Баня и сауна
Информация - Медицина, физкультура, здравоохранение
Другие материалы по предмету Медицина, физкультура, здравоохранение
?я. Готування гарячоСЧ води можливо i за допомогою змiйовика.
Пiчь-камянка одна з основних частин устаткування лазнi. Важливi не тiльки СЧСЧ конструкцiя, розмiри, але i розташування. Звичайно пекти розмiщають у кутi. При цьому стiна, до якоСЧ вона примикаСФ, викладаСФться з цегли на висоту печi. РЖншi стiни робляться деревяними. Розмiщення печi в кутi дозволяСФ максимально використовувати примiщення. Це доцiльно й у тому випадку, коли пекти опалюСФться зовнi, обiгрiваючи .i iншi примiщення. Топки печей, що знаходяться в парильноСЧ, повиннi бути легкодоступнi. Люк для пари влаштовуСФться таким чином, щоб гаряча пара поступово заповнювала все примiщення.
В останнi роки стали широко застосовувати електричнi камiни. З СЧхньою допомогою температура в лазнi краще регулюСФться.
СпоруджуСФться сауна у видi бревенчатого зрубу. Вiн установлюСФться на фундамент. Пiдлога роблять з дерева. Колоди можна замiнити брусом. Внутрiшню частину поверхнi стiн оббивають дошками. Стики зашпаровують ущiльнювальними матерiалами. Деревяну стелю утеплюють шаром деревяноСЧ трiски. Дах покриваСФться залiзом. Для внутрiшнього обшивання застосовують мякi породи дерев (осика, ялина, сосна). Бiля пiчей-камянок повиннi розташовуватися неспаленi конструкцiСЧ.
Вiдмiтними рисами сауни СФ висока температура i низька вологiсть. У росiйськiй парнiй лазнi температура в парильному вiддiленнi коливаСФться мiж 45 i 60 , а вiдносна вологiсть доходить до 80100%. У саунi температура значно вище 70110, а iнодi i до 120140, але зате вологiсть всього 20%. От чому така висока температура в нiй переноситься порiвняно легко i небезпеку перегрiвання органiзму незрiвнянно менше.
Лазнева процедура впливаСФ на перегрiвання органiзму незрiвнянно менше.
Лазнева процедура впливаСФ на органiзм людини багатогранно. Тепло, вода, пара, рiзка змiна температури, масаж, навiть найпростiший, усi цi фактори, обСФднавши, створюють цiлий комплекс подразникiв, на якi органiзм вiдповiдаСФ вiдповiдними реакцiями.
Шкiра
ПершоСЧ приймаСФ на себе вплив усiх цих факторiв, звичайно, шкiра. Шкiра захисниця нашого органiзму. Крiм того, вона вмiСФ дихати i цим допомагаСФ легенею. Вона виводить з органiзму шлаки i цим полегшуСФ роботу бруньок. З СЧСЧ допомогою органiзм сприймаСФ величезна кiлькiсть роздратувань, що надходять ззовнi. РЖснуСФ кiлька видiв шкiрноСЧ чутливостi вона по-рiзному вiдгукуСФться на тепло, холод, дотик, тиск i т.д. У лазнi шкiра випробуСФ самi рiзнi впливи: жар, змiну температур, змочування водою, похлестування вiником, розтирання мочалкою.
Вона червонiСФ, наливаючи кровю, передаСФ iмпульси в нервовий центр, регулюСФ температуру тiла, видiляючи через пори пiт, проводить в органiзм кориснi речовини, а виводить шкiдливi. А потрудившись у славу нашого органiзму, сама здобуваСФ еластичнiсть, пружнiсть, здоровий колiр. Пiд дiСФю жару в парильнi вона звiльняСФться вiд злущюючихся клiток, стаСФ гладкою.
Лазнева процедура особливо корисна для вiдходу за шкiрою пiсля рiзкого зниження ваги i пiсля вагiтностi. Пiд впливом гарячого повiтря, похлестувания вiником пори в шкiрi розширюються, потiм пiд впливом холодноСЧ води рiзко звужуються вiдбуваСФться ефективна гiмнастика шкiри i судин. РЖ млява, утомлена захисниця нашого органiзму розправляСФться, здобуваСФ тонус, молодiСФ.
Серцево-судинна система
Отже, коли ми виявляСФмося в парильнi, шкiра першоСЧ приймаСФ на себе сильне роздратування лазневий жар. Вона посилаСФ сигнали в нервовий центр, що керуСФ перерозподiлом кровi в органiзмi. Крани кровоносноСЧ системи (так назвав И. М. ССФченов артериоли дрiбнi судини) регулюють струм кровi таким чином, що вона доливаСФ до мязiв, до шкiри: розширюються капiляри, кров спрямовуСФться з центра на периферiю. Цим полегшуСФться робота лiвого передсердя i лiвого желудочка, просування кровi по артерiях. Усуваються застiйнi явища у великому i малому колах кровообiгу. Прискорюються обмiннi процеси в клiтках.
Однак жар у парильнi не убуваСФ, температура тiла пiдвищуСФться й органiзму приходиться рятуватися вiд перегрiву. В основному это вiдбуваСФться за рахунок потовiддiлення: випаровуючи, пiт несе iз собою надлишки тепла. РЖ чим сухiше повiтря в парильнi, тим швидше це вiдбуваСФться.
Отже, пiд дiСФю лазневого жару вiдбуваСФться значна активiзацiя процесiв кровообiгу. Серце скорочуСФться частiше, прискорюСФться кровотiк. ЗмiнюСФться i кровяний тиск. На хворих з порушеннями кровяного тиску парильня, як правило, дiСФ регулюючим образом. У людей зi зниженим тиском воно помiтно пiдвищуСФться. Особливо кориснi в таких випадках контрастнi процедури. Як правило, добре переносять лазню люди, що страждають гiпертонiСФю в початковiй стадiСЧ.
Однак треба враховувати, що висока вологiсть у парних лазнях створюСФ додаткове навантаження на серцевосудинну систему. Потовiддiлення при високiй вологостi утрудняСФться, процеси терморегуляцiСЧ здiйснюються на превелику силу.
Органiзм справляСФться з перегрiвом у парильнi приблизно так само, як з навантаженнями при виконаннi фiзичноСЧ чи роботи вправ. В усiх цих випадках спрацьовуСФ той самий механiзм: капiляри розширюються, i кров спрямовуСФться з центра на периферiю до мязiв, до шкiри. При вiдвiдуваннi парильнi, по деяким даним учених, хвилинний объем серця зростаСФ приблизно на 150%. При фiзичнiй роботi серце навантажуСФться ще сильнiше (при важких фiзичних навантаженнях на 400600%). Максимальна частота пульсу в парнiй у середньому складаСФ 125 ударiв у хвилину. Вона швидко знижуСФться при виходi з парильнi.
На повышение частоти пульсу впливають рiзнi фак