Система органiв Держави РЖзраСЧль, що дiють у сферi внутрiшнiх справ
Информация - Юриспруденция, право, государство
Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство
не право (Penal Code) (1977) тощо.
РЖзраСЧльська судова система складаСФться iз загальних (бейтмiшпат) та спецiалiзованих(бейтдiн) судiв. Загальнi суди мають три рiвнi.Основною ланкою СФмировi суди (Magistrates Courts; бейтмiшпат а-шалом), якi розглядають цивiльнi та кримiнальнi справи за першою iнстанцiСФю про нетяжкi злочини. Окружнi суди (DistrictCourts; бейтмiшпатмехазi) розглядають окремi категорiСЧ цивiльних та всi iншi категорiСЧ кримiнальних справ, а також виконують роль апеляцiйних судiв щодо мирових та спецiалiзованих судiв. Суддi СФ незалежними i перебувають на службi до 70 рокiв.
Система спецiалiзованих судiв складаСФться з релiгiйного (бейтдiнрабанi), вiйськового (бейтдiнцваi) судiв, суду у справах молодi (бейтмiшпатленоар), транспортного (бейтмiшпатле-тахбура) суду, суду з трудових спорiв (бейтдiн а-арцi ле-авода) та розгляду сiмейних справ [6, с. 10-11].
Верховний Суд (БАГАЦ) (Supreme Court; бейта-мiшпата-ельйон)маСФ право перевiряти та переглядати законнiсть рiшень усiх iнших судiв. Вiн також розглядаСФ справи як адмiнiстративний суд, i в такому разi виступаСФ як Вищий суд справедливостi (БАГАЦ) (High Court; бейта-мiшпата-гавоале-цедек) та маСФ право тлумачення чинного законодавства. Як Вищий суд справедливостi, вiн розглядаСФ позови до органiв державноСЧ влади та управлiння, перевiряСФ законнiсть нормативно-правових актiв органiв управлiння.
Рiшення суду СФ обовязковi для всiх державних, громадських органiв, посадових осiб та громадян. Судами РЖзраСЧлю можуть прийматися рiшення, якi носять прецедентний характер, що впливають на суспiльне життя краСЧни.
Генеральний атторней (Attorney-General; товеа) та уповноваженi ним державнi атторнеСЧ (State Attorney - товеаiм), яких у радянськiй та сучаснiй iзраСЧльськiй росiйськомовнiй лiтературi називають Генеральним прокурором та державними прокурорами займають особливе мiiе у системi державних органiв РЖзраСЧлю [7, с. 8].
Генеральний атторней очолюСФ державну прокуратуру РЖзраСЧлю (Attorney-Generals Office - а-твiаа-клалiт), яка СФ складовою частиною Мiнiстерства юстицiСЧ РЖзраСЧлю [8, с. 6-8]. Повноваження державноСЧ прокуратури РЖзраСЧлю суттСФво вiдрiзняються вiд повноважень ГенеральноСЧ прокуратури УкраСЧни.
Так, Конституцiя УкраСЧни (ст. 121) визначаСФ, що на прокуратуру УкраСЧни покладаються: пiдтримання державного обвинувачення у судi, представництво iнтересiв громадянина або держави в судi у випадках, визначених законом, нагляд за додержанням законiв органами, якi проводять оперативно-розшукову дiяльнiсть, дiзнання, досудове слiдство; нагляд за додержанням законiв при виконаннi судових рiшень у кримiнальних справах, а також при застосуваннi iнших заходiв примусового характеру, повязаних з обмеженням особистоСЧ свободи громадян [1].
Повноваження державноСЧ прокуратури РЖзраСЧлю значно меншi в обсязi i мають iнший характер. Генеральний атторней i пiдлеглi йому державнi атторнеСЧ не мають наглядових повноважень, не здiйснюють розгляд скарг фiзичних i юридичних осiб, не можуть представляти СЧхнi iнтереси в судi. Вони також не мають наглядових повноважень за адмiнiстративною, оперативно-розшуковою дiяльнiстю, слiдством та виконанням судових рiшень [5; с. 28-32].
Основнi повноваження прокуратури зосередженi у сферi кримiнального судочинства. Так, вiдповiдно ст. 11 Закону про кримiнальне судочинство (The criminal Procedure Law) (1982) обвинувачення у кримiнальних справах здiйснюСФ держава, яка представлена в судi державними атторнеями. Названi посадовi особи згiдно до ст. 12 цього Закону надiленi правом виступати в судах у кримiнальних справах щодо тяжких злочинiв. [8; с. 6].
Генеральний атторней маСФ право:
особисто виступати в судi як державний обвинувач;
ставити питання про повернення кримiнальних справ, за якими винесено вирок, на новий розгляд;
давати згоду на притягнення до кримiнальноСЧ вiдповiдальностi суддiв;
звертатися з клопотанням до парламенту - Кнесету про позбавлення депутатськоСЧ недоторканностi депутатiв парламенту.
У розглядi кримiнальних справ про злочини, за якими передбачено покарання у виглядi позбавлення волi на строк до пяти рокiв, державу представляють так званi полiцейськi прокурори, якi СФ працiвниками НацiональноСЧ полiцiСЧ РЖзраСЧлю i призначаються на своСЧ посади Генеральним iнспектором полiцiСЧ [4, с. 6, 10].
ОднiСФю з унiкальних особливостей iзраСЧльськоСЧ полiтико-юридичноСЧ системи СФ те, що Генеральний атторней, як вищий керiвник системи державноСЧ прокуратури, одночасно СФ за посадою юридичним радником уряду (The Legal Counselofthe Government; а-йоеца-мiшпатiле-мемшала). Генеральний атторней, вiн же юридичний радник уряду, призначаСФться урядом РЖзраСЧлю за рекомендацiСФю мiнiстра юстицiСЧ. Пiсля призначення вiн СФ незалежним вiд уряду та мiнiстра юстицiСЧ або вiд будь-якого iншого органу держави [5, с. 6].
Роль юридичного радника уряду полягаСФ в тому, щоб гарантувати законнiсть дiй уряду. Правова позицiя юридичного радника уряду маСФ зобовязуючий характер для керiвництва держави. У разi наявностi прогалин у чинному законодавствi, думка та позицiя юридичного радника уряду СФ визначальною, про що неодноразово наголошував Вищий Суд Справедливостi. Це повязано також з тим, що тiльки юридичному раднику уряду надане право захищати iнтереси уряду у Вищому Судi Справедливостi (адмiнiстративному судi), якщо позов буде звернений до уряду. Одночасно юридичний радник уряду маСФ право вiдмовитися вiд захисту iнтересiв уряду (свого клiСФнта), якщо вiн в