Сiмейнi правовiдносини
Информация - Юриспруденция, право, государство
Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство
РЕФЕРАТ НА ТЕМУ:
СРЖМЕЙНРЖ ПРАВОВРЖДНОСИНИ
Змiст
Вступ
1. Поняття сiмСЧ у соцiологiчному та юридичному розумiннi
2. Поняття та особливостi сiмейних правовiдносин
3. СубСФкти, обСФкти i змiст сiмейних правовiдносин
4. Виникнення, змiна i припинення сiмейних правовiдносин
5. Спорiднення i свояцтво, СЧх юридичне значення
Висновки
Список використаних джерел
Вступ
Сiмейнi правовiдносини - це суспiльнi вiдносини, врегульованi нормами сiмейного права. Яке ж коло суспiльних вiдносин регулюСФться нормами сiмейного права? Для вiдповiдi на це запитання необхiдно дослiдити ознаки сiмейних правовiдносин, а також дослiдити СЧх елементи, до яких належать: субСФкти, обСФкти та субСФктивнi сiмейнi права та субСФктивнi сiмейнi обовязки.
Для сiмейних правовiдносин притаманними СФ наступнi ознаки:
1) специфiчний субСФктний склад;
2) тривалий характер;
3) невiдчужуванiсть прав та обовязкiв;
4) можливiсть субСФктiв сiмейних правовiдносин виступати, учасниками одразу кiлькох сiмейних правовiдносин.
СубСФкти сiмейних правовiдносин. СубСФктами сiмейних правовiдносин можуть бути: по-перше, лише фiзичнi особи; по-друге, лише тi фiзичнi особи, якi перебувають у шлюбi, кровному спорiдненнi чи вiдносинах усиновлення.
Сiмейний кодекс встановлюСФ наступний перелiк субСФктiв сiмейних правовiдносин:
1) подружжя;
2) батьки, дiти, усиновлювачi, усиновленi;
3) баба, дiд, прабаба, прадiд, онуки, правнуки;
4) рiднi брати, рiднi сестри; мачуха, вiтчим, падчерка, пасинок.
При цьому всi iншi родичi (двоюрiднi брати та сестри, тiтки, дядьки, племiнники, племiнницi та iн.) не СФ учасниками сiмейних правовiдносин за винятками, встановленими законом. Наприклад, У разi перебування у них на вихованнi дитини на цих субСФктiв покладаСФться обовязок щодо надання дитинi матерiальноСЧ допомоги у випадках, передбачених ст. 269 СК. Вiдповiдний обовязок встановлюСФться i для такоСЧ дитини, на яку з досягненням повнолiття покладаСФться обовязок утримувати цих непрацездатних родичiв за пiдстав, передбачених ст. 271 СК.
1. Поняття сiмСЧ у соцiологiчному та юридичному розумiннi
Закон, регулюючи сiмейнi вiдносини, виходить з визначення поняття сiмСЧ. Вiдповiдно до ч. 2 ст. 1 СК СЧх регулювання здiйснюСФться цим Кодексом з метою змiцнення сiмСЧ як соцiального iнституту. Термiн "сiмя" закрiплено у ч. З ст. 2 СК. У ст. З вперше у законодавствi зроблено спробу дати нормативне визначення поняття сiмСЧ. У ст. 4 сказано про право особи на сiмю (це ж положення передбачене у ст. 291 ЦК). Термiн "сiмя" вжито й в iнших статтях СК. Так, у ч. 2 ст. 40 зазначено, що шлюб визнаСФться недiйсним за рiшенням суду в разi його фiктивностi, тобто якщо його укладено жiнкою та чоловiком або одним iз них без намiру створення сiмСЧ та набуття прав i обовязкiв подружжя.
Стаття З СК визначаСФ сiмю як первинний та основний осередок суспiльства i вказуСФ на такi СЧСЧ ознаки, як спiльне проживання осiб, повязаних спiльним побутом, котрi мають взаСФмнi права та обовязки. У ч. 4 цiСФСЧ статтi перерахованi пiдстави виникнення сiмСЧ: шлюб, кровне спорiднення, усиновлення та iншi пiдстави, якi не забороненi законом i не суперечать моральним засадам суспiльства. У ч. 2 ст. З дано визначення поняття сiмСЧ в юридичному розумiннi. У другому абзацi цiСФСЧ частини пiдкреслено, що подружжя вважаСФться сiмСФю й тодi, коли дружина та чоловiк у звязку з навчанням, роботою, лiкуванням, необхiднiстю догляду за батьками, дiтьми та з iнших поважних причин не проживають спiльно. У цьому разi йдеться про виняток iз загального правила. У третьому абзацi цiСФСЧ частини зазначено, що дитина належить до сiмСЧ своСЧх батькiв i тодi, коли спiльно з ними не проживаСФ. Це пояснюСФться iснуванням таких природних пiдстав виникнення сiмСЧ, як кровне спорiднення та взаСФмнi права й обовязки СЧСЧ членiв. Згiдно з ч. З ст. З СК права члена сiмСЧ маСФ одинока особа. З цим положенням навряд чи можна погодитись. Адже у такому разi немаСФ природних пiдстав виникнення сiмСЧ шлюбу, кровного спорiднення. Крiм того, особа, у якоСЧ немаСФ кровного спорiднення з iншими особами, як правило, нi з ким не повязана взаСФмними сiмейними правами та обовязками. Виняток становлять вiдносини мiж колишнiми членами сiмСЧ, наприклад, мiж колишнiм подружжям, якщо один з них зобовязаний сплачувати другому алiменти, та вiдносини, що виникають з права вiтчима, мачухи на одержання алiментiв вiд пасинка, падчерки, з якими вони багато рокiв не живуть однiСФю сiмСФю (ст. 270 СК).
З урахуванням сказаного навряд чи можна погодитися з позицiСФю РЖ. Дзери, яка вважаСФ, що у ст. З СК вiдсутнСФ визначення поняття сiмСЧ в юридичному розумiннi1. Як вже зазначалось, у цiй статтi таке визначення СФ. РЖнша справа, що воно СФ недосить вдалим. Можна висловити зауваження й стосовно деяких iнших ознак сiмСЧ, наведених у ст. З СК.
У лiтературi розрiзняють поняття сiмСЧ в соцiологiчному i юридичному розумiннi.
Визначаючи поняття сiмСЧ необхiдно виходити з того, що шлюб та сiмя, як зазначав Ф. Енгельс у працi "Походження сiмСЧ, приватноСЧ власностi та держави" на пiдставi дослiджень Л. Моргана i М. Ковалевського, явища iсторично мiнливi. Вони змiнюються з розв