Система покарань
Информация - Юриспруденция, право, государство
Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство
? взяти лише такi злочини як крадiжка, грабiж, розбiй та бандитизм, якi становлять не всю частку корисливих злочинiв, за 2006 р. вони становлять 42% вiд усiх зареСФстрованих злочинiв, то призначення зазначених додаткових покарань, зокрема штрафу i позбавлення права обiймати певнi посади або займатися певною дiяльнiстю як основних та додаткових покарань вiд усiСФСЧ кiлькостi засуджених за 2006 р. становила лише 14%.
Вiдтак iдея, що полягала в обгрунтуваннi необхiдностi застосування майнових покарань за корисливi злочини ефективна лише на 14%, якщо взяти такий критерiй обчислення ефективностi Враховуючи те, що цi покарання застосовувалися не лише за корисливi злочини, вiдсоток маСФ бути ще меншим. Отже, виходить, що позицiя про додатковiсть покарання, що покладена в основу концепцiСЧ пiдсилюючого карального ефекту додаткових покарань на фонi тiСФСЧ риси, яку називають загальною, тобто загалом майновий характер обмежень або повязанiсть з майновими обмеженнями, не спрацьовуСФ. На це можна запропонувати два варiанти рiшень. Перший, це визнати неадекватнiсть судовоСЧ практики, обмежити можливостi судового розсуду щодо застосування таких покарань щодо корисливих злочинiв. Другий, це переосмислити справжню природу покарань, що входять до простоСЧ пiдсистеми додаткових покарань. ВважаСФмо, що другий варiант може бути визнаним таким, що вiдповiдаСФ соцiальним реалiям призначення зазначених покарань. З огляду на те, що такi покарання як позбавлення вiйськового, спецiального звання, рангу, чину або квалiфiкацiйного класу, позбавлення права обiймати певнi посади або займатися певною дiяльнiстю, конфiскацiя майна мають спiльну рису не у тому, що побiчно чи прямо ведуть до майнових втрат, а у тому, що вони спрямованi або на унеможливлення вчинення нового злочину чи правопорушення засудженим, використовуючи заняття, посаду, службу, дiяльнiсть, звання, ранг, чин, клас, хоча доцiльнiсть iснування покарання у виглядi позбавлення вiйськового, спецiального звання, рангу, чину або квалiфiкацiйного класу можна поставити пiд сумнiв, а також посприяти усвiдомленню цiСФю особою та iншими людьми, що вчинення корисливого злочину може бути економiчно невигiдним через можливiсть втрати не лише злочинно придбаного, а й правомiрно нажитого майна.
Отже, спiльною рисою цих покарань СФ СЧх вузько превентивна спрямованiсть, що робить СЧх бiльше заходами безпеки, нiж у повному розумiннi покараннями, оскiльки переважна мотивацiя СЧхнього застосування маСФ бути саме унеможливлення вчинення особою злочину чи правопорушення. Складне питання залишаСФться щодо конфiскацiСЧ, коли конфiскуСФться все майно засудженого. Тут проявляСФться очевидна каральна преференцiя у покараннi та слушнi думки висловлюються щодо такоСЧ конфiскацiСЧ як занадто сувороСЧ. РЖнша рiч, коли б конфiскацiСЧ пiдлягало лише майно, яке було отримане злочинним чином. У цьому сенсi конфiскацiя мала б природу заходу кримiнально-правовоСЧ реституцiСЧ, а не покарання.
Що ж до штрафу, як основного, так i додаткового покарання, то його потенцiал як засiб гуманiзацiСЧ каральноСЧ полiтики залишаСФться не запитаним, оскiльки майже за схожими пропорцiями кiлькостi покарань у видi штрафiв у захiдноСФвропейських краСЧнам вiдповiдаСФ кiлькiсть осiб, звiльнених вiд вiдбування покарання з випробовуванням (58,7% на 2006 р.), а сама iдея застосування штрафу не як основного, а як додаткового покарання, на нашу думку, нiвелюСФ спроби впровадження фiскальноСЧ домiнанти у каральнiй системi УкраСЧни як засобу гуманiзацiСЧ кримiнально-правовоСЧ полiтики.ВИСНОВОК
Отже, система покарань у кримiнальному законодавствi УкраСЧни становить просту систему з вiдповiдними якостями звязкiв мiж елементами системи. Ця система, хоча й обСФктивована у кримiнальному законi, проте з огляду на соцiальнi закономiрностi вона не характеризуСФться стiйкими взаСФмозалежними звязками мiж усiма СЧСЧ елементами. Окремi елементи СФ бiльш залежними вiд зовнiшньоСЧ системи - кримiнального права у цiлому та соцiальних закономiрностей в украСЧнському суспiльствi. Найдрiбнiшою моделлю у цiй простiй системi СФ бiнарна модель, за умови взаСФмозамiнностi покарань, що в неСЧ входять.
Пiдсистема додаткових покарань також характеризуСФться рисами простоСЧ системи. Якостям покарань, вiдповiдно до природи елементiв, що входять до пiдсистеми de lege lata, вiдповiдають лише штраф та конфiскацiя всього або частини майна, що перевищуСФ здобуте злочинним чином. Доцiльно вважати, що такi заходи як, позбавлення права обiймати певнi посади або займатися певною дiяльнiстю та конфiскацiя здобутого злочинним чином майна СФ заходами безпеки, якi не вiдповiдають усiм ознакам покарання, а покарання у виглядi позбавлення вiйськового, спецiального звання, рангу, чину або квалiфiкацiйного класу взагалi слiд виключити з кримiнального закону через те, що подiбне позбавлення повинне мати скорiше природу диiиплiнарного стягнення, нiж кримiнального покарання, тим бiльше, що таке позбавлення може здiйснити лише той орган або установа, якi присвоСЧли такi звання, ранг, чин, клас.
ЛРЖТЕРАТУРА
- Кримiнальний кодекс УкраСЧни (зi змiнами та доповненнями станом на 1 листопада2008 року). Х.: ТОВ Одiссей, 2008.
- Аветисян П.А. Дополнительные наказания и их значение: Дисс. ... канд. Юрид. наук. - Казань, 2003. - С. 50-51, 58.
- Александров Ю.В. кримiнальне право УкраСЧни: Заг. частина: Пiдруч. для студ. вищ. навч. закл. / Ю.В. Александров, В.А. Клименко. К.: МАУП, 2004. Дополнид гельные виды наказаний: уголовно-прав