Бактерiальнi захворювання кролiв
Информация - Медицина, физкультура, здравоохранение
Другие материалы по предмету Медицина, физкультура, здравоохранение
?отьби. Хворих на туляремiю кролiв негайно забивають. Трупи загиблих i забитих кролiв з шкурками спалюють.
Пiдозрюваних на захворювання i пiдозрiлих на зараження iзолюють окремими групами. У господарствi проводять заходи по знищенню гризунiв i кровосисних комах.
Клiтки, годiвницi та напувалки необхiдно старанно очищати та дезинфiкувати. Для цього застосовують 2-процентний розчин СЧдкого натру або калiю; 3-процентний розчин ксилонафту; 3-процентний розчин креолiну, розчин хлорного вапна, в якому мiститься 2% активного хлору, з розрахунку 1 л на 1 м2; 2-процентний розчин формальдегiду. Для знешкодження, крiм хiмiчних засобiв, можна також використовувати вогонь паяльноСЧ лампи та окрiп.
Обслуговуючий персонал неблагополучних щодо туляремiСЧ господарств i робiтники, зайнятi на переробцi шкiряноСЧ i хутровоСЧ сировини, повиннi бути забезпеченi спецодягом, дезiнфекцiйними засобами i проiнструктованi особами ветеринарно-санiтарного i медичного нагляду про правила особистоСЧ профiлактики.
Карантиннi обмеження знiмаються через 20 днiв пiсля останнього випадку одужання або загибелi тварин.
Псевдотуберкульоз iнфекцiйне захворювання. На початку виникнення воно протiкаСФ гостро, потiм пiдгостро, а наприкiнцi набуваСФ хронiчного, затяжного характеру.
Етiологiя. Збудник хвороби мiкроб Pasteurella pseudotu-beculosis, що являСФ, собою кокоподiбну паличку завдовжки 0,6 0,7 ? i завширшки 0,40,8 ?.
Пряме сонячне промiння вбиваСФ збудника псевдотуберкульозу за ЗО хв, розсiяне за 8 год, при температурi 60 вiн гине протягом 10 хв. Однопроцентний розчин карболовоСЧ кислоти вбиваСФ його за 5 хв; 2-процентний за 2 хв; а 1-процентний розчин сулеми та 40-процентний спирт блискавично.
Епiзоотологiя. Носiями збудника псевдотуберкульозу у природi СФ дикi кролi, зайцi, хатнi сiрi мишi i ховрахи. Вiд цих тварин i хворих кролiв мiкроорганiзми потрапляють у корми, а звiдти разом iз кормовими масами i водою у травний тракт свiйських кролiв. Хворi кролi СФ основним джерелом поширення мiкробiв i забруднення пiдстилки i корму. Збудник може проникати в органiзм кролiв не тiльки через кишечник, але також i через статевi органи та органи дихання. До хвороби сприйнятливi кролi будь-якого вiку.
Патогенез. БактерiСЧ, що потрапили в органiзм тварини, проникають у лiмфатичнi шляхи i вузли, у стiнку кишечника, печiнку, селезiнку, рiдше в легенi, нирки, пiхву, матку i спричиняють запально-некротичiний процес в мiiях осiдання. В уражених мiiях утворюються вузли, якi спочатку складаються з лiмфоСЧдних клiтин та ексудату, а потiм швидко пiддаються сирнистому переродженню i некрозу. Некротизованi дiлянки (вузли) мiстять кашкоподiбну масу шаруватоСЧ будови; навколо них часто утворюСФться сполучнотканинна капсула.
Клiнiчна картина. Ознаки хвороби нехарактернi. Кролi втрачають апетит, стають малорухливими, пригнiченими. Поступово розвиваСФться прогресуюче схуднення i виснаження; вовна скуйовджена, без блиску. При хронiчному перебiгу нерiдко спостерiгаСФться пронос, опухання лiмфатичних вузлiв, особливо мезентерiальних, якi можна прощупати через черевнi покриви. Хвороба часто супроводжуСФться явищами гнiйного конюнктивiту. Дуже часто наприкiнцi захворювання виникають напiвпаралiчi i паралiчi. При гострому i пiдгострому перебiгу хвороба триваСФ до 48 днiв, а при хронiчному 11,5 мiсяця.
При розтинi характерною ознакою СФ наявнiсть у кишечнику, особливо пiд серозною оболонкою тонкоСЧ i слiпоСЧ кишок, численних жовтуватого кольору вузликiв завбiльшки вiд просини до горошини. РЖнодi цi вузлики зливаються i утворюють гроноподiбнi горбки. У деяких випадках псевдоту-беркульознi вузлики мають форму зiрки. У тканинi печiнки розсiянi численнi круглi вузли завбiльшки з горошину, що мiстять сирнисту масу. Селезiнка збiльшена, темно-червона, з численними псевдотуберкульоз-ними вузликами (рис. 7). У черевнiй порожнинi мiститься багато серозноСЧ рiдини.
РЖнодi псевдоту-беркульознi вузлики спостерiгаються в нирках, легенях, матцi i пiхвi. Особливо сильно уражуються брижовi лiмфатичнi вузли, якi здаються дуже збiльшеними i нерiдко досягають величини горiха.
Дiагноз. Поставити дiагноз на псевдотуберкульоз на пiдставi клiнiчних ознак СФ завжди вдаСФться. Пiдозрою СФ зниження апетиту, млявiсть i прогресуюче схуднення при одночаснiй вiдсутностi кишкових розладiв.
При наявностi в господарствi кiлькох пiдозрiлих на псевдотуберкульоз кролiв доцiльно одного з них забити для патологоанатомiчного розтину.
Точний дiагноз хвороби встановлюють на пiдставi бактерiологiчного дослiдження. Матерiалом для цих дослiджень СФ кал, слизовi витiкання з носа.
При патологоанатомiчнiй дiагностицi псевдотуберкульоз необхiдно вiдрiзняти вiд туберкульозу, туляремiСЧ та кокцидiозу. При туберкульозi вузлики не мають характерноСЧ для псевдотуберкульозу зiрчастоСЧ форми; червоподiбний вiдросток не збiльшений; найчастiше бувають ураженими легенi.
При туляремiСЧ вузлики знаходять у печiнцi та селезiнцi. Вони меншого розмiру i не виступають над поверхнею органа. Найчастiше збiльшуються шийнi, пiдпахвиннi, тазовi та пахвиннi лiмфатичнi вузли, кишечник не уражений; червоподiбний вiдросток не збiльшений.
При кокцидiозi вузлики знаходять лише в печiнцi та кишечнику, в останньому не бiльшi за просину. Вони не мають зiрчастоСЧ форми. Лiмфатичнi вузли звичайно не збiльшенi.
Лiкування не розроблене.
Профiлактика та заходи боротьби. Хворих на псевдотуберкульоз кролiв забивають i закопують або спалюють; пров