Спiввiдношення соцiальноСЧ держави та iнформацiйного суспiльства в контекстi вимiрiв свободи, права i власностi
Информация - Юриспруденция, право, государство
Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство
акоСЧ позицiСЧ СФ думка нiмецького науковця В.Когi, який, вiддзеркалюючи класичну позицiю прибiчникiв соцiальноСЧ держави, зауважуСФ, що "демократiя тiльки змiцнюСФться, коли iснуСФ обмеження на деякi рiзновиди економiчноСЧ свободи" [3, с.45]. За його переконанням, мiцна влада та важливiсть iнституту держави i в сучасних умовах залишаються незаперечними. Вiдповiдно, квiнтесенцiя такоСЧ позицiСЧ полягаСФ в наступному: там, де зберiгаСФться держава добробуту, забезпечуСФться людська гiднiсть i дотримуються цивiлiзацiйнi та соцiальнi стандарти життя особи, СЧСЧ право на власнiсть. Саме держава надаСФ iнституту власностi легiтимнiсть та визнання. РЖ хоча iнститут власностi в сучасному СФвропейському суспiльствi СФ розвинутим, потреби глобалiзацiСЧ вимагають вiд соцiальноСЧ держави проведення правових реформ, якi повиннi зосереджуватись на створеннi та втiленнi важливих та ефективних правил контрактних вiдносин мiж владою, бiзнесом та профспiлковим рухом. Провiднi експерти свiтового банку звертають увагу на важливiсть законодавчоСЧ дiяльностi соцiальноСЧ правовоСЧ держави як основного фактора цивiлiзованого iснування вiльного ринку. Роль держави як законодавця та гаранта правопорядку, за СЧх переконанням, СФ життСФво необхiдною для продовження iнформацiйного економiчного розвитку та управлiння глобальним iнформацiйним суспiльством. Про це свiдчить i iсторична практика, яка переконливо доводить небезпеку ринкового фундаменталiзму, правового нiгiлiзму, якi СФ притаманними для сучасноСЧ УкраСЧни, але згубнiсть яких для суспiльства вже усвiдомлена в розвинутих СФвропейських краСЧнах. Тому вельми важливим для сучасних СФвропейських краСЧн СФ утвердження ролi держави як гаранта законодавчоСЧ iнфраструктури, що пiдтримуСФ ринкову дiяльнiсть. Глобальна ринкова економiка потребуСФ мiцноСЧ юридичноСЧ пiдтримки як для того, щоб iснувати в межах окремоСЧ держави, так i для безпечного функцiонування власностi на мiжнародному рiвнi. МаСФмо усвiдомлювати, що ринок iсторично утверджуСФться як цивiлiзацiйний феномен, який забезпечуСФться законодавчо потужним правовим пiдТСрунтям i протистоСЧть дикунському природному ринку, типовому для пострадянських краСЧн. Тому соцiальна держава маСФ вiдiгравати важливу роль у прийняттi та вдосконаленнi юридичноСЧ основи, вiд якоСЧ залежить розвиток iнформацiйного суспiльства та сталоСЧ цивiлiзованоСЧ ринковоСЧ економiки з СЧСЧ безумовним дотриманням права власностi. Держава за допомогою правових iнструментарiСЧв не тiльки захищаСФ iнтелектуальну власнiсть громадян, але й "надаСФ урядовi iнвестицiСЧ в розвиток електронних мереж та бiотехнологiй" [4, с.27]. Американець шведського походження Еспiнг-Андерсон переконаний, що "однiСФю з причин, через яку iнформацiйна революцiя не змiнила свiт полiтичних вiдносин, СФ те, що iнформацiя поширюСФться не в вакуумi, а в полiтичному просторi, який уже зайнято державою" [5, с.56].
Державнi закони вiдiграють вагому роль у структуруваннi та окресленнi соцiальних вiдносин. Узаконюючи певнi соцiальнi практики та вiдкидаючи iншi, держава практично у всiх розвинутих СФвропейських краСЧнах впливаСФ на результати соцiального життя людей та разом з тим залучаСФ правовi аргументи опору тим практикам, якi не вiдповiдають нормам права та моралi. У ракурсi СФвропейськоСЧ традицiСЧ "закон СФ топографiСФю моральностi, мапою соцiального свiту, вiн встановлюСФ його оптимальнi контури i, що не менш важливо, придушуСФ або, в кращому разi, витiсняСФ iншi способи бачення та iснування в цьому свiтi" [6, с.33]. Такий пiдхiд наголошуСФ на моралi як внутрiшньому вимiрi свободи, а правi як зовнiшньому. Обидва параметри СФ важливими для сучасного глобалiзованого свiту. Без них не може iснувати i iнформацiйне суспiльство. Воно здiйснюСФ зворотний вплив на соцiальну державу, намагаючись пристосувати СЧСЧ до вимог глобалiзацiСЧ. .Передусiм iдеться про необхiднiсть полiпшення законодавчоСЧ бази, поширення iнтеграцiСЧ нацiональних економiк в глобальну економiчну систему, забезпеченнi комплексного взаСФмозвязку мiж iнститутом нацiональноСЧ держави та СФвропейською мережевою державою, пiдвищення рiвня освiти, лiбералiзацiю економiки.
Очевидно, що iнформацiйне суспiльство в СФвропейських краСЧнах вимагаСФ вiд соцiальноСЧ держави оновлення базових законiв, повязаних з приватною та iнтелектуальною власнiстю. Воно сприяСФ поширенню iнтелектуальноСЧ власностi на сфери, якi ранiше були недосяжними для перетворення на власнiсть. Разом з тим держава, забезпечуючи законами iнформацiйне суспiльство, сприяСФ не тiльки освоСФнню нових ринкiв, але й дотриманню права справедливостi щодо найбiльш зубожiлоСЧ частини населення. Попри поширення в останнi роки лiберальних форм ринкових вiдносин СФвропейська практика дозволяСФ, зокрема, експерту Свiтового банку Рiчарду Поснеру справедливо стверджувати, що "суспiльство не позбулося впливу держави, а радше держава лишилась як завжди фундаментальною частиною самого процесу поширення капiталiзму у наш час" [7, с.43]. Без правовоСЧ соцiальноСЧ держави економiчнi вiдносини СФвропейського суспiльства не набули б сучасного цивiлiзацiйного вигляду. Дiяльнiсть сучасноСЧ розвинутоСЧ СФвропейськоСЧ держави ТСрунтуСФться на потрiйнiй юридичнiй базi: вона СФ демократичною, здатною до цивiлiзованого перерозподiлу, а також iнститутом, який сприймаСФться громадянським суспiльством як захисник його iнтересiв. Найбiльш успiшною версiСФю соцiальноСЧ держави СФ скандинавська. Вона, забезпечуючи вимiри стабiльностi та соцiальноСЧ справедливостi, надаюч