Розвиток групового туризму в УкраСЧнських Карпатах
Дипломная работа - Туризм
Другие дипломы по предмету Туризм
ого, народних ватажкiв Олексу Довбуша i Муху. На теренах нашого краю мiцнiв могутнiй дух великого церковного й культурного дiяча Андрiя Шептицького. Тут зростав i виховувався визначний провiдник ОрганiзацiСЧ УкраСЧнських Нацiоналiстiв Степан Бандера. Тут розквiтла лiтературна творчiсть Василя Стефаника, Марка Черемшини, Леся Мартовича, Гната Хоткевича. РЖз цим краСФм пов'язана художня дiяльнiсть РЖвана Франка, Лесi УкраСЧнки, Михайла Коцюбинського, Ольги КобилянськоСЧ. Тут розвивався талант РЖрини Вiльде i Мирослава РЖрчана, Романа РЖваничука i Романа Федорова, Дмитра Павличка i Степана Пушика.
Навеснi 1915 р. в околицях гори Макiвки украСЧнськi сiчовi стрiльцi вели важкi боСЧ проти росiйськоСЧ армiСЧ. Цвинтар полеглих у цих боях стрiльцiв знаходиться близько вершини гори Макiвки, на СЧСЧ пiвденних схилах. Тут створено меморiальний комплекс. В рiзних карпатських мiстах i селах споруджено символiчнi могили украСЧнських сiчових стрiльцiв.
Характеризуючи iсторико-культурнi ресурси Карпатського регiону, неможна залишити поза увагою памятки ДругоСЧ свiтовоСЧ вiйни, повязанi з героСЧчною боротьбою украСЧнського народу проти загарбникiв, з бойовими дiями УкраСЧнськоСЧ повстанськоСЧ армiСЧ та ЧервоноСЧ армiСЧ.
Яскравими прикладами боротьби проти фашистських окупантiв стали рейди партизанських зСФднань С.А. Ковпака, Н.РЖ. ШукаСФва, М.РЖ. Наумова, дiСЧ партизанського загону А.Б. Тканка.
Мiiе, що не може залишити байдужим жодного нацiонально свiдомого украСЧнця - памятник Степану Бандерi в с. Старий Угринiв Калуського району РЖвано-ФранкiвськоСЧ областi.
Поряд з памятками, повязаними з iменами видатних iсторичних осiб, до iсторико-культурних ресурсiв належить народне мистецтво. Його цiкава складова - виробництво сувенiрiв. Унiкальне й самобутнСФ мистецтво Гуцульщинi, своСФю чарiвною силою вабить людей з усього свiту. Вироби народних майстрiв Гуцульщини вже бiльше 100 рокiв прикрашають десятки музеСЧв РДвропи й Америки. Червоно-золотавi писанки, iграшки з сиру, шкатулки, тарелi роботи рiзьбярiв по дереву, вироби з керамiки, шкiри, металу сьогоднi знаСФ весь свiт. Туристи можуть вибрати собi щось iз цих рiзноманiтних сувенiрiв на сувенiрних ринках у Косовi та в Яремчi.
Отже, пiдсумовуючи викладене, доходимо висновку про те, що УкраСЧнськi Карпати - це край, багатий рекреацiйними ресурсами, памятками iсторiСЧ i архiтектури. На СЧх базi можна розвивати всi складовi рекреацiйноСЧ iндустрiСЧ: клiматолiкування, туризм, гiрськолижний туризм, санаторно-курортне оздоровлення. Важливе мiiе помiж ними посiдаСФ груповий вiдпочинок, а пiд час його проведення - екскурсiйна дiяльнiсть.
1.4 Соцiально-економiчнi умови розвитку групового туризму в
Карпатах
Розпочинаючи розгляд соцiально-економiчних умов розвитку зимового вiдпочинку в Карпатському регiонi, слiд вiдзначити, що це один з старих освоСФних районiв УкраСЧни, маСФ надзвичайно вигiдне географiчне положення, яке в поСФднаннi з багатою природно-ресурсною базою, значним трудовим потенцiалом дозволили командно-адмiнiстративнiй системi здiйснювати екстенсивне нарощування промислових потужностей, сiльськогосподарського виробництва.
За цiСФСЧ системи роками iгнорувались соцiальнi прiоритети, екологiчнi блага та рекреацiйнi цiнностi регiону, що призвело до формування структури господарського комплексу, в якому домiнуючу роль вiдiграють природо експлуатуючi галузi матерiального виробництва.
Надмiрна експлуатацiя природних ресурсiв фактично склала економiчне ядро регiону. ОрiСФнтована на внутрiшнi ринки колишнього Союзу, регiональна економiчна система виявилась нежиттСФздатною в кризових умовах. Внаслiдок того назрiла потреба в СЧСЧ докорiннiй реконструкцiСЧ, пошуку нових перспективних напрямкiв економiчного росту, розвитку окремих регiонiв (областей) на основi туризму, як екологiчно чистого i надзвичайно привабливого сектора економiки.
Розумною альтернативою подальшiй промисловiй ескалацiСЧ може служити економiчно, соцiально та екологiчно обТСрунтоване освоСФння рекреацiйного потенцiалу Карпатського регiону. Тут зосередженi найбiльшi на УкраСЧнi запаси мiнеральних вод усiх вiдомих типiв, значнi поклади лiкувальних грязей та озокериту, якi СФ основою розвитку санаторно-курортноСЧ справи. Сприятливий клiмат, мальовничi природнi ландшафти (полонини, гори, рiчки, лiси), багата iсторико-культурна спадщина сприяють створенню сучасноСЧ туристичноСЧ iндустрiСЧ в краСЧ.
Не менш важливо i те, що вигiдний геополiтичний фактор зможе активiзувати iнтеграцiю рекреацiйноСЧ системи регiону в РДвропейський рекреацiйний простiр.
Перейдемо до розгляду транспортноСЧ доступностi мiiь вiдпочинку в Карпатах. Гiрськi райони вкритi густою мережею асфальтових дорiг, якi зСФднують села з районними центрами. Через карпатськi села проходять такi дороги загальнодержавного значення, як траси РЖвано-Франкiвськ - Ужгород, Чернiвцi - Ужгород тощо. Через рiчки побудовано мiцнi, залiзобетоннi мости, що мають велику пропускну потужнiсть.
Традицiйнi дерев'янi мiстки з поручнями i кладки будують i зараз на невеликих рiчках i потоках. Значного поширення набули пiдвiснi мости над бурхливими рiками. В наш час основним видом транспортного сполучення у Карпатах СФ автобуснi перевезення пасажирiв. Автобуснi лiнiСЧ звязують гуцульськi села i мiстечка з обласними центрами. Поряд з ними важливе мiiе в транспортному сполученнi вiдiграСФ залiзничний транспорт. По Карпатському регiону пролягаСФ залiзницi Львiв - Рахiв