Баня и сауна

Информация - Медицина, физкультура, здравоохранение

Другие материалы по предмету Медицина, физкультура, здравоохранение



Мiнiстерство освiти i науки УкраСЧни

Днiпродзержинський державний технiчний унiверситет

кафедра фiзичного виховання

Р Е Ф Е Р А Т

На тему: "Природа приходить на допомогу: лазня чи сауна?"

Виконав:

А тут будет стоять ваша фамилия, имя и где вы учитесь :о)

Днiпродзержинськ 2001 П л а н:

  1. Коротка iсторiя росiйськоСЧ лазнi.
  2. Росiйська лазня:
  3. Устрiй лазнi;
  4. Основнi принципи ширяння.
  5. Фiнська лазня (сауна):
  6. Устрiй сауни;
  7. Вiдмiна сауни вiд росiйськоСЧ лазнi.
  8. Вплив лазнi на органiзм.
  9. Основнi правила користування лазнею.

Про користь лазнi

Здавна вiдома любов росiйського народу до лазнi. Не випадково в РосiСЧ народилася приказка: Лазня парить, лазня править, баня усе поправить.

Не зменшилося аматорiв попаритися й у нашi днi.

Чим же порозумiваСФться популярнiсть лазнi? Звичайно, не тiльки любовю до чистоти тiла. Лазня робить могутню фiзiологiчну дiю на весь органiзм. Вченi установили, що пiсля вiдвiдування лазнi в людини помiтно полiпшуСФться кровопостачання шкiри i пiдшкiрноСЧ клiтковини, мязiв i суглобiв, значно пiдвищуСФться обмiн речовин, пiдсилюСФться потовiддiлення, зростаСФ число червоних кровяних кульок i кiлькiсть гемоглобiну, у результатi чого органiзм повнiше насичуСФться киснем, заспокоюСФться нервова система.

Пiдвищене потовiддiлення сприяСФ виведенню з органiзму шлакiв кiнцевих продуктiв обмiну речовин, нерiдко токсичних для людини. Тим самим полегшуСФться робота бруньок. Пiд впливом високоСЧ температури в парильнi розширенi шкiрнi капiляри переповняються кровю, що перемiщаСФться вiд внутрiшнiх органiв, що усуваСФ застiйнi явища i полiпшуСФ кровообiг.

Доброчинна дiя пари на органiзм настiльки помiтно, що до iдеСЧ парноСЧ лазнi незалежно друг вiд друга прийшли самi рiзнi^ цивiлiзацiСЧ. Вона користалася популярнiстю й у ГрецiСЧ, i в Римi, i в РосiСЧ, i навiть на iзольованому вiд цих культурних центрiв Американському материку.

Саме слово лазня походить вiд латинського бальнеум, що означаСФ прогнати бiль. Про користь бань писали Геродот i Аристотель, Гiппократ i Гален, Овiдiй i Гораций. У Горация СФ вiршi: Кину я мяч i з Марсова полючи вiдправлюся в лазню...

Лазнi по своСЧй сутностi подiляють на два головних види: росiйськi i римськi. Все iнше варiанти. У римських повiтря в самiм жаркому примiщеннi сухий, а в росiйськiй парильнi неодмiнно вологий це основна рiзниця. Колись СЧх так i роздiляли по назвах: гарячi повiтрянi ванни i парнi ванни.

Росiйська лазня популярна в багатьох краСЧнах. РЗСЧ пропагував лiкар Антонио Нуньес Риберо Санчес, що довго жив у РосiСЧ; вiн у 1774 роцi випустив трактат Про парнi росiйськi лазнi, оскiльки сприяють вони змiцненню, збереженню i вiдновленню здоровя. Завдяки Санчесу, а за ним i багатьом iншими знавцями парильнi по росiйському зразку стали робити в усьому свiтi.

ВважаСФться, що в римськiй лазнi скорiше вiдбуваСФться обмiн речовин в органiзмi, людина набагато бiльше i швидше втрачаСФ у вазi. Зрозумiло, сухе повiтря сильнiше дiСФ на шкiру. При чи подагрi ревматизмi вiн бiльш показаний, чим волога. Росiйська лазня дiСФ мякше, але теж прискорюСФ обмiн речовин, органiзм освiжаСФться, як би обновляСФться.

У росiйськоСЧ лазнi всесвiтня слава. РЖ це не випадково. Вона сполучить у собi жар фiнськоСЧ сауни, пара камер древнiх римських терм i гiдротермiчний вплив водою японських сэнто.

Як же самотужки побудувати росiянку баню?

Розмiри будiвлi рекомендуСФться вибирати виходячи з норми: пять-шiсть квадратних метрiв корисноСЧ площi на один що миСФться.

Вхiд у будинок через веранду (1). З роздягального примiщення (2) дверi ведуть у мийну (3), де встановлюються баки гарячоСЧ i холодноСЧ води. Тут може знаходитися також пральна машина. Головне примiщення лазнi парильня (4).

Класичним правилом при плануваннi вважаСФться прагнення до СЧСЧ квадратноСЧ форми. Дверi в парильнiй улаштовують найчастiше з високим порогом i низькою коробкою. Це iстотно знижуСФ втрати тепла i пари при вiдкриваннi двер. Уздовж однiСФСЧ зi стiн парильноСЧ розташовують деревянi полки для прийому парових ванн сидячи.

Завдяки камянцi в парному примiщеннi можна створити необхiдний мiкроклiмат: сухий чи вологий. У першому випадку температуру повiтря доводять до 8090 i вище при вiдноснiй вологостi 2030% (фiнський режим), у другому завдяки розбризкуванню води над камянкою вологiсть буде доходити до 6070%, а температура 4045 (росiянин режим).

Найважливiше значення для лазнi маСФ якiсть застосовуваного для СЧСЧ будiвництва матерiалу i товщина стiн. Виходячи з цього краще вiддавати перевагу дереву, з огляду на його здатнiсть швидко i цiлком усмоктувати пара i зберiгати разом з тим постiйну температуру i вологiсть. Сосновi i ялиновi стiни, крiм того, видiляють ароматичнi речовини, що мають бактерициднi властивостi. Однак, крiм рубаних, можуть з успiхом застосовуватися i камянi стiни з червоного цегли.

Вiкна в будинку лазнi повиннi бути невеликими, що зменшить приплив у примiщення холодного зовнiшнього повiтря. Остiклення бажано потрiйне. У лазнi дуже важливо мати теплi пiдлоги. У сухому примiщеннi роздягальноСЧ пiдлоги роблять подвiйними, що складаються з чорного