Сiмейнi правовiдносини
Информация - Юриспруденция, право, государство
Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство
итком суспiльства: спочатку пiд впливом природних факторiв, а потiм економiчних.
Природною основою сiмСЧ СФ шлюб, кровне спорiднення та прирiвнянi до них вiдносини. Характерною ознакою сiмСЧ СФ спiльне життя (це поняття не можна ототожнювати з поняттями спiльного проживання та спiльного побуту). Поняття спiльного життя, як зазначаСФ РД. Ворожейкiн, значно ширше поняття спiльного проживання. Спiльне життя може мати мiiе й за вiдсутностi спiльного проживання. Спiльне життя це не тiльки спiльне проживання, а й спiльнiсть сiмейних iнтересiв, взаСФмна потреба у постiйному спiлкуваннi одне з одним2. Тому, розглядаючи питання про ознаки сiмСЧ, правильнiше говорити про спiльне життя, а не про спiльне проживання чи спiльний побут. Ознаками сiмСЧ СФ також взаСФмна моральна та матерiальна пiдтримка i взаСФмне виховання СЧСЧ членами одне одного, насамперед пiдростаючого поколiння.
На пiдставi викладеного можна дати таке визначення поняття сiмСЧ в соцiологiчному розумiннi: сiмя це iсторично визначена органiзована соцiальна спiльнiсть, заснована на шлюбi та кровному спорiдненнi (або лише на шлюбi чи лише на кровному спорiдненнi), усиновленнi та взяттi дiтей на виховання, характерними ознаками якоСЧ СФ спiльне життя СЧСЧ членiв, взаСФмна моральна та матерiальна пiдтримка i взаСФмне виховання ними одне одного, насамперед пiдростаючого поколiння. Важко погодитись iз запропонованим деякими авторами поняттям сiмСЧ як союзу осiб, що маСФ певнi характернi риси. Сiмя, наприклад, мати й малолiтня дитина, може й не являти собою союзу осiб.
Вiд поняття сiмСЧ в соцiологiчному розумiннi треба вiдрiзняти поняття сiмСЧ в юридичному розумiннi. ОстаннСФ поняття, як зазначаСФ В. Рясенцев, це юридичний звязок. Для сiмСЧ в юридичному розумiннi характерне те, що СЧСЧ члени мають взаСФмнi
права та обовязки, змiст яких залежить вiд СЧх правового становища. На цю ознаку вказуСФ й ч. 2 ст. З СК.
З урахуванням наведеного вище сiмю в юридичному розумiннi можна характеризувати як iсторично визначену органiзовану соцiальну спiльнiсть, повязану взаСФмними правами та обовязками, якi випливають зi шлюбу, кровного спорiднення, усиновлення, взяття дiтей на виховання. Такiй сiмСЧ притаманнi тi ж ознаки, що й сiмСЧ в соцiологiчному розумiннi, а саме: спiльне життя СЧСЧ членiв, взаСФмна моральна та матерiальна пiдтримка i взаСФмне виховання ними одне одного, насамперед пiдростаючого поколiння. Однак на вiдмiну вiд сiмСЧ в соцiологiчному розумiннi для сiмСЧ в юридичному розумiннi, як вже зазначалося, характерне те, що СЧСЧ члени повязанi взаСФмними правами та обовязками. Водночас, як пiдкреслюСФ В. Рясенцев, сiмейнi права та обовязки можуть iснувати мiж членами не тiльки однiСФСЧ сiмСЧ, а рiзних сiмей. Так, дорослi дiти, якi створили власнi сiмСЧ, мають певнi обовязки перед своСЧми батьками, неповнолiтнiми братами та сестрами, якi проживають в iнших сiмях.
Таким чином, поняття сiмСЧ у соцiологiчному розумiннi не збiгаСФться з поняттям сiмСЧ в юридичному розумiннi. Так, повнолiтнi працездатнi брат i сестра, якi проживають разом або проживають разом i ведуть спiльне господарство, чи працездатна мати i повнолiтнiй працездатний син, якi проживають разом i ведуть спiльне господарство, утворюють сiмю в соцiологiчному розумiннi. СЧх вiдносини ТСрунтуються на кровному спорiдненнi, спiльному життi.
2. Поняття та особливостi сiмейних правовiдносин
Пiд сiмейними правовiдносинами треба розумiти вiдносини, що виникають зi шлюбу, кровного спорiднення, усиновлення, взяття дiтей на виховання. Крiм того, вони можуть виникати в результатi встановлення опiки та пiклування.
Треба зазначити, що, як вже пiдкреслювалося, норми сiмейного права регулюють не усi вiдносини, що виникають зi шлюбу та сiмСЧ. Так, утвердження почуття обовязку перед батьками, дiтьми та iншими членами сiмСЧ, а також побудова сiмейних вiдносин на засадах взаСФмноСЧ любовi та поваги, взаСФмодопомоги i пiдтримки можуть бути забезпеченi не нормами права, а нормами моралi. А норми права лише сприяють цьому.
Як слушно зазначено в лiтературi, правовi норми, що встановлюють умови i порядок укладення шлюбу, СФ початковою стадiСФю правового регулювання тих майнових i особистих немайнових вiдносин, якi починають складатися мiж особами, якi виявили бажання одружитися. Не СФ, наприклад, сiмейними вiдносини мiж особами, якi подали заяву про реСФстрацiю шлюбу, оскiльки заручини не породжують обовязку вступу у нього. Водночас при цьому у зазначених осiб можуть виникати цивiльно-правовi зобовязання. Так, згiдно з ч. З ст. 31 СК особа, яка вiдмовилася вiд шлюбу, зобовязана вiдшкодувати другiй сторонi затрати, що були нею понесенi у звязку з приготуванням до реСФстрацiСЧ шлюбу та весiлля.
На доповнення до викладеного зазначимо, що сiмейнi правовiдносини мають суто iндивiдуальний характер. РЗх правомочними та зобовязаними учасниками СФ конкретнi особи. Тому для цих правовiдносин, як зазначено в лiтературi, СФ характерною вiдсутнiсть абсолютних правовiдносин. Водночас, як пiдкреслюють О. РЖоффе та А. Сергеев, серед сiмейних правовiдносин СФ й такi вiдноснi правовiдносини, в яких одночасно беруть участь троСФ, а iнодi й бiльше субСФктiв, якi мають самостiйнi права та iнтереси. Прикладом можуть бути правовiдносини, що складаються мiж батьками й дiтьми. Однак у цьому разi немаСФ множинностi осiб у зобовязаннi, яка маСФ мiiе в цивiльному правi, оскiльки,