Сiм див свiту
Информация - Культура и искусство
Другие материалы по предмету Культура и искусство
?й тольтекамi. З серединi XI столiття Чiчен-РЖца стала столицею тольтекськоСЧ держави. У 1178 держава була розгромлено обСФднаним вiйськом трьох мiст-держав Майяпана, Ушмаля i РЖцмаля, яке очолював Хунак КеСФль. До часу iспанських завоювань (середина XVI ст.) Чiчен-РЖца представляло собою руСЧни.
На територiСЧ Чiчен-РЖци неодноразово проводилися розкопки, в результатi яких були вiдкритi великi архiтектурнi памятки майя-тольтекiв: Храм Кукулькана - 9-ступiнчата пiрамiда (висота 24 метри) з широкими сходами на кожнiй зi сторiн. (У днi весняного i осiннього рiвнодення (20 березня i 21 вересня) приблизно о третiй годинi дня променi сонця висвiтлюють захiдну балюстраду головних сходiв пiрамiди таким чином, що свiтло i тiнь утворюють зображення семи рiвнобедрених трикутникiв, що становлять, у свою чергу, тiло тридцяти семиметровоСЧ змiСЧ, яка повзе по мiрi пересування сонця до власноСЧ головi, вирiзаноСЧ в основi сходiв.); Храм воСЧнiв на невисокiй 4-ступiнчатiй пiрамiдi та Храм ягуара (обидва з настiнними розписами); обсерваторiя Караколь; 7 стадiонiв для гри в мяч. Велике поле для гри в мяч (Уего де Пелота) - найбiльший гральний майданчик з усiх створених майя. В довжину iгрове поля сягаСФ 135 м. РЖснують деякi свiдчення того, що гру в мяч супроводжувала певна жорстокiсть; руСЧни 4 колонад, що утворюють гiгантський прямокутник (Група тисячi колон) та iн. Збереглися статуСЧ божеств з характерною стилiзацiя пластичних форм, рельСФфи, багатi рослинноСЧ i геометричноСЧ орнаментики, твори дрiбноСЧ пластики i художнiх ремесел. На територiСЧ комплексу розташований Священний сенот - природний колодязь глибиною близько 50 м, який був призначений для жертвоприношень.
Пiсля 1194 р. загадкове мiсто остаточно спорожнiло. Точнi данi про те, що було причиною того, вiдсутнi. На жаль, полiтика iспанських завойовникiв, якi вторглися на територiю Мексики, включала в себе спалення манускриптiв i вбивство священнослужителiв народу майя. Таким чином, бiльша частина його таСФмничоСЧ iсторiСЧ була загублена. Археологiчнi данi, такi як свiдоцтва пожеж в ряду важливих структур i архiтектурних комплексiв, свiдчать, що крах Чiчен-РЖци став наслiдком бойових дiй. Пiсля падiння гегемонiСЧ Чiчен-РЖци, регiональна влада в Юкатанi перемiстилася до нового центру в Маяпанi.
РуСЧни Чiчен-РЖци зараз СФ федеральною власнiстю мексиканського уряду, а керiвництво ними пiдтримуСФться мексиканським Нацiональним iнститутом антропологiСЧ та iсторiСЧ (Instituto Nacional de Antropologa e Historia, INAH). Земля пiд руСЧнами, проте, конфiденцiйно належить сiмейству Барбачано.
Колiзей
Амфiтеатр ФлавiСЧв (Колiзей) лат. Amphitheatrum Flavium (Colosseum)
Колiзе?й (лат. Colosseum) найбiльший амфiтеатр Стародавнього Риму, символ могутностi iмператорського Риму. Розташований в Римi, в улоговинi мiж Еквiллiнським, Палатiнським i ЦелiСФвським горбами, на тому мiii, де колись був ставок, що належав до Золотого Будинку Нерона. Вмiщав бiля 50 000 глядачiв. Будiвництво цiСФСЧ споруди розпочато iмператором Веспасiаном пiсля його перемог в ЮдеСЧ i закiнчено у 80 р. н.е. iмператором Титом, який ознаменував вiдкриття влаштуванням у ньому iгор, якi тривали сто днiв i коштували життя багатьом сотням гладiаторiв i 5 тисячам диких звiрiв.
Спочатку Колiзей називався, за родовим iменем згаданих iмператорiв, амфiтеатром ФлавiСЧв (лат. Amphitheatrum Flavium), нинiшня назва (лат. Colosseum, Colosaeus, iтал. Colosseo) закрiпилася за ним згодом, починаючи з VIII столiття, i походить або вiд колосальностi його розмiру, або вiд того, що поблизу вiд нього стояла гiгантська статуя, споруджена Нероном на честь самого себе.
Довгий час Колiзей був для жителiв Рима та гостей мiста головним мiiем розважальних видовищ, таких, як боСЧ гладiаторiв, цькування диких звiрiв, морськi битви (наумахiСЧ). Попри усталену думку, що в КолiзеСЧ страчували християн, останнi дослiдження указують на те, що це був мiф[Джерело?], створений католицькою церквою в подальшi роки. При iмператоровi Макрiнi цирк сильно постраждав вiд пожежi, але був реставрований за указом Александра Севера. У 248 iмператор Фiлiпп ще святкував в ньому тисячолiття Рима. Гонорiй в 405 заборонив гладiаторськi боСЧ як несумiснi з духом християнства, яке було запроваджено пiсля Костянтина Великого пануючою релiгiСФю римськоСЧ iмперiСЧ; проте, звiринi цькування продовжували вiдбуватися в КолiзеСЧ до смертi Феодосiй Великого. Пiсля цього для Флавiйового амфiтеатру наступили сумнi часи.
Нашестя варварiв привело амфiтеатр ФлавiСЧв у запустiння i поклало початок його руйнуванню. З XI столiття i до 1132 року вiн служив фортецею для знатних римських родiв, що оспорювали один у одного вплив i владу над спiвгромадянами, особливо для прiзвищ Франджiпанi i Аннiбальдi. Останнi, проте, були змушенi поступитися КолiзеСФм iмператоровi Генрiху VII, який подарував його римському сенату i народу. Ще в 1332 роцi мiiева аристократiя влаштовувала тут боСЧ бикiв, проте з цiСФСЧ пори почалося систематичне руйнування Колiзею. На нього почали дивитися як на джерело добування будiвельного матерiалу, i не тiльки камiння, яке вiдвалювалося, але i навмисне виламанi з нього, почали йти на новi споруди. Так, в XV i XVI сторiччях папа Римський Павло II брав з нього матерiал для споруди так званого венецiанського палацу, кардинал Рiарio - палацу канцелярiСЧ (Cancelleria), Павло III - паллацо-фарнезе. Проте значна частина амфiтеатру уцiлiла, хоча будiвля в цiлому залишилася спотвореною. Сiкст V мав намiр скористатися нею для обладнання суконноСЧ фабрики, а Климе