Соціально-культурний розвиток України у другій половині XIX сторіччя
Информация - История
Другие материалы по предмету История
було платним, що гальмувало доступ до вищої освіти дітям недостатньо матеріально забезпечених батьків. 3 відкриттям у Києві в 1878 р. жіночих курсів зароджується вища жіноча освіта. Але проіснували такі курси недовго. Зявилися вищі спеціальні навчальні заклади для підготовки фахівців із різних галузей промисловості й духовної сфери. Ніжинський юридичний ліцей у 1875 р. був перетворений на Історико-філологічний інститут ім. кн. Безбо-родька і тривалий час готував учителів класичних мов, російської мови й словесності та історії для середніх шкіл. У Харкові в 1885 р. відкрито перший в Україні Південноросійський технологічний інститут. У Києві політехнічний інститут зявився в 1898 р. У Катеринославі в 1899 р. почало діяти вище гірниче училище. Харківське ветеринарне училище у 1873 р. було реформоване у ветеринарний інститут. На західноукраїнських землях вищу освіту продовжував давати Львівський університет із чотирма факультетами філософським, юридичним, богословським і медичним. В 1875 р. засновано Чернівецький університет з юридичним, філософським і богословським факультетами. У 1877 р. Львівську технічну академію перетворено на політехнічний інститут. У 1897 р. у Львові засновано Академію ветеринарної медицини.
Наука
В другій половині XIX ст. бурхливо розвиваються наукові дослідження різних галузей людського буття. Високого рівня розвитку досягли природничі науки, які в багатьох випадках визначали характер економічних змін і технічних нововведень. Завдяки цьому економіка України в другій половині XIX ст. швидко наближалась до світового рівня, а в окремих галузях і перевершувала його. В Україні працювало чимало видатних учених-природознавців. Професор Харківського університету О. Ляпунов посідав провідне місце в розробці проблем стійкості й рівноваги руху механічних систем. Математики професори Київського університету стали фундаторами нової алгебраїчної теоретичної школи.
Значні успіхи мала фізика. М. Умов успішно розробляв Проблеми хвильових процесів і земного магнетизму, М. Авенаріус молекулярної фізики, М. Пильчиков магнітних аномалій і магнітних вимірів. М. Бекетов створив у Харківському університеті перші в Україні фізико-хімічне відділення й лабораторію фізичної хімії.
На передові позиції в світі вийшла біологічна наука. Праці І. Мечникова, І. Сеченова, О. Ковалевського стали помітним надбанням світової науки й високо цінувалися сучасниками. Працюючи в Новоросійському університеті, І. Мечнико в розробив учення про фотоцитоз і разом із мікробіологом М. Гамалією заснував в Одесі першу в країні бактеріологічну станцію. Не знайшовши належного розуміння на батьківщині, Мечников переїхав до Парижа й там за створення в Пастерівському інституті вчення про імунітет став першим українським лауреатом Нобелівської премії. Світової слави своєю працею Операції на поверхні тіла, а також винайденням багатьох медичних інструментів зажив хірург Ю. Шимановський.
Природничі науки розвивались і на західноукраїнських землях. Плідно працювали львівські вчені-геологи Ю. Токарський та Ф. Ціркель. Помітні зрушення відбулися в сільськогосподарських науках.
На новий рівень розвитку піднеслися суспільні науки. Найвизначнішим українським філософом-мислителем України другої половини XIX ст. став Памфіл Юркевич (1827 1874). Тривалий час він працював у Київській духовній академії, а з 1858 p.професором і з 1861 p. завідувачем кафедри філософії Москонського університету. Вчений створив своєрідну концепцію під нашою філософія серця, яка базувалася на філософській спадщині Григорія Сковороди.
Талановитий учений і викладач, Юркевич рішуче виступив проти вульгарно-матеріалістичної праці Михайла Чернишевського Антропологічний принцип у філософії. За це Чернишевський та інші матеріалісти, які займали тоді сильні позиції, розгорнули проти нього жорстоку кампанію, яка фактично знищила вченого.
Одним із видатних позитивістів був В. Лесевич, а відомим психологом і логіком Г. Челпанов.
Визначним вітчизняним теоретиком і методологом історії філософії став уродженець Москви О. Гіляров (1855 1938). З 1887 р. він повязав своє життя з Києвом і Київським університетом.
У 90-ті роки вчений розробляє філософське вчення, назване синехологічним. Його центральна ідея загальна єдність, звязок усіх елементів дійсності з їхньою духовною єдністю в світі.
Активізувалась розробка економічних проблем на кафедрах університетів. Значний вплив на економічну думку справили теорії економіста М. Бунге, зокрема про вартість і капітал, а також послідовний захист ним принципу приватної власності як основи розвитку економіки. Вчений критикував економічні теорії Карла Маркса.
Почалася наукова діяльність одного з ідеологів легального марксизму Михайла Туган-Барановського. Одним із перших популяризаторів марксистського економічного вчення став доцент Київського університету Микола Зібер. Йому належить також велика заслуга в дослідженні історії общинного землеволодіння в народів світу, а також становища робітництва й селянства в Росії.
Разом із тим учений послідовно відкидав марксистську теорію класової боротьби, вчення про диктатуру пролетаріату й соціалістичну революцію. Соціально-економічну історію розвитку України досліджував Сергій Подолинський, відмовляючись при цьому від вульгарного соціалізму. З появою земств почала швидко розвиватися статистика. Провадилися переписи населення, його економі?/p>