Бактерiальнi захворювання кролiв
Информация - Медицина, физкультура, здравоохранение
Другие материалы по предмету Медицина, физкультура, здравоохранение
?зчином хлорного вапна, в якому мiститься 3% активного хлору.
Мясо забитих хворих кролiв, якщо тушки не виснаженi, можна зживати в СЧжу лише пiсля 1,5-годинного проварювання. Кролiв, що загинули вiд сальмонельозу, виснаженi тушки забитих хворих тварин та внутрiшнi органи спалюють або закопують.
З появою хвороби кролiвницька ферма оголошуСФться неблагопо-лучною. При сальмонельозi карантин знiмаСФться через мiсяць пiсля останнього випадку загибелi або останнього випадку видужання тварин. Пiд час карантину забороняють будь-якi пересадки кролiв та вивезення СЧх на продаж.
В основу боротьби з сальмонельозом повиннi бути покладенi профiлактичнi заходи: утримання кролiв у просторих, сухих (без протягiв), добре обладнаних вольСФрах i клiтках, а також повноцiнна годiвля.
Кератоконюнктивiт дуже поширене серед кролiв захворювання очей. При цьому захворюваннi уражуються одночасно рогiвка i конюнктива.
Етiологiя. Захворювання до кiнця не вивчене. Припускають, що спонтанний кератоконюнктивiт у кролiв найчастiше спричиняють нерухомi мiкроорганiзми, якi мають форму кокових паличок або коротких ниток. Нерiдко хвороба розвиваСФться внаслiдок ускладнення хронiчних форм пастерельозу.
Епiзоотологiя. Захворювання спостерiгаСФться скрiзь, зараження вiдбуваСФться при контактi здоровоСЧ тварини з хворою. Нерiдко бувають випадки масового ураження кератоконюнктивiтом кроленят i дорослих тварин.
При кератоконюнктивiтах пастерельозного походження кролi самi переносять мiкробiв з слизовоСЧ оболонки носа на очi.
Клiнiчна картина. Кератоконюнктивiти проходять у найрiзноманiтнiших формах вiд незначних iнфiльтратiв рогiвки до тяжких випадкiв СЧСЧ запалення з нагноСФннями, флегмонами i необоротними помутнiннями.
На початку захворювання спостерiгаСФться почервонiння конюнктиви, сльозотеча, свiтлобоязнь. Надалi поступово розвиваСФться гнiйний конюнктивiт, який супроводжуСФться сильною болiснiстю очного яблука, рiзкою свiтлобоязню, пiдвищенням температури повiк. РЖнодi конюнктива так припухаСФ, що виступаСФ назовнi з очноСЧ щiлини. Витiкання з очей спочатку рiдке, потiм стаСФ густим, слизовим i нарештi гнiйним. Цi видiлення, скупчуючись у конюнктивальному мiшку, на краях повiк, склеюють СЧх, i, висихаючи, утворюють кiрочки. Внаслiдок подразнення шкiри волосся (особливо пiд внутрiшнiм кутом ока) випадаСФ. На уражених мiiях виникають виразки. Здебiльшого згаданий процес поширюСФться на рогiвку. Тодi ще бiльше посилюються свiтлобоязнь, болiснiсть очного яблука i сльозотеча. Рогiвка набуваСФ бiлого кольору i втрачаСФ прозорiсть. При обмежених кератитах СЧСЧ поверхня ще не змiнюСФться. З розвитком хвороби настаСФ часткове руйнування епiтелiю i рогiвка стаСФ шерехатою, матовою. Надалi вона вкриваСФться нальотом гнiйно-фiбринозного ексудату, виразками. Часто захворювання закiнчуСФться повною втратою зору. Кролi швидко худнуть i нерiдко через 5-10 днiв з моменту появи перших клiнiчних ознак гинуть.
Тварини, перехворiлi на iнфекцiйний кератокоиюнктивiт, сприйнятливi до повторного зараження.
Дiагноз. На пiдставi клiнiчноСЧ картини поставити дiагноз не важко.
Лiкування слiд починати з дослiдження конюнктивального мiшка i вилучення стороннiх тiл, якщо вони СФ. Гнiй i кiрочки з краСЧв повiк видаляють за допомогою ватного тампона, змоченого дезинфiкуючим розчином (борна кислота 3: 100, риванол 1 :2000, перекис водню 3 : 100). Потiм конюнктивальний мiшок i поверхню очного яблука обробляють 0,5-процентним розчином мiдного купоросу або марганцевокислим калiСФм у розведеннi 1 : 3000. Добрi результати дають йодоформ i ксероформ у виглядi мазей, 0,250,5-процентний розчин брильянтовоСЧ зеленi (очнi каплi), 30-процентний розчин альбуциду та iн.
При лiкуваннi гострих поверхневих кератитiв i кератоконюнктивiтiв А. Ф. Русинов (1962) з успiхом застосовував консервовану жовч великоСЧ рогатоСЧ худоби з добавкою новокаСЧну. Для цього вiд клiнiчно здоровоСЧ тварини пiсля забою беруть жовч i витримують при температурi плюс 24 протягом 23 дiб, потiм до неСЧ добавляють 5% новокаСЧну.
Пiсля обробки очей дезинфiкуючими розчинами 34 краплi жовчi вводять пiпеткою в конюнктивальний мiшок. Цю процедуру повторюють щодня (краще увечерi) протягом 24 днiв.
При пiдгострих i хронiчних кератоконюнктивiтах можна застосовувати кортизон. Цей препарат використовують у виглядi 1-про-центних крапель (2 рази на день) або 1-процентноСЧ мазi (раз на 12 днi).
Профiлактика i заходи бор от ь б и. Для швидкого оздоровлення стада хворих кролiв необхiдна iзолювати вiд здорових i лiкувати. Клiтки, де перебували хворi тварини, а також iнвентар слiд старанно продезинфiкувати 3-процентним розчином карболовоСЧ кислоти або вогнем паяльноСЧ лампи.
У примiщеннях потрiбно постiйно пiдтримувати чистоту.: Не менш важливо забезпечувати кролiв достатньою кiлькiстю рiзноманiтних вiтамiнних кормiв. Тушки, шкурки i пух вiд забитих хворих тварин можна використовувати без обмежень.
Бронхосептикоззахворювання слизових оболонок носа, i верхнiх дихальних шляхiв.
Етiологiя. Збудник хвороби Bordetella brorichiseptica.
Цей мiкроб рухливий, являСФ собою невеличку, довжиною 2 ? i ши риною 0,4 ? паличку.
Епiзоотологiя. Захворювання дуже поширене у. кролiвницьких господарствах. Сприяють виникненню захворювання фактори, що ослаблюють слизову оболонку носовоСЧ порожнини (простуда, подразнення пилом, СЧдкими випаровуваннями). Зараження вiдбуваСФться через органи дихання.
Клiнiчна картина. Захвор