Баня и сауна
Информация - Медицина, физкультура, здравоохранение
Другие материалы по предмету Медицина, физкультура, здравоохранение
? чистого настилу, покривають чи лiнолеумом керамiчною плиткою.
Усi деревянi конструкцiСЧ будинку необхiдно охоронити вiд гниття обробити розчином фтористого натрiю. Для готування антисептика в 100 частинах води розчиняють три частини трипроцентного фтористого натрiю. Антисептика витрачаСФться лiтр на два квадратних метри поверхнi.
Пiчь-камянку розмiщають так, щоб одночасно опалювалися роздягальна, мильне i парильне примiщення. Топковi дверцята найкраще розташувати з боку роздягальноСЧ. Пекти зводять на окремому фундаментi, що заглиблюють у землю (не менш чим на 5060 сантиметрiв). Матерiалом для нього служить бутовий камiнь, добре обпалений (але не силiкатний) цегла, бетон. Мiж фундаментом стiни i камянкою залишають промiжок пять сантиметрiв, що засинають пiском.
Корпус камянки викладають з цегли на глиняному розчинi. Для готування вогнетривкого розчину застосовують спецiальну глину i шамотний порошок. На кладку пальника камянки витрачаСФться близько 150 штук цегли, 20 кiлограмiв глини i 20 кiлограмiв пiску.
Пiчь-камянка призначаСФться для тривалоСЧ топки. Вона складаСФться з пальника, викладенного з вогнетривкоСЧ цегли i перекритого зводом, що маСФ отвору, через якi гарячi гази попадають у камеру. Камера завантажуСФться масивним гранiтним каменем i чавунними пацями, що прогрiваються в першу чергу. Це скорочуСФ час опалення парильноСЧ.
У камерi встановлюють дверцята, через якi заливають гарячу воду, що утворить пару. Вода на розпеченi каменi подаСФться чи ковшами через шланг iз душовою сiткою, що найбiльше безпечно (зменшуСФ погрозу одержання опiку).
Пiддаючи на каменку замiсть води настiй з лiкарських трав, можна пiдсилити дiя термiчноСЧ процедури. Особливо важливо це для профiлактики запалення верхнiх дихальних шляхiв i недуг горла. НастоСЧ готують з листiв смородини, малини, ожини, черги, кипрея i материнки.
Протягом столiть виробилися правила користування парними лазнями. Але варто строго памятати, що час перебування в парному вiддiленнi для кожноСЧ людини строго iндивiдуально.
Перед вiдвiдуванням парноСЧ попередньо треба обполоскатися теплою водою, але не потрiбно змочувати голову. Суху волосс охоронять голову вiд перегрiвання i до деякоСЧ мiри полiпшать субСФктивне сприйняття високоСЧ температури. Для запобiгання голови вiд перегрiвання аматори парноСЧ надягають вовняну чи фетрову шапочку i перед кожним заходом у парну змочують СЧСЧ в холоднiй водi.
Ввiйшовши в парну, треба звикнути до лазневого жару. На это повинно пiти 34 хвилини. Паритися приСФмнiше не сидячи, а лежачи. Тодi жар впливаСФ рiвномiрно на все тiло. Адже температура навiть на самому полку не однаковий; перепад температури мiж низом i верхи складаСФ 1015. Крiм того, коли ви лежите, розслаблюються всi мязи, а це даСФ можливiсть бiльш ТСрунтовно СЧх пропарити.
Росiйська лазня немислима без березового вiника. Березовi листи наповняють парильню приСФмним ароматом, а обробка вiником тiла служить прекрасним масажуючим засобом, що пiдсилюСФ до того ж дiю на тiло гарячоСЧ пари.
У перший захiд побудьте в парноСЧ 57 хвилин. Вийшовши з СЧСЧ, приймiть холодний душ, а якщо в лазнi СФ басейн, то зануртеся в нього, але не з головою.
При використаннi лазнi як загартоючий засiб, як i в будь-якому iншому видi загартовування, важливо дотримувати принцип поступовостi. Якщо тiльки почали паритися, то не намагайтеся бездумно копiювати дiСЧ запеклих парильникiв. Спустивши з полку i вийшовши з парного вiддiлення, не поспiшаСФте виливати на себе зграСЧ з холодною водою. У кращому випадку ви одержите застуду. Спочатку можна обмежитися душем кiмнатноСЧ температури, а потiм уже прохолодним. Але i це не обовязково. Надалi можна поступово знижувати температуру води. Але i це не обовязково. Прохолодна вода досить контрастна з температурою в парнiй i вже робить ефект, що гартуСФ.
Пiсля душу добре вийти в передбанник i, загорнувшись у простирадло, вiдпочити. Коли остудитеся, можна знову в парну. РЖ так 35 заходiв. Для початкiвцiв досить i одного. Мiж заходами в парну необхiднi перерви вiд 10 до 15 хвилин.
У багатьох краСЧнах свiту в даний час росте популярность сухоповiтряноСЧ лазнi. Тому що вона вiддавна поширена у ФiнляндiСЧ, те СЧСЧ називають ще фiнська лазня, чи сауна.
Щоб у лазнi було жарке, примiщення парильноСЧ роблять невеликим, з iзольованими мильними вiддiленнями. Необхiдно ретельно iзолювати парильну i стежити за тим, щоб при будiвництвi теплоiзоляцiйнi роботи виконувалися високоякiсно. Особливо варто придiлити увага застосуванню ефективних теплоiзоляцiйних матерiалiв. По старому фiнському звичаСЧ, у лазнi влаштовують низькi двер i високий порiг. Це щоб жар стiйко утримувався на рiвнi полку.
Баню обладнають так, щоб вона мала низьку теплопровiднiсть i мала здатнiсть поглинати яскраве свiтло. Придатним матерiалом для цього служить осика. Якщо СФ намiр температуру в парильнi пiдняти бiльш нiж до 120, полиць рекомендуСФться покривати соломяними матами з накинутою зверху бавовняною тканиною. РЖнакше дошки сильно нагрiються i ступати по них буде неможливо.
У лазнi не повинне бути нiяких металевих предметiв рекомендуСФться застосовувати вiдполiрованi деревянi зграСЧ. Пiдлога звичайно застеляють деревяними ТСратами.
Постачання примiщення для миття гарячою водою здiйснюСФться рiзним шляхом. Звичайно воду нагрiвають у казанi, розташованому в окремому примiщеннi, щоб там, де миються, не скапливался пара. РЖнакше в лазнi буде вологе повiт