Сенс життя людини
Информация - Философия
Другие материалы по предмету Философия
?ься все, що маСФ побутову людську атрибутику, як ось: свiдомiсть, емоцiСЧ, руки, ноги, добро-зло, мораль i т.п. Персонiфiкований бог це художнiй прийом, який можуть сприйняти вiруючi. Деякi з них, наприклад, iндуСЧсти, чудово розумiють, що Бог це метафора, за якою стоСЧть щось бiльше. Адже треба якось назвати ЦЕ, охарактеризувати, зробити мислимимтАж ФейСФрбах замiнив один шлях на iнший, вiру на любов. ВеликоСЧ рiзницi немаСФ.
2.Багато хто розумiСФ, що храм божий усерединi нас i знаходять сенс життя в пiзнаннi себе. Або, так би мовити, в пiзнаннi через себе. Рiч у тому, що людина шматочок уселенськоСЧ голограми, мiкрокосм, який мiстить в собi весь Всесвiт, всi його властивостi. Частина мiстить цiле i навпаки. Не все це сприймаСФться i усвiдомлюСФться, але можна припустити, що це так i СФ.
Тому даосизм i пiдказуСФ, що не виглядаючи з вiкна, можна бачити природне дао, тобто спiткати значення, iстину. Але пiзнати самого себе (або через себе) складно, особливо представнику СФвропейськоСЧ цивiлiзацiСЧ, якому потрiбно посадити дерево, побудувати будинок, виростити сина, дiстати вищу освiту, знайти на хорошу роботу, соцiальне саморазвернуться, пятетАж, десятетАж, а там i смерть стукаСФ, вже i пiзнавати себе нiколи. Христос говорив: Киньте все i слiдуйте за мною, Залиште тата-маму, дружину-чоловiка i слiдуйте за мною. Але на те вiн i був сином божим, щоб люди за ним пiшли, а хто сам зважиться на такi жертви? Тому самопiзнання, як правило, вiдбуваСФться паралельно, як би життСФвим лейтмотивом, але майже нiколи головною темою.
3. Навчання, накопичення знань як сенс життя теж мають мiiе. Саме тому iснуСФ наука. Безлiч людей присвячують собi нею, знаходять сенс свого iснування в науцi. Це визначаСФ СЧх роботу, склад розуму, цiлi, прагнення.
Тут необхiдно розрiзняти знання як мету i знання як засiб. Сенс життя в знаннях як в кiнцевому результатi маСФ на увазi, що знаючий досягне такого рiвня знання, свiдомостi, коли вiн рацiонально (або iнтуСЧтивно) зможе зробити якесь вiдкриття. Навчання свiтло в кiнцi тунелю. Якщо багато вчитися i цiкавитися, то рано чи пiзно може вiдбутися перехiд кiлькостi в якiсть: або багаж знань трансформуСФться в iнтуСЧцiю i правильне розумiння речей, або людина зрозумiСФ, що наше незнання досягаСФ все бiльш вiддалених свiтiв, i змiнить сенс свого iснування. Але на якомусь етапi його життя знання все-таки зiграли сенсотворчу функцiю.
А СФ ще така модель. З погляду методологiСЧ РЖцзiн (т.з. Книга змiн, китайська бiблiя), людина на землi СФ накопичувач iнформацiСЧ. Потiм вiн звiльняСФться вiд свого матерiального носiя i iснуСФ як iнформацiйно-енергетична система просто переносник iнформацiСЧ, ось в чому його функцiя, в чому його значення.
4.Творчiсть, самореалiзацiя розбурхували багато розумiв. Перед лицем смертi, яка не покидаСФ людини вже з самого народження, люди бачать сенс свого життя в творчому безсмертi. Хочеться створити таку цiннiсть, яка залишиться нащадкам i про творця памятатимуть протягом столiть. Вiн житиме в своСФму дусi, що обСФктивуСФться. На схожих позицiях стоСЧть слава, яка досягаСФться рiзними способами. Всi цi потуги направленi в безсмертя. Спроектувати себе у вiчнiсть ось сенс життя творцiв.
На побутовому рiвнi кожний з нас по-своСФму творець. Проектувати можна себе, наприклад, в дiтях. Ми пiдемо вони залишаться. Сенс максимально реалiзувати себе в дiтях, через виховання, любов, турбування.
У абстрактнiших категорiях сенс життя людини, яка обрала цю форму реалiзацiСЧ, полягаСФ в тому, щоб самостiйно, зусиллям своСФСЧ волi долати або спробувати подолати всi опори i обставини, реалiзовуючи свою життСФву програму. В цьому випадку людина стаСФ дiйсно вiльною, оскiльки вiльна володiти над зовнiшнiми обставинами i умовами (як над своСЧм бiологiчним, так i над своСЧм соцiальним началом). РЖ навпаки, нездатнiсть реалiзувати власну життСФву програму - через внутрiшнi властивостi або дуже могутнiй тиск обставин - породжуСФ в людинi стан несвободи, залежнiсть вiд обставин життя, вiд iнших людей.
Ось така основа у самореалiзацiСЧ як сенсу життя. Але це шлях так званих творцiв для результату. Вони максимально розкривають своСЧ можливостi, створюють щось нове, iнодi корисне для iнших, iнодi небезпечне, але для них сенс в постановцi цiлей i неодмiнному досягненнi СЧх.
РЖстинну творчiсть на результат не направлено. РЗСЧ сенс сам процес, результат же вдалий чи нi це побiчний продукт. РЖменник творчiсть походить вiд дiСФслова недоконаноСЧ форми творити, тобто дiю не закiнчено.
Рутинна робота, сiра повсякденнiсть i т.п. все може мати сенс, якщо вiдноситися до цього стоСЧчно, з любовю. Щоденне приняття заварки з кипятком можна любовно звести в ранг чайноСЧ церемонiСЧ i медитувати над самим процесом приготування чаю або його пиття.
Будь-яка рiч, будь-який процеiе теж уламок уселенськоСЧ голограми. В тому-то i особливiсть голограми, що будь-яка СЧСЧ частина мiстить те ж зображення, що i цiле. Розпилюватися у принципi не обовязково. Сенс полягаСФ у всьому.
5. Вiдсутнiсть сенсу теж сенс. Це такий спосiб сформулювати своСФ ставлення до вiдсутностi у людини бiльшостi загальноприйнятих цiнностей, цiлей. Людина просто iснуСФ, щось поробляСФ, спостерiгаСФ за собою, iншими. Вона просто дрейфуСФ по життю, i в цьому СЧСЧ сенс. Добре проявили себе в цьому представники екзистенцiалiзма. Для них сенс життя в тому, щоб визнати все найстрашнiше, що тiльки може бути, налякати себе, зад