Соціально-психологічні детермінанти інституту сім'ї в Україні

Курсовой проект - Психология

Другие курсовые по предмету Психология

?існого спілкування близьких людей, комфортність емоційного тла стосунків.

На адаптивність чоловіка й жінки в мікросоціальних стосунках істотний вплив роблять проблеми, повязані з синдромом згоряння. Усяке перевищення норми професійних контактів, що частіше спостерігається в представників професії типу людина-людина (лікарі, педагоги, менеджери, міліціонери, священики, суспільні діячі, психологи, соціальні працівники й т.д.), приводить до комунікативного перенасичення, що супроводжується згодом наростанням дратівливості, утоми, переходом на силові методи впливу на навколишнім (частіше дітей або чоловіка, дружину). Здатність члена родини залишити всі ці стани при вході в родину і прийняти її закони життєдіяльності становить важливий показник психологічного здоровя родини.

  1. Спрямованість на сімейне довголіття являє собою постійний потяг до новим сімейним цілям, розумне їхнє планування й підтримка активності всіх членів родини в їхньому досягненні. Невідємним атрибутом будь-якої здорової родини є найближчі й перспективні сімейні цілі. У формуванні, виборі способів їхнього досягнення й передбачуваному результаті відбиваються потреби, наміри, інтереси, бажання й установки, як правило, кожного члена родини. Задоволеність їхньою реалізацією - найважливіша умова підтримки активності родини у визначенні нових рубежів життєдіяльності. У цьому й складається зміст основних механізмів спрямованості на сімейне довголіття. У свою чергу психологічно здорова родина позитивно впливає на поза сімейну діяльність її членів (професійну, навчання й т.п.), тим самим забезпечуючи сімейну підзарядку, що привносить членами родини ззовні.
  2. Ідентичність і стабільність родини. Один із засновників сімейної терапії Н. Акерман увів два поняття - ідентичність й стабільність родини. Сімейну ідентичність він визначав як зміст цінностей, стремлінь, експектації, тривог і проблем адаптації, поділюваних членами родини або взаємодоповнюючих ними в процесі виконання сімейних ролей.

Інакше кажучи, сімейна ідентичність - це емоційне й когнітивне Ми даної родини. Сімейна ідентичність повязана із самосвідомістю особистості й може характеризуватися різним ступенем включення або протиставлення Я й Ми. Стабільність родини, що точніше було б позначити як збереження в зміні, припускає збереження ідентичності в часі, контроль над конфліктами й здатність родини до зміни й подальшого розвитку.[18]

Поряд з вищезгаданими основними показниками психологічного здоровя родини мають місце й такі, як психолого-педагогічна заможність або неспроможність родини, адекватний віку членів родини рівень зрілості їхніх стосунків, мобільність до предметно-рефлексивних стосунків й інші.

Всі ці елементи психологічного здоровя відбивають стійкі, що по-своєму зложилися в конкретній родині соціально-психологічні явища, піддані керуванню як в середині, так і позасистемним впливам.

Розглянуті показники психологічного здоровя родини створюють загальний психологічний портрет сучасної родини й насамперед характеризують ступінь її благополуччя.

 

ВИСНОВКИ ДО ПЕРШОГО РОЗДІЛУ

 

Після всього сказаного важко утриматися від висновку, що ми опинилися на роздоріжжі. Чи майбутнє принесе нам подальший розпад довготривалих офіційних та неофіційних шлюбів? Чи гіркота та насильство і далі, все більше й більше, визначатимуть наш емоційний та сексуальний світ? Ніхто нічого не знає напевне. Але той соціологічний аналіз проблем шлюбу та сімї, який ми щойно завершили, дає нам усі підстави вважати, що ми не подолаємо наші труднощі, озираючись у минуле. Нам слід спробувати примирити індивідуальні свободи, які більшість із нас навчилися цінувати у своєму особистому житті, з потребою формувати стабільні й тривалі взаємини з іншими людьми.

Безумовно, у сімейних стосунках неминучі суперечності, бо подружжя може значно різнитися за характерами, рівнем емоційної культури, інтересами та духовними запитами. Напруженість у сімейних стосунках може виникати з приводу виховання дітей, використання сімейного бюджету, розподілу обовязків щодо домашнього господарства тощо. її подоланню сприяє дотримання моральних устоїв: поблажливість, терпимість, прагнення досягати взаєморозуміння, боязнь утратити один одного.

Криза інституту сімї проявляється в утраті орієнтації молоді на створення власної сімї, у низькій народжуваності, малодітній сімейній орієнтації, збільшенні кількості розлучень, зростанні кількості позашлюбних дітей тощо.

Одним з основних факторів кризи сімї є її матеріальні труднощі, розчарування внаслідок невиправданих сподівань на досягнення певного достатку, брак життєвих перспектив.

Розглянуті показники психологічного здоровя родини створюють загальний психологічний портрет сучасної родини й насамперед характеризують ступінь її благополуччя.

 

РОЗДІЛ 2. СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ДЕТЕРМІНАНТИ

 

2.1 Профілі шлюбу

 

Профілі шлюбу, типи подружніх стосунків й їхні детермінанти. Сімейні сварки. Подружній конфлікт у родині. Адаптація чоловіка й жінки в родині. Феномен прощення у психології подружніх стосунків. Честь, прощення й примирення. Мистецтво прощати й мистецтво приймати прощення.[13]

Коли Зевс і Гермес, облачившись у покриви смертних, мандрували по окраїнах Вифинии, всі двері міста вияв