Самоконтроль та саморегуляція
Курсовой проект - Психология
Другие курсовые по предмету Психология
?а і негативно ставиться до тих, хто, як їй здається, її не любить, не поважає. Вона прагне до автократичного стилю спілкування, до встановлення твердої дисципліни. Уважає, що кожна людина намагається його обдурити, а звідси зявляється підозрілість, невіря в чесність колег.
Завищена самооцінка віддаляє людину від інших, заважає встановленню нормальних контактів.
Трохи завищена самооцінка, якщо вона не веде до себелюбності, зарозумілості, не страшна. Вона обовязково сприяє досягненню успіхів у будь-якому виді діяльності.
Виробляючи обєктивну самооцінку, необхідно враховувати обстановку, у якій здійснюється ця робота. В експерименті студенти ставили собі оцінку за кожну із заданих експериментатором якостей. У кімнату входила елегантна, бездоганно одягнена, чисто виголена людина з дорогим портфелем у руках. Оцінка свого зовнішнього вигляду випробуваними була нізбкою. Але коли в кімнату входив недбало, неакуратно одягнений, у нечищеному взутті й не гладжених штанах громадянин, самооцінка цих показників ставало значно більше високою.
Самонаказ. Це коротке, уривчасте розпорядження, зроблене самому собі: "Розмовляти спокійно!", "Не піддаватися на провокацію!", "Мовчати!" допомагає стримувати емоції, поводитися гідно, дотримувати вимог етики.
Застосовується самонаказ, коли людина уже переконала себе, що треба поводитися певним чином. Вона ясно бачить свої недоліки, але ніяк не може змусити себе виконувати намічений план дій. У цей момент і зявляється необхідність у приказній формі рішуче зажадати від себе необхідної дії. Наступного разу виконати таку дію буде легше, а надалі вона стане звичкою. Якщо самонаказ не допомагає, необхідно повторити його кілька разів. Якщо, це можливо, повторити його вголос.
Так, німецький король Генріх ІV, боягуз із дитячого років, ідучи в бій наказував: "Уперед, боягузливе тіло! Уперед, боягузлива сволота!". Із цими словами він ішов поперед своїх військ і своїм прикладом надихав їх.
Самонавіяння допомагає поводитися не виходячи за рамки прийнятих у даному суспільстві правил культурного поводження, володіти собою в самих важких ситуаціях. Воно може бути застосоване в самовихованні будь-яких якостей особистості. Протягом декількох тижнів, а іноді й місяців з метою зміни поводження в необхідну сторону багато раз у день вимовляється заздалегідь підготовлена фраза: "Я ні за яких умов не буду підвищувати голос!", "Я буду слухати співрозмовника, не перебиваючи, як би важко мені не було!", "Мене не виведуть із себе ніякі зауваження навколишніх!". Робиться це повторення заучених формул доти, поки впевненість не стає непохитною, не залишаючи ні тіні сумнівів у можливості впоратися із собою, поводитися відповідно до самонавіяння.
Так, наприклад, багато разів повторюючи: "Я не почуваю болю", можна позбутися від болючих відчуттів. І навпаки, можна вселити собі відчуття болю, причому навіть не вимовляючи яких-небудь формул.
Неприємні емоції, що супроводжують болі, зникають при перемиканні уваги. Гейне переставав почувати його болісний біль, що переслідував, коли складав вірші. Дослідницька робота допомагала позбутися від болючих відчуттів філософові І. Канту, фізикові Б. Паскалю, письменникові Н. Островському. Люди помітили давно, що думки про біль багаторазово її збільшують. Ще Л. Сенека писав: "Біль легко перенести, якщо не збільшувати її думками про неї; якщо, навпаки, підбадьорювати себе, говорячи: це нічого, або, принаймні, - це не лихо, потрібно вміти терпіти, це незабаром пройде, - то біль стає легкою остільки, оскільки людина себе в цьому запевнить".
Самонавіяння або захоплення якоюсь справою створює в мозку вогнище порушення, що ставши домінантним гальмує інші зони мозку, у тому числі й ті, які викликають відчуття болю.
Академік Касирський говорив студентам: "Коли ви даєте аспірин - це ліки. А коли я даю ліки - це найсильніший зцілювальний засіб, тому що ці ліки плюс мій авторитет. На цьому принципі засноване застосування плацебо, що авторитетний лікар називає новими сильнодіючими ліками".
Особливо діючим самонавіяння буває в тих випадках, коли проводиться перед сном і відразу ж після ранкового пробудження, лежачи в ліжку. Які-небудь зусилля, вольові дії тут не потрібні. Всі формули вимовляються спокійно, без напруги. Подумки вимовні слова викликають ефект самонавіяння, що приводить до відповідних змін в організмі. Уявні вселяння повинні бути простими й короткими. Слова вимовляються в повільному темпі, у такт подиху.
Самонавіяння особливо ефективно при трохи загальмованому стан кори головного мозку. Саме тому воно легше здійснюється в напівсонному стані або при штучному розслабленні (релаксації). Його добре проводити перед сном або відразу ж після пробудження, ще не встаючи з постелі. Воно особливо ефективно в процесі аутогенного тренування. Ефективність самонавіяння збільшується, коли початківець самовиховання довідається про випадки його успішного застосування.
Важко переоцінити вміння контролювати свої дії й учинки, здійснювати самокероване поводження. Самокоректування дає можливість коректувати розжарення страстей, привчає тримати себе в руках, швидко заспокоюватися в складних ситуаціях. Історія надзвичайно багата прикладами самокоректування, що допомагають видатній людині чітко виконувати намічену життєву програму.
Все життя завзято й наполегливо коректував своє поводження Л. Н. Толстой. У щоденнику він відзначає ?/p>