Система покарань

Информация - Юриспруденция, право, государство

Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство



Мiнiстерство освiти i науки УкраСЧни

КиСЧвський нацiональний економiчний унiверситет

РЖм. Вадима Гетьмана

Криворiзький економiчний iнститут

РЕФЕРАТ

З диiиплiни: Кримiнальне право УкраСЧни

Тема: Система покарань

ПЛАН

ВСТУП

РОЗДРЖЛ 1. Поняття системи покарань

1.Визначення системи покарань

2.Ознаки системи покарань

3.Класифiкацiя покарань

3.1За порядком призначення

3.2За субСФктом

3.3За можливiстю визначення строку

РОЗДРЖЛ 2 Змiст простоСЧ та складноСЧ системи покарань

РОЗДРЖЛ 3Додатковi покарання в контекстi системи покарань

ВИСНОВОК

ЛРЖТЕРАТУРА

ВСТУП

Доктрина кримiнального права знаСФ термiнологiчний зворот система покарань. Проте у кримiнальному законодавствi УкраСЧни вiн не вживаСФться як щодо основних покарань так i щодо додаткових. У ст. 51 КК УкраСЧни Види покарань у певному порядку зазначенi всi тi кримiнально-правовi наслiдки злочину, якi держава вважаСФ видами покарань. Причому у перелiку зазначенi як основнi такi додатковi види покарань без будь якоСЧ СЧх диференцiацiСЧ. Лише у ст. 52 КК УкраСЧни покарання розмежовуються на основнi та додатковi. У теорiСЧ кримiнального права, закрiплений законом перелiк покарань традицiйро iменуСФться поняттям система покарань, що маСФ пiд собою пiдставу, хоча в лiтературi iнодi систему покарань зводять до перелiку пакарань. Система покарань маСФ означати, що перелiк видiв покараньне не СФ безладним, вона складаСФтьсяз елементiв (видiв покарань та СЧх груп) елементи системи впорядкованi. Як цiлiсна СФднiсть система покарань вiдносно самостiйна, i водночас знаходиться в системно структурнiй взаСФмодiСЧ з iншими системами кримiнального права.

Поняття система покарань маСФ грунтуватися не лише на аналiзi окремих видiв покарань, а й при зясуваннi цiСФСЧ системи як СФдиного цiлого.. при iншому пiдходi, зазначаСФ П Осипов, система покарань зводиться до простоСЧ суми СЧСЧ елементiв, а дослiдження до аналiзу окремих видiв покарань, оскiльки звязки i вiдносини системи набагато багатшi нiж власнi звязки i вiдносисни СЧСЧ компонентiв. У деяких нормах КК УкраСЧни також наводяться перелiки (статтi 66, 67, 80, 81, 82, 89, 105, 106 та iн),проте велика кiлькiсть зазначених у них елементiв не свiдчить про наявнiсть СЧхньоСЧ системи.

У кримiнально-правовiй доктринi потанням, повязаним iз системою покарань, зокрема аз виокремленням пiдсистеми додаткових покарань, були присвяченi працi РД. АветисовоСЧ, П. Аветисян, Л. Багрiя-Шахматова, М Бажанова, М БСФляСФва, РЖ. Гальперiна, С, ДементьСФва, Т. ДенисовоСЧ, В Дуюнова, В. ЗубковоСЧ, РЖ. Капеця, Н. КулешовоСЧ, ВЛомако, С. Мокринського, РЖ Ноя, С. Познишева, С. ПолубiнськоСЧ, М. Стручкова,М. Таганцева, В. Тютюгiна, Р, Устименка, РЖ. Фойницького, Г ЦепляевоСЧ, О. ЦвСФтiновiча, М. Шаргоровiча та iн.

Велика кiлькiсть публiкацiй. Присвячених питанню системи покарань виходить iз концепцiСЧ, що всi покарання,передбаченi у КК УкраСЧни, явяляють собою систему, хоча у них i iвисловлюються критичнi зауваження щодо мiiя того чи iншого покарання у певних класифiкацiях та спiввiдношеннях. Але що дiйсно було дослiджене мало, так це критичне осмислення вiдповiдностi до системних закономiрностей даноСЧ системи та обгрунтування вiдносноСЧ вiдокремленостi певних пiдсистем.вирiшення цього завдання СФ надзвичайно важливим,оскiльки сприйняття покарань передбачених КК як системи, покладаСФ на неСЧ вiдповiднi зобовязання i не лише на неСЧ, а й на нормотворця та правозастосовника. Зокрема, потребуСФ вирiшення проблема чи буде ця система однорiдною, чи рiзнорiдною. Сучасна прадигма виходить iз того, що всi покарання обСФднанi спiльним родом, хоча б тому, що вони, покарання вiдрiзняються лише видовими характеристиками. Проте це не заважаСФ iснуванню груп покарань, як бiльш складних елементарних обСФднань системи, якi не схожi на решту, або обСФднанi схожими родовими ознаками на бiльш низькому рiвнi, наприклад додатковi покарання. Це даСФ нагоду перевiрити чи системна природа звязкiв мiж цими групами у межах даноСЧ системи i, головне чи вiдповiдаСФ таке групування внутрiшнiм закономiрностям пiдсистеми у загальнiй системi. Саме це i становить мету цiСФСЧ роботи

РОЗДРЖЛ 1.Поняття системи покарань

  1. Визначення системи покарань

Передбаченi чинним кримiнальним законодавством окремi види покарань утворюють певну систему. Система покарань, встановлена ст. 51 КК, i СФ тiСФю юридичною базою, на якiй ТСрунтуСФться дiяльнiсть судiв по застосуванню покарань. Законодавець, визначаючи систему покарань, тим самим створюСФ базу i для побудови санкцiй у вiдповiдних статтях ОсобливоСЧ частини КК, де передбаченi види i межi покарань за окремi злочини.

Система покарань покликана визначати однаковiсть (однозначнiсть) у правозастосовнiй дiяльностi i згiдно з цим бути важливим засобом забезпечення законностi. Системi покарань невiдомi смертна кара, а також болiснi i такi покарання, що ганьблять i калiчать засудженого, наприклад, тiлеснi покарання, позбавлення всiх громадянських прав та iн. У нiй значне мiiе посiдають покарання, не повязанi з позбавленням волi: штраф, громадськi роботи тощо. Включаючи в себе цiлий комплекс покарань, СЧх система даСФ можливiсть забезпечити при застосуваннi судами конкретних покарань СЧх необхiдну iнди