Розвиток комунікаційного процесу ВАТ "Полтавський машинобудівний завод"

Курсовой проект - Менеджмент

Другие курсовые по предмету Менеджмент

унікації можуть здійснюватись:

- від вищих рівнів управління до нижчих, тобто зверху до низу.

Наприклад, начальник інформує підлеглих про поточні завдання, зміну технології роботи, нові пріоритети та ін.;

- між різними підрозділами (відділами, цехами);

- від нижчих рівнів до вищих. Найчастіше так надходить інформація про недоліки, порушення, страйкову ситуацію;

- між окремими працівниками;

- між менеджером і його робочою групою.

Враховуючи характер передавання інформації, комунікації поділяють па формальні (офіційні), які створені керівництвом організації, та неформальні, сформовані на засадах міжособистісних стосунків в організації.

Основою комунікацій с інформація. Це сукупність повідомлень, які відображають конкретний аспект явища, події, виробничо-господарської діяльності. Вона може надходити за централізованою, децентралізованою та змішаною схемами. Інформацію класифікують за річними ознаками.

За повнотою охоплення явища:

- повна всебічно та повною мірою розкриває сутність явища;

- часткова відображає лише певний аспект явища, не даючи його цілісної характеристики;

- надлишкова - містить дані, що є зайвими і не потрібними для використання у конкретній ситуації.

За періодом дії:

- разова - використовується лише один раз у специфічній ситуації;

- періодична - застосовується та формується систематично, залежно

від потреб;

- довгострокова - використовується протягом тривалого терміну.

За змістом:

- планово-економічна - містить дані про заплановані обсяги

виробництва, реалізації, ціни тощо;

- фінансова - відображає рух грошових коштів на підприємстві, залучення інвестицій, структуру витрат;

- обліковані податкового та управлінського облік щодо діяльності організації;

бухгалтерська - охоплює дані, що використовуються при здійсненні бухгалтерського обліку;

- технологічна - розкриває зміст технології здійснення основних та

супроводжувальних виробничо-господарських операцій;

- довідкова містить загальнодоступні дані, використання яких полегшує здійснення всіх видів діяльності;

- адміністративна - відображає дані про права, обовязки відповідальність, правила та процедури в організації.

За рівнем достовірності:

- достовірна обєктивно і правдиво характеризує певне явище;

- недостовірна має сумнівне походження, субєктивне забарвлення та потребує перевірки.

Комунікацію я уявляю як процес або потік. Проблеми з комунікацією постають, коли на шляху цього потоку виникають перешкоди або відхилення. Перед тим як комунікація відбудеться, необхідно відобразити її мету у формі повідомлення. Повідомлення передається від відправника до одержувача. Повідомлення кодується і передається за допомогою певного каналу до одержувача, який його декодує, ініційоване відправником. Результатом цього процесу є передання інформації від однієї особи до іншої.

Модель процесу комунікації складається із семи елементів:

  1. джерело комунікації;
  2. кодування;
  3. повідомлення;
  4. канал;
  5. декодування;
  6. одержувач;
  7. зворотний звязок.

Відправник ініціює повідомлення шляхом кодування думки. На процес кодування впливають чотири чинники: навички, ставлення, знання та соціально-культурна система.

Повідомлення у процесі комунікації залежить від наших навичок написання текстів. У своїй комунікаційній діяльності ми обмежені рівнем власних знань у тій чи іншій темі. Ми не можемо передавати іншим людям те, чого не знаємо, однак наше знання не повинно бути надто великим, бо в цьому разі не існує небезпека, що одержувач не зрозуміє нашого повідомлення. На нашу поведінку впливає не лише наше ставлення, а й наше становище в соціально-культурній системі, в межах якої ми існуємо. Наші переконання та цінності, а також інші складові нашої культури все це впливає на нас як на джерело комунікації.

Повідомлення є фактичною фізичною продукцією, виробленою джерелом. На характер повідомлення впливає код або група символів, які ми використовуємо для передачі значення інформації.

Канал є засобом за допомогою якого відбувається переміщення повідомлення. Він обирається джерелом, яке визначає, який канал є формальним, а який не формальним. Формальні створюються організаціями і традиційно збігаються із системою влади в організації. Інші форми повідомлені) (особисті або соціальні) передаються неформальними каналами, які існують у цій організації.

Одержувач це особа, якій адресовано повідомлення. Однак перед тим, як воно буде отримано, символи, що його складають, необхідно трансформувати у форму, зрозумілу для одержувача. Цей процес називається декодуванням повідомлення.

Останнім елементом процесу комунікації є петля зворотного звязку, який забезпечує контроль успішності передання наших повідомлень у тій формі, в якій вони були замислені. Він дає змогу виявити, чи було досягнуто розуміння.

 

1.2 Типи і психологічні аспекти комунікації

 

Комунікація в управлінні - це обмін інформацією, в результаті якого керівник одержує інформацію, необхідну для прийняття ефективних рішень і доводить їх до співробітників. Якщо комунікації налагоджені погано, рішення можуть виявитися помилковими, а люди неправильно зрозуміють, чого хоче від них керівник, і можуть погіршитися стосунки між людьми. Ефективність комунікацій часто визначає якість рішень і те як насправді вони будуть реалізовані.

Комуні?/p>