Специфіка людської діяльності
Информация - Психология
Другие материалы по предмету Психология
Полтавський державний педагогічний університет імені В.Г. Короленка.
Реферат
Специфіка людської діяльності
Виконав студент 1 курсу групи К-12
Психолого-педагогічного факультету
Кафедри культурології.
Заочне відділення
Науменко Олександр Анатолійович.
Полтава 2012
Зміст
Вступ
. Психіка і діяльність
. Специфіка людської діяльності
а) Гра
б) Навчання
г) Праця
Висновки
Список використаної літератури
Вступ
Всяка дія людини виходить з тих або інших мотивів і спрямовується на певну мету; воно дозволяє те або інше завдання і виражає певне відношення людини до того, що оточує. Воно вбирає в себе таким чином, усю роботу свідомості і усю повноту безпосереднього переживання. Кожна найпростіша людська дія - реальна фізична дія людини - являється неминуче в той же час і якимсь психологічним актом, більш менш насиченим переживанням що виражає відношення того, що діє до інших людей, до оточення.[1]
Варто тільки спробувати відособити переживання від дії і все того, що складає його внутрішній зміст, - мотивів і цілей, заради яких людина діє, завдань, які його дії визначають, відношення людини до обставин, з яких народжуються його дії, - щоб переживання неминуче зникло зовсім.
Життям справжніх великих переживань живе тільки той, хто зайнятий безпосередньо не своїми переживаннями, а реальними, життєво значимими справами, - так само як назад - справжні, скільки-небудь значимі в житті людини діяння завжди виходять з переживання. Коли спеціально шукають переживання, знаходять порожнечу. Але нехай людина віддасться дії - глибокій, життєвій - і переживання наринуть на нього.
Переживання народжується з вчинків, в яких завязуються і розвязуються стосунки між людьми, - як і самі вчинки, особливо такі, які стають істотними обставинами в житті людини, народжуються з переживань. Переживання - і результат і передумова дії, зовнішньої або внутрішньої. Взаємопроникаючи і живлячи один одного, вони утворюють справжню єдність, дві один в одного взаємоперехідні сторони єдиного цілого - життю і діяльності людини. Формуючись в діяльності, психіка, свідомість в діяльності, в поведінці і проявляється. Діяльність і свідомість - не два в різні боки обернених аспекту. Вони утворюють органічне ціле - не тотожність, але єдність. Рухомий яким-небудь потягом, людина діятиме інакше, коли він усвідомлює його, т. е. встановить обєкт, на який воно спрямоване, чим діяв, поки він його не усвідомив. [1]
1. Психіка і діяльність
Сам факт усвідомлення своєї діяльності змінює умови її протікання, а тим самим також течія і характер самої діяльності; вона перестає бути простою сукупністю реакцій у відповідь на зовнішні подразники середовища; вона інакше регулюється; закономірності, яким вона підкоряється, виходять за межі однієї лише фізіології; її пояснення вимагає розкриття і обліку психологічних закономірностей. З іншого боку, аналіз людської діяльності показує, що сама усвідомленість або неусвідомленість тієї або іншої дії залежить від стосунків, які складаються в ході самої діяльності. В ході діяльності що входить до складу його дія усвідомлюється, коли частковий результат, який їм досягається, перетворюється на пряму мету субєкта, і перестає усвідомлюватися, коли мета переноситься далі і колишня дія перетворюється лише на спосіб здійснення іншої дії, що направляється на більше спільну мету : у міру того як дрібніші приватні завдання придбавають відносну самостійність, дії, на них націлені, стають свідомими; у міру того як вони вбираються у більші загальні завдання, дії, на них спрямовані, вимикаються зі свідомості, переходять в підсвідоме. [3] Таким чином, свідомість включається і вимикається залежно від стосунків - між завданнями і способами їх здійснення, - які складаються в самому процесі діяльності. Свідомість не є зовнішньою силою, яка ззовні управляє діяльністю людини. Будучи передумовою діяльності, свідомість в той же час і її результат. Свідомість і діяльність людини утворюють справжню єдність. Свідома дія - це не дія, яка супроводжується свідомістю, яка окрім свого обєктивного виявлення має ще субєктивне вираження. Свідома дія відрізняється від несвідомого в самому своєму обєктивному виявленні: його структура інша і інше його відношення до ситуації, в якій воно здійснюється; воно інакше протікає. Визначення діяльності людини у відриві від його свідомості так само неможливе, як визначення його свідомості у відриві від тих реальних стосунків, які встановлюються в діяльності. Так само як явище свідомості не може бути однозначно визначене поза своїм відношенням до предмета, так і акт поведінки не може бути однозначно визначений поза своїм відношенням до свідомості. Одні і ті ж рухи можуть означати різні вчинки, і різні рухи - один і той же вчинок. Зовнішня сторона поведінки не визначає його однозначно, тому що акт діяльності сам є єдністю зовнішнього і внутрішнього, а не тільки зовнішнім фактом, який лише зовнішнім чином співвідноситься зі свідомістю. Акт людської діяльності - ця складна освіта, яка, не будучи тільки психічним процесом, виходячи за межі психології в області фізіології, соціології і т. д., усередині себе включає психологічні компоненти. Облік цих психологічних компонентів є необ?/p>