Бактерiальнi захворювання кролiв
Информация - Медицина, физкультура, здравоохранение
Другие материалы по предмету Медицина, физкультура, здравоохранение
?я порожнини рота або пiдшкiрнi абiеси на рiзних частинах тiла.
Етiологiя. Збудником хвороби СФ бактерiя Sphaeroforus necrophorus. Розрiзняють двi морфологiчнi форми цього мiкроорганiзму: короткi форми i довгi нитки. Довжина нитки досягаСФ вiд 10 до 100 ?; крiм довжини, вони характеризуються вигнутiстю. Короткi форми бактерiй розмiром 1,5 ? завдовжки i 0,5 ? завширшки спостерiгаються рiдше.
При температурi 60 бактерiСЧ гинуть за 30 хв. Пряме сонячне промiння вбиваСФ СЧх в емульсiСЧ за 12 год; у зовнiшньому середовищi збудник зберiгаСФться порiвняно довго: у фекалiях тварин до 50 дiб, у сечi до 15, на поверхнi грунту, порослому травою, до 10 днiв.
2,5-нроцентиий розчин формалiну, 2,5-процентний розчин креолiну, 0,5-процентний розчин карболовоСЧ кислоти вбивають СЧх за 1013 хв.
Епiзоотологiя. Хвороба спостерiгаСФться скрiзь. Носiями збудника СЧСЧ СФ сiльськогосподарськi тварини, в кишечнику яких знаходяться бактерiСЧ некрозу.
Цим збудником можуть забруднюватися пасовища, трава, яку використовують як корм i пiдстилку для кролiв. Тому захворювання це спостерiгаСФться звичайно влiтку.
Хворi ролi також СФ джерелом поширення iнфекцiСЧ, особливо при спiльному утриманнi СЧх iз здоровими. Звичайно кролi заражуються через ушкоджений шкiрний покрив i слизовi оболонки.
Патогенез. Прониклi в органiзм кроля бактерiСЧ розмножуються а мiii заглиблення i спричиняють некроз тканини.
З некротичного вогнища бактерiСЧ проникають у кров i заносяться нею в рiзнi мiiя органiзму, де осiдають i також спричинюють некротичнi вогнища.
У мiiях ураження некротичний процес поширюСФться i на навколишнi тканини. Внаслiдок некрозу життСФво важливих органiв бiльшiсть хворих тварин гине.
Клiнiчна картина. Найчастiше ураження спостерiгаСФться в мiiях заглиблення бактерiй, переважно на губах i нижнiй поверхнi лапок. В уражених мiiях спочатку зявляСФться рiзко обмежене ущiльнення тканини, при цьому вiдмiчаСФться сильно виражена болiснiсть. Потiм ущiльнена тканина змертвiваСФ, утворюСФться характерна, дуже болiсна, частiше кровоточива виразка з нерiвними, трохи пiднятими над поверхнею шкiри краями i твердим салоподiбним дном. В ущiльненiй тканинi язви часто виявляють дрiбнi некротичнi вогнища, наповненi клейкою гноСФподiбною або ж сиро-подiбною бiлуватою масою. Вогнища змертвiння поширюються на глибше лежачi тканини, в тому числi на кiстки та суглоби, внаслiдок чого iнодi вiдпадають окремi фаланги пальцiв або СЧх частини.
При ураженнi губ захворювання протiкаСФ бiльш гостро. Губа навколо ураженого мiiя набрякаСФ, стаСФ твердою i дуже болiсною. Крiль не може СЧсти корму. Незабаром ураження з губ переходить на внутрiшню поверхню щiк, якi набувають темно-червоного забарвлення. Надалi процес охоплюСФ нижню частину голови, передню частину шиСЧ i дiлянку грудноСЧ клiтки. Ураження у виглядi гнiйно-некротичних вогнищ можуть бути у пiдшкiрнiй клiтковинi i внутрiшнiх органах.
З пятого дня хвороби виникають загальнi явища: втрата апетиту, витiкання з рота i слизовi видiлення з носа, гарячковий стан з пiдвищенням температури на 1 1,5, прискорене дихання, кролi стають млявими i на 1216-й день гинуть.
При розтинi, крiм змертвiння на мiiях ураження, нерiдко виявляють вогнища змертвiння у внутрiшнiх органах, найчастiше в легенях, печiнцi, нирках, селезiнцi i шийних лiмфатичних вузлах.
У груднiй порожнинi виявляють каламутний кровянистий ексудат, легенi набряклi, окремi дiлянки СЧх ущiльненi, темного кольору.
Дiагноз. Дiагностувати захворювання легко, оскiльки клiнiчнi ознаки i патологоанатомiчна картина характернi, особливо при ураженнi губ.
Окремi ураження при некробактерiозi можуть нагадувати ураження при стафiлококозi, особливо якщо вони локалiзуються пiд шкiрою або на нижнiй поверхнi кiнцiвок кроля.
Щоб СЧх вiдрiзнити, необхiдно мати на увазi, що при некробактерiозi вогнища змертвiння найчастiше локалiзуються на губах та в ротовiй порожнинi, не мають капсули, виступають над поверхнею ураженоСЧ дiлянки; звичайно вони вкритi i виразками, iнодi тонкими плiвками фiбрину.
Навколо вогнищ, що мiстяться в печiнцi, печiнкова тканина почервонiла. При стафiлококозi абiесiв у порожнинi рота звичайно не буваСФ, вони мають щiльну сполучну тканину, не вкриваються виразками (крiм тих, що знаходяться на нижнiй поверхнi кiнцiвок) i плiвками фiбрину; оточуюча тканина без змiн.
У сумнiвних випадках для поставлення остаточного дiагнозу необхiдно проводити бактерiологiчне дослiдження. Для цього в лабораторiю надсилають труп або шматочки з уражених мiiь. Матерiал слiд надсилати у щiльно закритих пробiрках з стерильним вазелiновим маслом.
Лiкування. Пiсля попереднього очищення i дезинфекцiСЧ уражених мiiь старанно видаляють всю змертвiлу тканину. Як дезинфiкуючi засоби для обробки уражених дiлянок рекомендуються 3-процентний розчин марганцевокислого калiю, 5-процентний перекис водню, 10-процеитний розчин мiдного купоросу, 10-процантнкк розчин йоду. Таке лiкування слiд проводити через кожнi 23 днi.
При наявностi пiдшкiрних абiесiв пiсля розтину i видалення змертвiлих тканин рану потрiбно щодня промивати 10-процентним розчином мiдного купоросу, розчином перекису водню або розчином марганцевокислого калiю.
При ураженнi губ в ущiльнену дiлянку вводять розчин пенiцилiну, який мiстить 1500020000 ОД в 1 мл розчину.
Одночасно з мiiевим лiкуванням внутрiшньомязово вводять (з розрахунку на 1 кг ваги кроля): 1-процентний розчин бiомiцину 2 мл, пенiцилiну 1500020000 ОД