Сiм див свiту
Информация - Культура и искусство
Другие материалы по предмету Культура и искусство
баштою знаходиться грот. Бiнгхем припускав, що в нiм знаходяться мумiСЧ правителiв iнкiв, але ученi вважають, що вiн, швидше, служив примiщенням для якихось ритуальних дiй. Пiсля розкопок i приведення його в порядок цей комплекс показуСФ нам всю свою красу i точнiсть архiтектури, якою вiн вiдрiзнявся ще чотири сторiччя тому. Сходи перед Будинком принцеси ведуть до башти, звiдки трапецiСФвидне вiкно дозволяСФ оглянути мальовничу долину, яка розкинулася внизу. Це вiкно, ймовiрно, використовувалося жерцями для спостереження за перемiщенням сонця пiд час зимового сонцестояння.
Священна площа була, як вважають, релiгiйним центром Мачу-Пiкчу. На пiвнiчному кiнцi розчищеного майданчика стояла тристiнна будiвля з бiлого гранiту, з блокiв циклопiчних розмiрiв, вищих за людський зрiст.
До захiдноСЧ стiни храму примикаСФ невелике закрите примiщення, назване Прикрашеною кiмнатою, СФ яскравим свiдоцтвом прекрасноСЧ майстерностi iнкських каменярiв: два величезнi блоки СЧСЧ фундаменту з вирiзаними 32 кутами в трьох вимiрюваннях, щiльно прилягають до сусiднiх глиб. Можливо, найпринаднiшим зi всiх споруд в Мачу Пiкчу СФ розташований в схiднiй частинi площi Храм трьох вiкон. Цi три вiкна, якi мають форму трапецiСЧ, що виходять на схiд, мають з бокiв слiпi вiкна таких же розмiрiв, якi могли служити нiшами. Якщо вiрити мiiевiй iсторичнiй хронiцi, перший правитель iнкiв наказав побудувати храм на тому мiii, де вiн народився, в Тамбо-Токо, причому в нiм мали бути три вiкна, символiзуючих собою печери, будинок його предкiв по батькiвськiй лiнiСЧ, вiд яких вiн веде своСФ походження. Бiнгхем вважав, що тут якраз i знаходиться це мiiе. На жаль, таке принадне припущення суперечило достовiрним свiдоцтвам про те, що архiтектурний стиль Мачу Пiкчу вiдноситься до пiзнього iнкському перiоду.
Вiд СвященноСЧ площi по гранiтному схилу з терасами, по довгих сходах ледь можна дiстатися до вершини скелi, там лежить великий, вирубаний багатокутний камiнь iнтiуатана, або мiiе, де привязано сонце (у художньому перекладi iнтi означаСФ сонце; уата привязувати). Бiнгхем припускав, що тут iнки символiчно привязували сонце, щоб воно не тiкало вiд них пiд час зимового сонцестояння. Тi жерцi, писав вiн, якi могли двадцять першого або двадцять другого червня зупинити рух сонця i тАЮпривязатитАЬ його до камяного стовпа в одному з храмiв, користувалися у iнкiв особливою повагою i шануванням.
Цей елегантний, вирубаний в скелi камiнь мiг бути i сонячною обсерваторiСФю, де жерцi визначали кращий час для початку сiвби або збору урожаю, стежачи за зникненням тiней вiд сонця пiд час осiннього i весняного рiвнодення. В таких випадках жерцi засипали камiнь оберемками квiтiв i трав, зокрема, в час iнтi раймi в червнi i груднi влаштовувалися прекраснi свята Сонця. Жителi Мачу-Пiкчу, мабуть, збиралися бiля iнтiуатани, де протягом декiлькох днiв проводили релiгiйнi обряди iз статуями божеств, спiвали пiснi i молилися.
Дорога з Мачу-Пiкчу до Куско прекрасного зразка мистецтва iнкських будiвельникiв. Навiть у сезон дощiв перебувала у чудовому станi. Вся iмперiя була охоплена широкою мережею комунiкацiй, протяжнiстю приблизно в 40000 км. Дороги в державi iнкiв мали перш за все стратегiчне значення по них повиннi були проходити вiйська. Крiм того, вони сприяли культурному обмiну мiж всiма областями держави. Завдяки дорогам люди вчилися один у одного майстерностi керамiки, ткацтва, обробки металiв, архiтектури i будiвництва.
РЖнки не знали колесо, i гiрськi дороги найчастiше були ступiнчастими. Тi, що проходили по океанському узбережжю, спецiально обгороджувалися з двох сторiн глинобитними стiнами, якi захищали вiд сонця, вiтру i пiщаних зсувiв. Якщо на шляху зустрiчалася болотиста низина, робили насип. Через рiчки будували камянi i перекидали пiдвiснi канатнi мости, якi у iнкiв вважалися за священнi обСФкти, того, хто пошкодить мiст, чекала смерть.
Чiчен-РЖца
Доколумбове мiсто Чiчен-РЖца Pre-Hispanic City of Chichen-Itzaa
Чiчен-РЖца або Чiчен-РЖтца, вiд юкатецькоСЧ мови майя: chichen itza бiля виходу джерела РЖца) велике доколумбове мiсто цивiлiзацiСЧ Майя i археологiчна дiлянка, розташована в центрi пiвострова Юкатан, зараз територiя Мексики.
Чiчен-РЖца була важливим регiональним центром юкатанських Майя вiд пiзнього класичного перiоду до початку пост-класичного перiоду. Мiсто мiстить безлiч архiтектурних стилiв, вiд стилю Пуук, характерного для Майя пiвнiчних низовин до так званого мексиканiзованого стилю, що нагадуСФ архiтектуру долини Мехiко (зокрема тольтекiв). Хоча багато дослiдникiв вважають, що наявнiсть центрально-мексиканського стилю СФ результатом прямоСЧ мiграцiСЧ або навiть завоювання з народами центральноСЧ Мексики[2], iншi розглядають присутнiсть цього стилю бiльше як результат культурноСЧ дифузiСЧ.
Заснований, ймовiрно, в VII в. н. е. Священне мiсто народу РЖца, вiдомий як Чiчен-РЖца, розташований в 75 милях на схiд вiд мiста Мерiда, столицi Юкатан, Мексика. У перекладi з мови мiiевих племен ця назва означаСФ Колодязь племенi РЖца. Археологи вважають його одним з мiiь сили, повязаних з культурою майя. Останки мiста можуть бути умовно роздiленi на двi групи. У першу включенi будови, якi вiдносяться до культури майя та датуються VI-VII ст. н.е. Друга група будiвель вiдноситься до перiоду тольтекiв X-XI ст. н. е. У X столiттi був захоплен