Роль банківської системи у боротьбі з відмиванням коштів незаконного походження
Курсовой проект - Банковское дело
Другие курсовые по предмету Банковское дело
у цих галузях і вдосконалення обміну інформацією на міжнародному рівні як у спонтанному режимі, так і у відповідь на конкретний запит, країни Великої сімки взяли на себе зобовязання дотримуватися таких основних принципів та зобовязань.
Особливо великої уваги заслуговує співпраця між органами фінансової розвідки. Директива передбачає, що країни-члени ЄС повинні призначити орган або органи, які здійснюватимуть прийом повідомлень про підозрілі операції. Такі органи часто називаються органами фінансової розвідки або ОФР. Втім, у різних країнах-членах ЄС такі органи називаються по-різному: деякі є адміністративними або посередницькими органами, водночас інші наділені повноваженнями поліцейського або судового характеру, або ж змішану природу:
Посередницький орган: Бельгія, Фінляндія (FSA), Франція, Греція, Італія, Нідерланди, Іспанія
Установа, наділена повноваженнями поліції: Австрія, Фінляндія (MLID), Німеччина, Ірландія, Швеція, Велика Британія
Судові повноваження має відповідний орган таких країн: Люксембург, Португалія. Орган, що має змішані поліцейські та судові повноваження: Данія
Органи фінансової розвідки ОФР (підрозділи фінансової розвідки ПФР): по перше, забезпечують швидкий обмін інформацією між банківськими установами та правоохоронними органами; по друге, співпрацю між правоохоронними органами різних країн світу; по третє, співпрацюють з аналогічними структурами по розкриттю економічних злочинів у сфері боротьби з відмиванням грошей; по-четверте, ведуть слідчі дії на підставі зібраної інформації; по пяте, виконують регулюючі та наглядові функції у сфері боротьби з відмиванням грошей. В багатьох країнах для співпраці з ОФР були створені обмінні пункти фінансової інформації.
Внаслідок різного юридичного характеру органів фінансової розвідки можуть виникнути проблеми співпраці та обміну інформацією між ними. Деякі з таких проблем можна подолати, уклавши двосторонні угоди про співпрацю, але певні країни-члени ЄС не можуть укласти подібні угоди, оскільки їхнє законодавство передбачає можливість співпраці поліцейських органів лише з поліцейськими органами інших країн (з використанням існуючих каналів). Такі перешкоди для вільного обміну інформацією можуть ставати на заваді при здійсненні заходів, спрямованих проти відмивання грошей, і вони мають бути предметом розгляду Комісії у контексті чинної Директиви (див. IP/98/). Наразі є такі можливості для співпраці та обміну інформацією:
Укладення двосторонніх угод або прямий обмін інформацією загалом можливі:
- з метою розвідки в таких країнах: Італія, Португалія, Швеція
- з метою розвідки та з метою здійснення кримінального розслідування або судового переслідування в таких країнах: Бельгія, Франція, Нідерланди, Іспанія, Велика Британія
Обмін інформацією обмежений:
Австрія: ніякого обміну інформацією з адміністративними органами; ніякої інформації про контроль за дотриманням законодавства
Данія, Німеччина, Люксембург: ніякого обміну інформацією з адміністративними органами
Ірландія: ніякого обміну інформацією з адміністративними та судовими органами
Фінляндія (FSA): ніякого обміну інформацією з поліцією або судовими органами; ніякої інформації про контроль за дотриманням законодавства
Рада міністрів та Європейський парламент закликали до додаткових заходів, аби підсилити заходи Європейського Співтовариства по боротьбі з відмиванням грошей. Від часу прийняття Директиви у 1991 році еволюціонувала як загроза відмивання грошей, так і реакція на цю загрозу. Комісія за підтримки Європейського парламенту та держав-членів ЄС вважає, що ця реакція повинна вдосконалюватись.
Європейський Союз не одинокий у проведенні активної кампанії проти відмивання грошей. Створення ефективної глобальної кампанії проти відмивання грошей знаходить всебічну підтримку у світі. Не будуть обмежувальними за природою та перешкодою лібералізації, успішні заходи проти відмивання грошей в дійсності є важливою передумовою посилення міжнародної торгівлі та бізнесу, лібералізації фінансового ринку та вільного руху капіталу при оптимальних умовах.
Висновки
В курсовій роботі узагальнено наукові та практичні доробки у сфері діяльності банків по боротьбі із легалізацією доходів, отриманих злочинним шляхом. Для цього було надано економіко-правову характеристику легалізації доходів, отриманих злочинним шляхом; запропоновано найбільш оптимальну типологію засобів відмивання грошей; проаналізовано систему та функції міжнародних організацій, що займаються боротьбою з легалізацією доходів, отриманих злочинним шляхом; визначено рівень відповідності національної системи з протидії легалізації доходів, отриманих злочинним шляхом вимонам міжнародних стандартів; проведено аналіз діяльності банків з протидії легалізації доходів, отриманих злочинним шляхом; досліджено механізм діяльності банку з протидії легалізації доходів, отриманих злочинним шляхом; виокремлено найбільш ефективну методику оцінки ризику відмивання грошей у фінансових установах.
Відмивання грошей це надання правомірного вигляду володінню, використанню або розпорядженню коштами або іншим майном, придбаним свідомо незаконним шляхом. Було зокрема визначено, що відмивання грошей є логічним супутником підпільної економіки.
Під поняттям легалізація доходів, отриманих злочинним шляхом слід розуміти наданн