Система органiв Держави РЖзраСЧль, що дiють у сферi внутрiшнiх справ

Информация - Юриспруденция, право, государство

Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство



правоохоронноСЧ системи на суспiльне життя. Цей вплив не повинен провокувати бажання будь-кого поставити iнтереси держави над громадянськими правами i свободами. Держава дiСФ лише у тих сферах суспiльного життя i в тих обсягах, що не можуть бути вирiшеними громадянським суспiльством самостiйно для забезпечення своСФСЧ життСФдiяльностi, еволюцiйного розвитку та безпеки.

Питання щодо обсягiв втручання держави в суспiльне життя СФ не менш актуальною i для УкраСЧни. Так, Х.П. Ярмакi акцентуСФ увагу, що побудова в УкраСЧнi правовоСЧ держави, перехiд на ринковi вiдносини, прагнення УкраСЧни до вступу в РДвросоюз вимагаСФ скорочення державного втручання у дiяльнiсть органiзацiй, у життя громадян, i за цих умов обсяг нагляду маСФ постiйно розширюватися за рахунок звуження обсягу контролю [3, с. 18].

Нами пiдтримуСФться думка про надмiрне втручання держави в особисте життя громадян, що пiдтверджуСФться результатами опитування працiвникiв органiв внутрiшнiх справ.

Так, 62 % опитаних вважають, що iснуСФ необхiднiсть обмежити втручання правоохоронних органiв в суспiльне життя i лише 37 % - що воно СФ недостатнiм (1 % опитаних не змогли вiдповiсти на це запитання).

В правовiй науцi СФ аксiомою подiл державноСЧ влади на законодавчу, виконавчу та судову. До механiзму держави належать вiдповiднi органи законодавчоСЧ, виконавчоСЧ i судовоСЧ влади.

Регулювання та дiяльнiсть у сферi внутрiшнiх справ як в УкраСЧнi, так i в РЖзраСЧлi, здiйснюють усi частини механiзму держави, що буде дослiджено у подальшому. Право вiдiграСФ визначальну роль, оскiльки виступаСФ регулятором вiдповiдних вiдносин, закрiплюСФ певну систему цих вiдносин, регулюСФ основнi управлiнськi вiдносини [9, с. 33].

Адмiнiстративне право врегульовуСФ суспiльнi вiдносини у сферi державного управлiння i виступаСФ як галузь, що визначаСФ юридичний статус i форми iснування усiх державних (публiчних) органiв [6, с. 544-545].

Правова система РЖзраСЧлю маСФ змiшаний характер. У нiй перехрещуються риси романо-германського, загального i релiгiйних систем - iудейського, мусульманського i канонiчного права. Особливiстю сучасного функцiонування правовоСЧ системи, в якiй дiСФ Нацiональна полiцiя РЖзраСЧлю, СФ експансiя загального права i права справедливостi [3, с. 219], довголiтнСФ панування англосаксонськоСЧ правовоСЧ сiмСЧ, яка характеризуСФться розмитiстю поняття галузi права.

М.В. Кравчук зазначаСФ, що право англосаксонськоСЧ (англо-американськоСЧ) правовоСЧ сiмСЧ (що здiйснило визначальний вплив на правову систему РЖзраСЧлю), порiвняно з правом краСЧн романо-германськоСЧ правовоСЧ сiмСЧ, чiтко не диференцiюСФться на цивiльне й адмiнiстративне, кримiнальне i торгове [3, с. 149-150].

Зазначенi обставини слiд враховувати при аналiзi правового регулювання суспiльних вiдносин у сферi внутрiшнiх справ та органiзацiйно-правових засад дiяльностi НацiональноСЧ полiцiСЧ РЖзраСЧлю.

На даний час джерелами iзраСЧльського права СФ закони, пiдзаконнi акти, судовi прецеденти i правовi звичаСЧ. Специфiкою правовоСЧ системи сучасного права РЖзраСЧлю можна вважати вiдсутнiсть конституцiСЧ як СФдиного полiтико-правового акта, якому притаманна вища юридична сила в системi джерел права. В РЖзраСЧлi СЧСЧ замiнюють, з деякими застереженнями, конституцiйнi (основнi) закони [7, с. 220].

Принцип розподiлу влади закрiплений у конституцiйних (основних) законах (Basic Law), вiдповiдно яких законодавча, виконавча i судова влада реалiзуСФться рiзними державними органами, якi стимулюють i врiвноважують одна одну в процесi виконання своСЧх функцiй.

Завдання i функцiСЧ держави у сферi внутрiшнiх справ реалiзуються через дiяльнiсть державних органiв, серед яких необхiдно назвати такi:

орган законодавчоСЧ влади - парламент РЖзраСЧлю - Кнесет, дiяльнiсть якого регламентуСФться Основним законом: Парламент (Basic Law: The Parliament);

глава держави - Президент РЖзраСЧлю, повноваження якого визначенi Основним законом: Президент Держави (Basic Law: The President of the State);

органи виконавчоСЧ влади - Кабiнет Мiнiстрiв (уряд), мiнiстерства та вiдомства, що дiють на пiдставi Основного закону: Уряд (Basic Law: The Government);

органи судовоСЧ влади: Верховний Суд, мировi та окружнi, загальнi та спецiалiзованi суди, дiяльнiсть яких регулюСФться Основним законом: Судоустрiй, Законом про судову систему (Basic Law: The Judiciary; The Court Law);

контрольно-наглядовi органи - державна прокуратура, яку очолюСФ Генеральний атторней (за сумiсництвом - юридичний радник уряду) та пiдлеглi йому державнi прокурори, що дiють на основi Закону про кримiнальний процес (The criminal Procedure Law);

державний контролер, повноваження якого визначенi Основним законом: Державний контролер (BasicLaw: StateControllerLaw);

органи мiiевого самоврядування, дiяльнiсть яких побудована на пiдставi Орданансу про мiiеве самоврядування (Municipal Corporations Ordinance) [2, с. 45].

Вищим законодавчим органом Держави РЖзраСЧль СФ однопалатний парламент, Кнесет (The Parliament - Knesset; Кнесет), дiяльнiсть якого регламентуСФться Основним законом: Кнесет вiд 12 лютого 1958 року. Вiн складаСФться iз 120 депутатiв, якi обираються за виборчими списками вiд полiтичних партiй, строком на чотири роки, прямим таСФмним пропорцiйним голосуванням [8, с. 1-3]. Право голосу мають громадяни, якi досягли 18-рiчного вiку, водночас правом бути обраним у Кнесет користуються громадяни у вiцi понад 21 рiк, якщо вони у судовому порядку не були позбавленi правоздатностi або дiСФздатностi [9]. Парламент маСФ повноваження позбавляти парламентарiв недоторк