Сiмейнi правовiдносини
Информация - Юриспруденция, право, государство
Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство
племiнники та племiнницi, оскiльки СЧх спiльним пращуром СФ баба, дiд.
Рiднi брати i сестри, якi походять вiд спiльних для них батька й матерi, називаються повнорiдними, а тi, у яких спiльним СФ один з батькiв (лише батько або лише мати), неповнорiдними. Неповнорiднi брати й сестри, якi походять вiд однiСФСЧ матерi, називаються СФдиноутробними, а тi, котрi походять вiд одного батька, СФдинокровними.
Неповнорiдне спорiднення породжуСФ такi ж самi юридичнi наслiдки, що й повнорiдне, наприклад, при спадкуваннi пiсля смертi неповнорiдного брата, сестри або при стягненнi з нього, неСЧ алiментiв.
Водночас до складу сiмСЧ можуть входити дiти, у яких немаСФ нi спiльного батька, нi спiльноСЧ матерi. Це дiти кожного з подружжя вiд попереднього шлюбу, якi опинилися в однiй сiмСЧ. Тому один з подружжя СФ для таких дiтей батьком або матiрю, а другий вiтчимом чи мачухою. Дiтей, у яких немаСФ нi спiльного батька, нi спiльноСЧ матерi, прийнято називати зведеними братами й сестрами. Мiж ними на вiдмiну вiд неповно-рiдних братiв i сестер iснують вiдносини не спорiднення, а свояцтва.
Варто звернути увагу на ту обставину, що згiдно з нормами сiмейного законодавства не в усiх випадках спорiдненню надаСФться юридичне значення. Тому в сiмейному правi першорядне значення маСФ ступiнь спорiднення, встановлення якого необхiдне для визначення близькостi родинних вiдносин.
Ступiнь спорiднення вказуСФ на кiлькiсть народжень, якi повязують мiж собою двох осiб. При його визначеннi народження пращура (а при бiчному спорiдненнi спiльного пращура) до уваги не береться. Так, мати й дочка перебувають у спорiдненнi першого ступеня, оскiльки для його виникнення необхiдне лише народження дочки (народження матерi не берреться до уваги), а дiд i внучка у спорiдненнi другого ступеня, бо для його виникнення необхiднi два народження: сина, дочки, а потiм внучки (народження батькiв сина, дочки до уваги не береться). Вiдповiдно прабаба i правнучка перебувають у спорiдненнi третього ступеня.
Рiднi брати й сестри також перебувають у спорiдненнi другого ступеня, але вже бiчноСЧ лiнiСЧ, оскiльки для його виникнення необхiдне народження брата i сестри (народження батькiв до уваги не береться). Тiтка, дядько i племiнниця, племiнник СФ родичами третього ступеня бiчноСЧ лiнiСЧ спорiднення, а двоюрiднi брати й сестри родичами четвертого ступеня цього спорiднення.
У сiмейному законодавствi надаСФться дуже важливе значення визначенню ступеня спорiднення, оскiльки пiдставою виникнення сiмейних правовiдносин СФ лише спорiднення першого, другого i третього ступенiв прямоСЧ лiнiСЧ, а також другого ступеня бiчноСЧ лiнiСЧ. Батьки й дiти, рiднi брати та сестри, баба, дiд, прабаба, прадiд i внуки, правнуки СФ субСФктами сiмейних правовiдносин i, отже володiють субСФктивними сiмейними правами i мають виконувати певнi сiмейнi обовязки.
Обсяг субСФктивних сiмейних особистих немайнових i майнових прав та обовязкiв родичiв, якi належать до рiзних лiнiй i ступенiв спорiднення, не СФ однаковим. Так, батьки й дiти мають багато субСФктивних прав i обовязкiв у звязку з участю у майнових i особистих немайнових сiмейних правовiдносинах. РЖншi ж родичi (наприклад, баба, дiд, прабаба, прадiд, внуки i правнуки, брати i сестри) можуть бути лише субСФктами майнових (алiментних) правовiдносин.
Висновки
Отже, сiмя це iсторично визначена органiзована соцiальна спiльнiсть, заснована на шлюбi та кровному спорiдненнi (або лише на шлюбi чи лише на кровному спорiдненнi), усиновленнi та взяттi дiтей на виховання, характерними ознаками якоСЧ СФ спiльне життя СЧСЧ членiв, взаСФмна моральна та матерiальна пiдтримка i взаСФмне виховання ними одне одного, насамперед пiдростаючого поколiння.
Пiд сiмейними правовiдносинами треба розумiти вiдносини, що виникають зi шлюбу, кровного спорiднення, усиновлення, взяття дiтей на виховання. Крiм того, вони можуть виникати в результатi встановлення опiки та пiклування.
сiмейнi правовiдносини мають суто iндивiдуальний характер. РЗх правомочними та зобовязаними учасниками СФ конкретнi особи.
Отже, наведенi особливостi сiмейних правовiдносин свiдчать про те, що у комплексi вони утворюють галузеву СФднiсть, що якiсно вiдрiзняСФться вiд галузевоСЧ СФдностi цивiльних правовiдносин i правовiдносин, якi складаються в iнших галузях права.
СубСФктами сiмейних, як i будь-яких правовiдносин, СФ особи, якi беруть у них участь. У лiтературi зазначаСФться, що однiСФю з особливостей сiмейних правовiдносин СФ те, що СЧх субСФктами можуть бути лише громадяни.
ОбСФктами сiмейних правовiдносин СФ тi нематерiальнi та матерiальнi блага, заради одержання й захисту яких особи вступають у сiмейнi правовiдносини.
Змiст сiмейних, як й будь-яких, правовiдносин становлять субСФктивнi права та обовязки СЧх учасникiв.
Важливе мiiе серед юридичних фактiв у сiмейному правi посiдають такi СЧх види, як спорiднення i свояцтво.
Список використаних джерел
- Сiмейний кодекс УкраСЧни вiд 10 сiчня 2002 р. // Вiдомостi ВерховноСЧ Ради УкраСЧни, 2002 р., № 2122, ст.135.
- Науково-практичний коментар до Сiмейного кодексу УкраСЧни / За ред. Ю. С. Червоного. К. : РЖстина, 2003. - 215 с.
- Сiмейне право УкраСЧни: Пiдручник / Л. М. Баранова, В. РЖ. Борисова, РЖ. В. Жилiнкова та iн.; За заг. ред. В. РЖ. БорисовоСЧ та РЖ. В. ЖилiнковоСЧ. К.: Юрiнком РЖнтер, 2004. 200 с.
- Сiмейне право УкраСЧни: Пiдручник / Л. М. Баранова, С37 В. РЖ. Борисова, РЖ. В. Жилiнкова та iн.; За заг. ре