Система органiв Держави РЖзраСЧль, що дiють у сферi внутрiшнiх справ
Информация - Юриспруденция, право, государство
Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство
наприклад, В.Б. Аверянов та iншi) вважають, що пiд сферою внутрiшнiх справ слiд розумiти систему суспiльних вiдносин, де обовязковим субСФктом СФ орган внутрiшнiх справ, його пiдроздiл, установа або окремий службовець. При визначеннi цiСФСЧ сфери необхiдно також брати до уваги правову регламентацiю закрiплених завдань i функцiй [15, с. 347].
РЖ.П. Голоснiченко, М.Ф. Стахурський та Н.РЖ. Золотарьова замiсть термiну сфера внутрiшнiх справ використовують термiн галузь внутрiшнiх справ, яку визначають також як суспiльнi вiдносини, що виникають у звязку iз забезпеченням прав i свобод громадян, громадського порядку i громадськоСЧ безпеки, виконанням покарань та адмiнiстративних стягнень, виконанням iнших завдань, де одним iз субСФктiв, вiдповiдно до норм права, СФ орган або установа внутрiшнiх справ, СЧх пiдроздiл або службовець [1, с. 197].
Ф.Д. Фiночко пiдтримуСФ застосування термiну галузь внутрiшнiх справ, акцентуючи увагу, що у процесi управлiння здiйснюСФться безпосередня охорона прав i свобод громадян, а також забезпечуСФться громадський порядок та громадська безпека [7, с. 477].
Схожi пiдходи до визначення сфери (галузi) внутрiшнiх справ демонструють росiйськi правознавцi. Так, В.Я. Кiкоть вважаСФ, що сфера внутрiшнiх справ - це особлива галузь адмiнiстративно-полiтичноСЧ дiяльностi держави, значення якоСЧ виражене СЧСЧ роллю в укрiпленнi суспiльних вiдносин. На його думку, вона направлена на забезпечення громадського порядку, громадськоСЧ (внутрiшньоСЧ) безпеки, боротьби зi злочиннiстю та усуненню причин i умов, якi СЧСЧ породжують. [18, с. 14].
При визначенi органу, який надiлений повноваженнями щодо здiйснення управлiння в сферi (галузi) внутрiшнiх справ, всi дослiдники вказують та те, що це СФ спецiальний орган держави.
А.С. ВасильСФв, посилаючись на М.М. Шпилевського, робить висновок, що дiяльнiсть по забезпеченню громадського порядку, охоронi особистих та майнових прав громадян повинна здiйснюватися лише спецiальним органом державноСЧ виконавчоСЧ влади - полiцiСФю [9, с. 5-6].
Ф.Д. Фiночко вважаСФ, що в УкраСЧнi таким спецiальним органом держави СФ МВС УкраСЧни та його органи на мiiях [2, с. 530-531]. Таку ж позицiю висловлюють В.К. Колпаков та О.В. Кузьменко. На СЧхню думку, центральним органом виконавчоСЧ влади у сферi внутрiшнiх справ, що реалiзуСФ державну полiтику у сферi захисту прав i свобод громадян, iнтересiв суспiльства i держави вiд протиправних посягань, органiзовуСФ та координуСФ дiяльнiсть органiв внутрiшнiх справ у боротьбi зi злочиннiстю, з охорони громадського порядку та забезпечення громадськоСЧ безпеки СФ МВС УкраСЧни [1, с. 413].
Узагальнюючi науковi пiдходи до визначення поняття сфери (галузi) внутрiшнiх справ, необхiдно визнати, що це - суспiльнi вiдносини, повязанi iз забезпеченням прав та свобод громадян, захистом громадського порядку та громадськоСЧ безпеки, боротьби iз правопорушеннями. СубСФктом цих суспiльних вiдносин виступають органи внутрiшнiх справ.
Спираючись на теоретичнi доробки, в першу чергу вiтчизняних вчених, необхiдно зробити однозначний висновок про те, що Нацiональна полiцiя РЖзраСЧлю, як один з пiдлеглих органiв МВБ РЖзраСЧлю, СФ субСФктом суспiльних вiдносин в сферi внутрiшнiх справ (частиною системи внутрiшньоСЧ безпеки РЖзраСЧлю), дiяльнiсть якоСЧ регламентована законами та пiдзаконними актами.
ПредставляСФ iнтерес для дослiдження визначення термiну управлiння органами внутрiшнiх справ. Так, О.М. Бандурка визначаСФ управлiння органами внутрiшнiх справ як рiзновид державного управлiння, яке повинно забезпечувати взаСФмодiю систем, пiдроздiлiв i служб органiв внутрiшнiх справ як СФдиного цiлого з метою виконання поставлених перед ними завдань у сферi внутрiшнiх справ держави [2, с. 27].
В працях В.М. Плiшкiна акцентуСФться увага на те, що управлiння органами внутрiшнiх справ СФ особливим видом дiяльностi спецiально створених апаратiв та спецiально призначених посадових осiб по упорядкуванню системи органiв внутрiшнiх справ, забезпеченню СЧСЧ оптимального функцiонування i розвитку з метою ефективного вирiшення завдань по боротьбi зi злочиннiстю та охорони громадського порядку, якi поставленi перед нею [9, с. 22]. До тих самих висновкiв дiйшов С.В. ПСФтков [4, с. 13].
Автор, пiдтримуючи визначення понять сфера внутрiшнiх справ та управлiння внутрiшнiми справами, вважаСФ, що в iзраСЧльськiй науцi та практицi переважають тотожнi пiдходи, але з точки зору правовоСЧ теорiСЧ, вони практично не розробленi.
У працях iзраСЧльських юристiв звернуто увагу на загальнi принципи органiзацiСЧ державноСЧ влади в сферi внутрiшнiх справ i мiiе органiв внутрiшнiх справ (в РЖзраСЧлi вони мають назву внутрiшньоСЧ безпеки) у системi органiв державноСЧ влади та особливостi СЧх функцiонування [3, с. 47-56].
Вiтчизнянi та iноземнi вченi одностайнi у висновках щодо виключноСЧ компетенцiСЧ держави у визначеннi субСФктiв, якi дiють в сферi внутрiшнiх справ. Кожен iз субСФктiв, як системний елемент механiзму держави, органiчно повязаний iз всiма iншими його елементами. Ця динамiчна система базуСФться на державнiй формi власностi й покликана забезпечити реальне виконання функцiй держави [4, с. 100].
У звязку з цим виникаСФ проблема щодо меж втручання держави в життя суспiльства. Проведенi дослiдження дають можливiсть стверджувати, що в iзраСЧльському суспiльствi домiнуСФ думка про необхiднiсть жорсткого контролю громадськостi щодо розширення впливу держави, СЧСЧ