Розробка заходів з підвищення ефективності операційної діяльності ВАТ "Дніпропетровськгаз"
Дипломная работа - Экономика
Другие дипломы по предмету Экономика
газу, якщо ліцензіат може обґрунтовано довести необхідність такого перегляду.
4. Отримувати додатковий прибуток шляхом виконання додаткових робіт, що повязані з провадженням господарської діяльності з постачання природного газу, але не враховані в тарифі. Плата за виконання додаткових робіт установлюється ліцензіатом таким чином, щоб забезпечити відшкодування його виправданих витрат та отримання обґрунтованого прибутку при здійсненні цих робіт.
В описаних вище обмеженнях господарської діяльності для монопольної газової галузі економіки України стратегія діяльності ВАТ Дніпропетровськгаз повинна, в першу чергу, враховувати конкурентний тиск найближчих конкурентів в Дніпропетровській області ВАТ Дніпрогаз, сучасною сферою обслуговування якого є газорозподільна мережа м. Дніпропетровська та смт.Юбілейне в передмісті м. Дніпропетровська, та ВАТ Криворіжгаз, сучасною сферою обслуговування якого є газорозподільна мережа м.Кривому Розі ма смт.- територіальних сателітах м.Кривого Рогу(таблиці Ж.1- Ж.3 Додатку Ж) .
Основою конкуренції є рівень оплати за поставлений газ та договори з власником державних газорозподільних мереж НАК Нафтогаз України в особі ДК Газ України, якими в користування ВАТ Дніпропетровськгаз, ВАТ Дніпрогаз та ВАТ Криворіжгаз передані існуючі газотранспортні та газорозподільні мережі згідно затверджених схем територіального розподілу по Дніпропетровській області.
Слід враховувати, що ВАТ Дніпропетровськгаз надає послуги газопостачання за регульованими державою тарифами (табл.1.4, рис.1.17 - 1.20), які встановлюються по Україні НКРЕ [25].
Таблиця 1.4
Тарифи на реалізацію газу газопостачальними компаніями України
Рис.1.17. Динаміка централізованого регулювання тарифів для надання послуг на ринку газу для ВАТ Дніпропетровськгаз у 2001 -2008 роках
Рис.1.18. Динаміка централізованого регулювання розподілу коштів для надання послуг на ринку газу для ВАТ Дніпропетровськгаз у 2001 -2008 роках (розподіл надходжень на спец рахунок)
Рис.1.19. Централізоване регулювання структури тарифів для надання послуг на ринку газу для ВАТ Дніпропетровськгаз у 2007 році (постачання газу)
Рис.1.20. Централізоване регулювання структури тарифів для надання послуг на ринку газу для ВАТ Дніпропетровськгаз у 2007 році (транспортування газу)
В сучасних умовах загальноприйнятою методологією оцінювання конкурентоспроможності є концепція пяти конкурентних сил Портера [104], якою встановлено, що конкурентні переваги фірми забезпечуються в процесі конкурентної боротьби з так називаними пятьма силами (напрямками) конкуренції: з іншими фірмами-продавцями аналогічної продукції, фірмами потенційними конкурентами, фірмами-виробниками замінників, фірмами-постачальниками ресурсів, споживачами продукції фірми. Їх можна розглядати як основні ринкові сили.
Модель пяти сил (напрямків) конкуренції це ефективний метод аналізу основних конкурентних сил, що впливають на положення фірми на ринку. Модель дає можливість більш цілеспрямовано оцінити конкурентну обстановку на ринку і на цій основі розробити такий варіант довгострокової стратегії фірми, що у найбільшій мірі забезпечить її захист від впливу конкурентних сил і одночасно буде сприяти створенню додаткових конкурентних переваг.
Конкуренція як процес конкурентної боротьби може відбуватись ціновими і неціновими методами, кожен з яких передбачає застосування різних інструментів.
До інструментів цінового методу відносять ціну товару чи послуг та ціновідхиляючі елементи: знижки, надбавки до ціни постачальника (виробника чи посередника). Ці інструменти мають кількісний характер. До інструментів нецінового методу, які мають здебільшого якісний характер, відносять різні стимули активізації продаж: рекламу, конкурси, акції, форми та методи продажу, асортимент товарів і послуг тощо. Застосовуючи ті чи інші інструменти конкурентної боротьби, підприємства формують (здобувають) конкурентні переваги [104].
Конкурентні переваги це сукупність власних і набутих матеріальних і нематеріальних активів і умов діяльності підприємства, використання яких забезпечує йому можливість випередити у підсумку (перемогти) конкурентів за результатами діяльності (більший обсяг товарообороту, менший обсяг витрат, більший розмір прибутку, вищий імідж тощо) [ ].
Конкурентні переваги, часто ототожнюються з можливостями фірми більш ефективно розпоряджатися наявними ресурсами, тобто її конкурентоспроможністю. Така аналогія має під собою вагомі підстави, тому що зміст конкурентоспроможності трактується як здатність випереджати суперників у досягненні поставлених економічних цілей. Разом з тим між цими поняттями є причинно-наслідкове розходження [104].
Конкурентоспроможність є результатом, що фіксує наявність конкурентних переваг, без останніх неможлива конкурентоспроможність. Однак наявність окремих конкурентних переваг не означає автоматичну перевагу. Тільки в комплексі вони можуть вплинути при виборі кращого.
Формування конкурентних переваг у широкому значенні трансформується в завдання адаптації системи управління до змін конкурентного середовища, що надає змогу швидко й точно визначати напрями підвищення конкурентоспроможності.
Конкурентоспроможність - багатопланова економічна категорія, що може розглядатися на декі?/p>