Розвиток групового туризму в УкраСЧнських Карпатах
Дипломная работа - Туризм
Другие дипломы по предмету Туризм
i закiнчуСФться вiдповiдно в першiй декадi березня i наприкiнцi лютого. В горах снiг випадаСФ в окремих районах в першiй декадi листопада i тримаСФться до кiнця травня. Тому тривалiсть зими рiзна: якщо на рiвнинах Закарпаття вона триваСФ 70-75 днiв, то в горах на висотi 900 м i вище - приблизно 120-160 днiв. Стiйкий снiговий покрив спостерiгаСФться в гiрських районах з кiнця листопаду i до кiнця травня. В окремi роки глибина снiгового покриву мiiями досягаСФ 2,5-3,5 м.
Весна в Прикарпаттi триваСФ 70-85 днiв, а в Закарпаттi - 70-80 днiв. В горах через кожнi 100 м висоти початок весни затримуСФться на 2 днi, а кiнець - на 8 днiв. Весною погода нестiйка, з частими похолоданнями.
Лiто порiвняно стiйке, тепле, часом спекотне. В Закарпаттi - на рiвнинi - воно починаСФться в другiй половинi травня i триваСФ до кiнця вересня, в горах - до початку вересня. В Прикарпаттi лiто настаСФ наприкiнцi травня - на початку червня i закiнчуСФться в другiй декадi вересня. В горах через кожнi 100 м висоти лiто спiзнюСФться на 8-9 днiв i на 5-6 днiв закiнчуСФться ранiше.
Осiннiй перiод охоплюСФ три мiсяцi - вересень, жовтень i листопад. В горах осiнь настаСФ ранiше на 5-6 днiв i продовжуСФться на 2-3 днi менше, нiж у низовинi.
Високу диференцiацiю мають i опади, що випадають в Карпатах: чим вище мiiевiсть, тим бiльше опадiв. Але збiльшення кiлькостi опадiв вiдбуваСФться нерiвномiрно.
На пiвденно-захiдних схилах iз збiльшенням висоти кiлькiсть опадiв зростаСФ швидше, нiж на пiвнiчних i схiдних схилах. Найбiльша кiлькiсть опадiв, понад 1500 мм, випадаСФ на висотi понад 1200 м над рiвнем моря. Основна СЧх кiлькiсть припадаСФ на червень - початок липня i кiнець жовтня - листопад. Взимку (грудень-березень) випадаСФ 150-450 мм опадiв, пiд час як у квiтнi-листопадi - 400-1100 мм.
Снiжний покрив стiйкий тiльки в горах. Випадаючи наприкiнцi листопада, снiг наприкiнцi мiсяця стаСФ постiйним i тримаСФться до кiнця березня - початку квiтня, а на висотi понад 1500 м подекуди зберiгаСФться до другоСЧ декади травня.
У передгiр'ях снiжний сезон коротше - з грудня до лютого, причому в схiдних районах Прикарпаття вiн встановлюСФться на 6-7 днiв ранiше, нiж в Закарпаттi. Снiжний покрив досягаСФ наприкiнцi сiчня - в лютому 7-14 см, у середньогiрСЧ - 13-33 см, а мiiями в горах 3,5 м.
У горах снiговий покрив зявляСФться в першiй частинi листопада, а з грудня стаСФ стiйким, але 2005 року на вiдомому гiрськолижному курортi Буковелi вже в жовтнi було 40 см снiгу. Танення снiгу в горах розпочинаСФться наприкiнцi березня.
Розглядаючи можливостi, якi мають Карпати для розвитку групового туризму, доречно звернути особливу увагу на перспективи розвитку гiрськолижного туризму. Лижнi траси у Карпатах проходять на спецiально пiдготовлених схилах iз трав'яною основою. Всi траси обладнанi снiговими гарматами та захищенi вiд прямого сонячного промiння, завдяки чому снiг утримуСФться значно довше, нiж в iнших мiiях. Траси готуються для катання спецiальною снiгонапилюючою та снiготрамбувальною технiкою. Освiтлення схилiв дозволяСФ кататися у вечiрнiй перiод.
Карпати характеризуються багатою рослиннiстю. В украСЧнських Карпатах налiчуСФться бiльше 2000 видiв судинних i квiткових рослин, тобто майже 60% всiСФСЧ флори УкраСЧни, близько 500 видiв листяних мохiв i 860 видiв лишайникiв. Схили гiр укритi густими лiсами: внизу - буковими й дубовими, а вище - ялиновими й ялицевими. Ростуть також ясень, явiр, береза, граб, осина та iншi породи. Карпати - найбiльш лiсиста територiя УкраСЧни, тут зосереджено 20% площi СЧСЧ лiсiв.
Територiя УкраСЧнських Карпат, особливо Передкарпаття i Закарпаття, давно заселена людиною (за часiв палеолiту), широко використовуються СЧСЧ природнi ресурси. Крiм надмiрного використання на окремих територiях природних ресурсiв, в УкраСЧнських Карпатах людина доклала багато зусиль до збереження цiнних природних об'СФктiв, територiй та унiкальних ландшафтiв. На СЧх основi тут створенi i функцiонують бiосфернi i природнi заповiдники, нацiональнi природнi парки, рекреацiйно-лiкувальнi парки, заказники, дендропарки тощо. Найбiльш вiдомими СФ Карпатський бiосферний заповiдник, Карпатський нацiональний природний парк, Джурджинецький, Свидовецький, Брадульський, Кузинський ландшафтнi державнi заказники, НПП Синевiрське озеро, Стужиця та iн. Природно-заповiдна зона на площi близько 10 тис. га призначена для збереження природних ландшафтiв та СЧхнього вiдновлення в умовах iнтенсивного рекреацiйного використання; рекреацiйно-господарська зона - для створення баз вiдпочинку i господарськоСЧ дiяльностi, якi б не порушували природнi ландшафти.
Всi ландшафтнi областi УкраСЧнських Карпат тою чи iншою мiрою забезпеченi значними туристсько-рекреацiйними ресурсами. Про регiональнi особливостi привабливих ландшафтiв унiкальноСЧ краси свiдчать висока розчленованiсть рельСФфу рiчковою мережею, рiзноманiтнiсть i змiна рослинного покриву (лiси, криволiсся, луки, полонини тощо).
Великi потенцiйнi можливостi для розширення масового туризму i рекреацiСЧ маСФ Вододiльно-Верховинська область Карпат. Багато туристiв вiдвiдуСФ мальовниче озеро Синевiр, розташоване бiля верхiвя рiчки Тереблi на висотi 987 м, площею 7 га i глибиною до 21 м.
В областi Вулканiчних Карпат (Закарпаття) численнi мiнеральнi джерела, особливо в районi м. Сваляви, смт. Поляни та iн., i добрi ландшафтно-географiчнi умови сприяли розвитку туристсько-оздоровчих пiдприСФмств. Загалом Закарпатське передгiря маСФ сприятливi природнi умови для розвитку туристсько-рекреацiйноСЧ галузi.
ЗахоплюСФ велика бiорiзноманiтнiс