Бактерiальнi захворювання кролiв
Информация - Медицина, физкультура, здравоохранение
Другие материалы по предмету Медицина, физкультура, здравоохранение
p>
Дiагноз. При постановцi дiагнозу на пастерельоз зважають на клiнiчнi ознаки, раптову загибель тварини i виявлення описаних вище патологоанатомiчних змiн, характерних для цього захворювання. Для остаточного встановлення дiагнозу необхiдно провести бактерiологiчне дослiдження. Для цього трупи кролiв надсилають у ветеринарну лабораторiю.
Кролiвник повинен знати, що пастерельоз може проявлятися як вторинне захворювання пiсля кокцидiозу, iнфекцiйного стоматиту та iнших хвороб, якi ослаблюють органiзм кроля.
Лiкування. Лiкування кролiв при пастерельозi бiльш ефективне, якщо воно застосовуСФться на початку захворювання.
Для лiкування хворих кролiв може бути застосована бiвалентна гiперiмунна сироватка проти холери курей i геморагiчноСЧ септицемiСЧ свиней, яку рекомендують застосовувати кролям внутрiшньомязово в дозi 3 мл на 1 кг живоСЧ ваги.
Останнiм часом добрi результати даСФ застосування рiзних антибiотикiв: одноразове внутрiшньомязове введення терамiцину в дозi 20 мл на 1 кг живоСЧ ваги або дворазове з промiжком 24 год введення бiомiцину в тiй же дозi. Виготовляють 2-процентнi розчини терамiцину i бiомiцину на дистильованiй водi: 1 мл такого розчину вiдповiдаСФ 20 мг, тобто дозi на 1 кг живоСЧ ваги. Розчини виготовляють перед застосуванням.
При пiдгострому перебiгу пастерельозу у кролiв рiзного вiку для лiкування можна рекомендувати дибiомiцин. Препарати вводять пiд шкiру у виглядi масляноСЧ суспензiСЧ у дозi 100 мг на 1 кг ваги тварини. Через 10 днiв введення препарату повторюють у дозi 50 мг на 1 кг ваги.
Профiлактика та заходи боротьби. Поряд з лiкуванням необхiдно добре доглядати i годувати кролiв, суворо додержувати дiСФти. Необхiдно оберiгати тварин вiд ушкодження шкiри. Кролiв тяжко хворих i з хронiчним перебiгом пастерельозу забивають. Пiдозрiлих на захворювання кролiв необхiдно утримувати групами в окремому примiщеннi (iзоляторi).
У неблагополучному господарствi всiм кролям внутрiшньомязово вводять один раз терамiцин або два рази (з промiжком 16 20 год) бiомiцин у дозi 20 мг на 1 кг живоСЧ ваги; наступного дня i потiм через 7 днiв усiм кролям вiд 1,5-мiсячного вiку (крiм хворих) пiдшкiрно вводять екстрат-формолову вакцину проти пастерельозу кролiв, молодшим кожнi 57 днiв вводять сироватку проти геморагiчноСЧ септицемiСЧ, а пiсля 1,5-мiсячного вiку вакцинують.
Влiтку кролiв краще утримувати пiд навiсом, годувати легко-перетравними, доброякiсними кормами. Необхiдно додержувати чистоти в клiтках i пiд ними, регулярно очищати СЧх вiд екскриментiв, обливати окропом деревянi годiвницi i напувалки, а металевi обпалювати вогнем паяльноСЧ лампи. У клiтках, де перебували кролi, проводять дезинфекцiю 1-процентним розчином формальдегiду, СЧдкого натру i карболовоСЧ кислоти, 1020-процентною суспензiСФю свiжогашеного вапна.
Особливо старанно слiд очищати i дезинфiкувати годiвницi, напувалки, скребачки, переноснi ящики, мiтли та iнший iнвентар, що стикався з хворими кролями. ЗабороняСФться вивозити кролiв за межi неблагополучного господарства. Гнiй i загиблих кролiв спалюють або закопують в яму на глибину 2 м всерединi карантинноСЧ зони.
Шкурки знiмають у недоступних для мух примiщеннях СЧх дезинфiкують 1-процентним розчином карболовоСЧ кислоти. Пух збирають у марлевi мiшечки i витримують на сонцi протягом 57 днiв.
Неблагополучне господарство карантинують. Строк карантину 14 днiв пiсля останнього випадку видужання або загибелi тварини. Для запобiгання й успiшноСЧ боротьби з пастерельозом потрiбно додержувати зоогiгiСФнiчних i ветеринарно-санiтарних правил на кролiвницьких фермах.
Лiстерiоз iнфекцiйне захворювання. На нього, крiм кролiв, хворiють рiзнi види гризунiв: зайцi, морськi свинки, щури, мишi, пiщанки. Лiстерiоз спостерiгають серед сiльськогосподарських тварин i птицi, проте СФ випадки захворювання на нього людини. Хвороба вiдрiзняСФться рiзноманiтнiстю форм клiнiчного прояву.
Етiологiя. Збудник хвороби Listeria monocytogenus дрiбна, пряма або злегка зiгнута, iз закругленими кiнцями грам-позитивна паличка, що не утворюСФ спор i не маСФ капсули.
ЛiстерiСЧ мають пять джгутикiв. Однак рухливiсть добре виражена лише у молодих культур, вирощених при кiмнатнiй температурi.
ЛiстерiСЧ стiйкi проти дiСЧ фiзичних та хiмiчних факторiв. При кiмнатнiй температурi 2,5-процентний розчин фенолу вбиваСФ лiстерiСЧ протягом 5 хв; лiзол та 5-процентний креолiн через 10; 2,5-процентний формалiн i 2-процентний СЧдкий натр через 1040; 1-процентний розчин перманганату калiю через ЗО; риванол через 20; хлористе вапно при концентрацiСЧ активного хлору 100 мг вiл через 60; 45-процентний етиловий спирт вбиваСФ лiстерiСЧ через 10, а 7090-процентний через 5 хв.
У зовнiшньому середовищi лiстерiСЧ зберiгаються тривалий час: у сiнi, соломi 7 мiсяцiв, у комбiкормах 9, у вiвсi 10 мiсяцiв, у висiвках до року. У фекалiях лiстерiСЧ зберiгаються до 7 мiсяцiв, у сечi до року, а у водi та грунтiдо двох рокiв.
Епiзоотологiя. Лiстерiоз зареСФстрований у багатьох краСЧнах свiту. Кролi заражаються лiстерiозом у природних умовах здебiльшого алiментарним шляхом через iнфiкованi корми i воду; можливе також аерогенне i внутрiшньоутробне зараження. Перенощики iнфекцiСЧ гризуни i комахи.
Джерелом iнфекцiСЧ СФ хворi i перехворiлi тварини лiстерiСФнозiСЧ, у яких збудник видiляСФться з носовими видiленнями, витiканням iз очей, iз сечею, калом, витiканням iз статевих органiв.
Здебiльшого на лiстерiоз хворiють вагiтнi матки. Невагiтнi кролицi, самцi i вiдлучений молодняк хворiю