Сiм див свiту
Информация - Культура и искусство
Другие материалы по предмету Культура и искусство
Калуська Загальноосвiтня школа РЖ-РЖРЖРЖ ступенiв №7
Реферат
Сiм див свiту
Виконала
учениця 10-А класу
Мандич Марiя
2010рiк
Вступ
Сiм нових чудес свiту проект, органiзований фондом Новi сiм див свiту (NOWC), який намагався обСФднати сiм чудес стародавнього свiту iз списком сучасних чудес з метою збереження культурноСЧ спадщини для майбутнiх поколiнь, аби уникнути повторення ситуацiСЧ з сiмома стародавнiми дивами свiту. Засновник фонду швейцарський мiлiонер Бернард Вебер.
Було вирiшено вибрати сiм нових див свiту шляхом всесвiтнього голосування в три етапи. В результатi першого прямого голосування було вiдiбрано 77 обСФктiв, другого 21 обСФкт. Переможцi оголошенi 7 липня 2007 року в Лiсабонi (Португалiя).
Внаслiдок голосування майже 100 мiльйонiв осiб фаворитами виявилися:
НазваРегiонМiiезнаходженняВеликий китайський мур АзiяКитайПетра АзiяЙорданiяТадж-Махал АзiяАгра, РЖндiяКолiзей РДвропаРим, РЖталiяМачу-Пiкчу Пiвденна АмерикаКуксо, ПеруХристос-СпасительПiвденна АмерикаРiо-де-Жанейро, БразилiяЧiчен-РЖцаПiвденна АмерикаЮкатан, Мексика
Серед iнших кандидатiв, в проектi брали участь: Ахенський собор; Собор Святого Сiмейства (Барселона); Версальський палац; Пiзанська вежа; Теотiуакан; Палац дожiв; Голуба мечеть; Палац Потала; Сана; Емпайр-Стейт-БiлдiнТС; Золотi Ворота (мiст); Бiг-Бен; Тiкаль; Сi-Ен Тауер; Бурдж аль-Араб; Заборонене мiсто; Тайбей 101; Вежi Петронас; Атомiум; Печера Ласко; Мостар]]; Батькiвщина мати (КиСЧв); та iншi.
Великий китайський мур
Вели?кий кита?йський мур? (?? chng-chng) фортечна стiна на пiвночi Китаю, грандiозна памятка архiтектури китайськоСЧ цивiлiзацiСЧ. Першi дiлянки споруджено в 43 ст. до н. е.
Пiсля обСФднання Китаю (221 до н. е.) iмператор Цiнь Шi Хуан-дi наказав спорудити суцiльний мур (до цього були лише вiдокремленi землянi вали), щоб прикрити пiвнiчно-захiднi межi iмперiСЧ Цiнь вiд нападiв степових народiв, в основному хунну.
Згодом Великий китайський мур неодноразово перебудовувався та ремонтувався. Було споруджено кiлька мурiв вiд чаiарювання рiзних династiй. Проходить зi сходу на захiд вiд рiчки Шаньхайгуань, на побережжi ЛяодунськоСЧ затоки, до пункту Цзяюйгуань (провiнцiя Ганьсу). Загальна довжина всiх СЧСЧ лiнiй 6 352 км (3 948 миль) (за найновiшими даними 2009 р. - 8 885 км, 800 м.), висота 6,6 м (на окремих дiлянках до 10 м), ширина нижньоСЧ частини близько 6,5 м, верхньоСЧ близько 5,5 м. Уздовж усiСФСЧ ВеликоСЧ китайськоСЧ стiни спорудженi каземати для охорони i сторожовi башти, а у головних гiрських проходах фортецi. Великий китайський мур зберiгся до наших днiв, переважно, у виглядi камяноСЧ захисноСЧ стiни династiСЧ Мiн (17 столiття).
Згiдно з легендою, душа Цiнь Шi Хуан-дi пiд час сну злетiла на Мiсяць i звiдти побачила Землю. Китайська iмперiя видалася йому маленькою беззахисною цяткою. Тодi й народилась у iмператора думка спорудити мур, що захистив би всю iмперiю вiд набiгiв жорстоких варварiв.
Старовинна китайська легенда оповiдаСФ, що будiвничi великого китайського муру замiшували розчин для скрiплення каменiв на рисовому вiдварi. В нашi днi, пiд час археологiчних дослiджень перед реставрацiСФю мiського муру перiоду Мiн (13681644) археологи дiйсно знайшли в складi вапняного розчину слiди рисового клейстеру. Цiлком можливо, що легенда передаСФ реальнi факти стверджують дослiдники.
Петра
Петра - столиця Едома або РЖдумеСЧ, пiзнiше столиця Набатейського царства, головне мiсто синiв РЖсава. Мiсто розташоване на територiСЧ сучасноСЧ ЙорданiСЧ, на висотi бiльше 900 метрiв над рiвнем моря i 660 метрiв над навколишньою мiiевiстю, долиною Арави, у вузькому каньйонi Сик. Прохiд в долину - через ущелини, розташованi на пiвночi i на пiвднi, тодi як зi сходу i заходу скелi прямовисно обриваються, утворюючи природнi стiни до 60 метрiв у висоту.
Петра розташовувалася на перехрестi двох найважливiших торгових шляхiв: один сполучав Червоне море з Дамаском, iнший - Перську затоку з Газою на узбережжi Середземного моря. Караванам, що вiдправлялися вiд ПерськоСЧ затоки, переповненi дорогоцiнними прянощами, тижнями доводилося мужньо переносити суворi умови АравiйськоСЧ пустелi, поки вони не досягали прохолоди вузького каньйону Сик, ведучого в довгождану Петру. Там мандрiвники знаходили СЧжу, дах i прохолодну цiлющу воду. За словами римського iсторика Плiнiя туристичний бiзнес жителiв Петри був дуже прибутковим, тому що окрiм плати за житло i за корм для верблюдiв, були потрiбнi подарунки для охоронцiв, сторожiв, служителiв храму i слуг царя. Але прянощi i пахощi, що продаються в багатих СФвропейських мiстах, приносили нечуваний прибуток, тому купцi не жалiли коштiв на такi витрати. Сотнi рокiв торгiвля приносила Петрi велике багатство. Але коли римляни вiдкрили морськi шляхи на схiд, сухопутна торгiвля прянощами зiйшла нанiвець i Петра поступово спустiла, загубившись в пiсках. Багато споруд Петри споруджувалися в рiзнi епохи i при рiзних господарях мiста, в числi яких були iдумеСЧ (18-2 ст. до н.е.), набатеСЧ (2 ст. до н.е. - 106 р. до н.е.), римляни (106-395 рр. до н.е.), вiзантiйцi i араби. У 12 столiттi н.е. ним володiли хрестоноii. Поряд з античним театром тут можна побачити будiвлю епохи iдумеСЧв або набатеСЧв. Проте, памятникiв, споруджених пiсля 6 столiття н.е. пр