Сенс життя людини
Информация - Философия
Другие материалы по предмету Философия
В°вити буттям, закинути в свiт, приготуватися до смертi, а потiм потихеньку усвiдомлювати, що життя не така вже погана штука. Це рiвносильне тому, коли людина ходить в тiсному взуттi, а потiм приходить додому, знiмаСФ його i трiумфуСФ - як мало СЧй треба для щастя. Так само i заслуга екзистенцiалiстiв в тому, що вони можуть додати сенс будь-якiй дрiбницi з безкрайнього людського iснування, а в цiлому абсурд.
6. Деякi вiдсутнiсть значення в життi сприймають неадекватно, унаслiдок чого шкодять собi i суспiльству. Це i самогубство, i непомiрний гедонiзм, i зловживання алкоголем, психотропними речовинами заради задоволення. Таким чином можна вивести свiдомiсть на якiсно новий рiвень, а найчастiше просто вирубати його, а разом з ним i себе як особу, своСФ Я. Скажiмо так, це теж форма реалiзацiСЧ сенсу, але це шлях слабкоСЧ людини. Сенс, якщо i вiдкриваСФться, то на такий короткий промiжок, з таким спотворенням i з такими наслiдками, що гра не коштуСФ свiчок.
У сучасного гедонiзму немаСФ культури користуватися задоволенням, основне правило якоСЧ помiрнiсть, насолода незначеим. Це чудово знали i Арiстiп, i Епiкур. У сучасних наркоманiв немаСФ культури приймати психотропнi речовини, вони не умiють зворотно управляти свiдомiстю.
Адже протягом столiть люди використовували психоактивнi речовини, щоб досягти iнших станiв свiдомостi i перенестися в iншi вимiри реальностi. (Живий i захоплюючий виклад про сучасне використовування наркотикiв для цiлей такого роду можна знайти в книзi "Природна свiдомiсть" Ендрю УСЧла). Впродовж iсторiСЧ лiки використовували не тiльки в медичних цiлях або для боротьби з захворюваннями, але також i в релiгiйних культах i для досягнення прояснення. Наприклад, серед американських iндiйцiв, на заходi Сполучених Штатiв, знайдений i добре вивчений пейоте культ. Шматочки кактуса пейоте (що мiстить речовину мескалiн) проковтуеться для досягнення релiгiйних бачень i прояснення. Схожi культи зустрiчаються по всьому свiту i тi, хто бере участь в цих культах вiрять в те, що наркотичнi засобивиконують роль коридору для проникнення в iншi вимiри буття.
Деяким дослiдникам психоактивнi речовини в розвитку людськоСЧ цивiлiзацiСЧ представляються настiльки важливими, що ряд учених дотримуСФться наступноСЧ теорiСЧ: технологiчно розвинена СФвропейська цивiлiзацiя виникла там, де люди вживають алкоголь. Ця традицiя пiзнiше закрiпилася в християнському канонi: вино, говорить Христос, СФ кров моя. Довго вибираючи для ДавньоСЧ Русi релiгiю Володимир Великий не мiг iгнорувати звичку свого народу: Веселие на Руси есть пити(рос.). РЖ вiдкинув iслам. До речi, тi ж ученi вважають, що за прикладом алкогольних iснують цивiлiзацiСЧ наркотичнi (РЖндiя, Азiя) i галюциногеннi (пiвнiчноамериканськi iндiйцi).
Допускаючи правомочнiсть такоСЧ точки зору, можна припустити, що використовування наркотичних засобiв СФ лише одним з багатьох шляхiв, що ведуть до розкриття iнших вимiрiв реальностi, до сенсу. Але це не шлях Людини.
Що стосуСФться помiрного гедонiзму, сансари, взяття вiд життя всього, що вона даСФ, то в цьому можна знайти дуже глибокий смисл. РЖснуСФ навiть установка, що сансара це та ж нiрвана, тобто, що сенс життя в нiй самiй, у всiй СЧСЧ красi i повнотi, у всiй СЧСЧ потворностi i мiзерностi, просто треба шукати. Ось непоганий вислiв англiйського письменника Сомерсета Моема:
Моя цiль на землi переживати багатограннi вiдчуття, якi даруСФ менi життя, вицiджувати з кожноСЧ митi всi його чуттСФвi багатства.
Головне не зупинятися на мiii, не пiдсiсти на голку безвилазно. Потрiбно перевтiлюватися, за одне вiдведене життя прожити десять, спробувати себе в максимумi ролей, збiльшити iнтенсивнiсть мешкання, одержувати задоволення зi всього, вицiджувати його з навколишнього свiту. Людинi властива звичка. Помiрнiсть дозволяСФ вiдкинути процес звикання i набридання. Тому задоволення залишаються такими, тiльки якщо чергувати СЧх, розбавляючи вiдчуттям мiри.
7. Служiння iдеСЧ, людям як сенс життя маСФ глибоку гуманiстичну основу. Багато хто жив загальною iдеСФю, бачачи в нiй сенс. Гегель чудово все це висловив в своСЧй "ФеноменологiСЧ духу". Треба визнати, правда, що не всi iдеСЧ гуманiстичнi. Деякi в процесi розвитку зазнають змiн не в кращу сторону, вiдриваються вiд гуманiстичноСЧ основи. Але прихильники такоСЧ iдеСЧ, що знаходять сенс свого життя в служiннi, вже не помiчають вiдхилення вiд первинного курсу, оскiльки розвиваються разом з нею i побiчно задiянi. Так зявляСФться фанатизм як реалiзацiя сенсу життя. Але навряд таким чином можна спiткати сам сенс. Швидше за все, вiн вислизне вiд людини в той момент, коли iдея почне вiдхилятися вiд своСФСЧ природи, обСФктивуватися.
Можна сказати, що служiння iдеСЧ це та ж вiра, але вже не повязана з релiгiСФю, з богом, а маСФ вiдношення до людей, суспiльства, науки, творчостi, прогресу i т.п.
8. Любов, спiлкування. Росiйськi фiлософи як нiхто досягли успiху на цьому шляху:
Дотепер однi багато знали, але дуже мало любили, iншi багато любили, але дуже мало знали; але тiльки той, хто багато знатиме i любитиме, може зробити для людства що-небудь iстинно прекрасне i велике.
Так роздумував Мережковський i був, видно, абсолютно прав.
У любовi дiйсно криСФться велика можливiсть реалiзувати сенс життя людини. Це навiть найдоступнiший i зрозумiлiший для нас спосiб. Не дарма його навiть РЖсус Христос вибрав. Але йдеться не про любов як про вiдч