поСФднання збереження демократичних СФвропейських традицiй демократiСЧ, громадянського суспiльства з нацiональною спадщиною, як це вдало iлюструють скандинавськi краСЧни, та вимогами глобалiзацiйного розвитку. Саме за таких умов соцiальна держава не тiльки збережеться, але й може забезпечити новi можливостi для реалiзацiСЧ особистостi, подальшого вдалого спiвiснування держави i громадянського суспiльства.
Для сучасноСЧ УкраСЧни досвiд цивiлiзованого дiалогу соцiальноСЧ держави та громадянського суспiльства СФ вельми актуальним, зважуючи на хитання та суспiльну невизначенiсть останнього десятилiття. Важливим видаСФться поСФднати демократичний iнституцiйний досвiд та СФвропейську спадщину з потребою iнтегрувати УкраСЧну в сучасну глобальну економiчну систему. Творче запозичення СФвропейських цiнностей дозволить не тiльки сприяти реформам у сферi права, освiти, охорони здоровя та соцiальних послуг, але й сприяти загальному добру (common good), публiчному, спiльному благу всiх громадян, якi СФ субСФктами права. Вдале використання СФвропейського iнституту добробуту може сприяти усвiдомленню необхiдностi поСФднання свободи i рiвностi прав, справедливостi та особистоСЧ вигоди, права i моралi, приватноСЧ власностi та соцiальноСЧ вiдповiдальностi за СЧСЧ використання. Йдеться передусiм про необхiднiсть створення в украСЧнському суспiльствi вiдповiдальностi держави не тiльки за забезпечення примарноСЧ стабiльностi, але й за гiдний рiвень освiти, адаптований до вимог iнформацiйного суспiльства, правову реформу, применшення соцiальноСЧ нерiвностi, соцiальний захист найбiльш злиденних верств населення, забезпечення професiйноСЧ зайнятостi, наданнi соцiальних послуг. Саме створення СФвропейського аналогу соцiальноСЧ держави в УкраСЧнi маСФ сприяти формуванню вiльноСЧ особистостi та змiцненню суспiльних зобовязань з боку громадянського суспiльства за розвиток iнновацiйних суспiльних стратегiй, здатних забезпечити високий рiвень життя та суспiльну свободу, вимiри СФвропейськоСЧ нацiональноСЧ та регiональноСЧ iдентичностi. Сучасна аморфна незбалансована патернально-бюрократична украСЧнська держава з дикунськими кланами перiоду початкового накопичення капiталу, орiСФнтованими на необмежений прибуток, у ХХРЖ столiттi виглядаСФ анахронiчною, приреченою на подальшу цивiлiзацiйну деградацiю, нездатною вирiшити жодноСЧ суспiльноСЧ проблеми. Лише комплекснi реформи державних iнституцiй на тлi загальних процесiв модернiзацiСЧ можуть сприяти поступовiй iнкорпорацiСЧ УкраСЧни в СФвропейський цiннiсний простiр, у свiт нових iнформацiйних технологiй, ефективно працюючих державних iнститутiв, контролюючого владу громадянського суспiльства.
Висновки
Як бачимо, попри значну критику iнституту соцiальноСЧ держави з боку iнтелектуалiв, полiтикiв, науковцiв вiн залишаСФться вельми важливим в умовах новоСЧ постiндустрiальноСЧ СФвропейськоСЧ сучасностi. Сучаснi СФвропейськi версiСЧ соцiальноСЧ держави пiд впливом суспiльноСЧ критики змiнюються та еволюцiонують вiд бюрократичноСЧ державноСЧ iнтервенцiСЧ в економiку та соцiальну сферу до новоСЧ моделi спiвпрацi з iнформацiйним суспiльством. РЖдеться про iнiцiйованi державою комплекснi реформи, якi мають на метi адаптувати суспiльства СФвропейських краСЧн до викликiв глобалiзацiСЧ - нових iнновацiйних форм розвитку. Попри рiзноманiтнi думки щодо зменшення ролi держави на сучасному етапi, видаСФться, що СЧСЧ роль не тiльки не послаблюСФться, але стаСФ ще вагомiшою. На сучасному етапi вона не тiльки опiкуСФться долею найбiльш злиденних верств населення, але й виконуСФ функцiСЧ дотримання свободи, демократiСЧ, прав меншин та забезпечуСФ iнформацiйне суспiльство новими правовими можливостями щодо корпоративних та iндивiдуальних прав власностi. Очевидно, що для сучасноСЧ УкраСЧни, яка втомилася вiд невизначеностi та стагнацiСЧ, СФвропейський цивiлiзацiйний досвiд поСФднання соцiальноСЧ держави з вимогами iнформацiйного суспiльства СФ вкрай необхiдним. Вiн мiг би сприяти обранню сталого демократичного напрямку СФвропейських соцiокультурних прiоритетiв та цiнностей, якi поки що залишаються вiдсутнiми.
Лiтература
1. Фуко М.