Розвиток групового туризму в УкраСЧнських Карпатах
Дипломная работа - Туризм
Другие дипломы по предмету Туризм
ть рослинних i тваринних видiв; вiдносно допустиме антропогенне навантаження гiрсько-лiсових басейнових екосистем головних рiк УкраСЧнських Карпат; достатня природна лiсистiсть територiСЧ гiрських басейнiв рiк тощо. Таким чином, УкраСЧнськi Карпати володiють великими можливостями для розвитку СЧх у рекреацiйно-туристськiй iндустрiСЧ. Достатнiсть та реальна освоСФнiсть людиною територiСЧ екосистеми i бiогеоценозiв УкраСЧнських Карпат дають пiдстави для можливого додаткового антропогенного навантаження на окремi природнi ландшафти у виглядi рекреацiйно-туристського використання.
Проте важливою умовою при iнтенсивному розвитковi туризму i рекреацiСЧ СФ максимальне збереження природних ландшафтiв та СЧх структурно-функцiональних особливостей з дотриманням основноСЧ iдеСЧ - туристична галузь повинна бути прибутковою, але не руйнiвною для природи.
Великi перспективи для органiзацiСЧ масового вiдпочинку й лiкування мають Яремче, Ворохта, Гута, Шешори, Мiзунь, Косiв, Верховина, Болехiв. Вiдкритi нещодавно мiнеральнi джерела привертають до себе тисячi гостей з усiСФСЧ УкраСЧни та з-за кордону.
Вуглекислi води типу Нарзан поширенi у верхiвСЧ Чорного Черемоша (с. Буркут), у районi Верховини. Вуглекислi води вiдомi в районi р. Цибни. У с. Мiзунь виявлено мiнеральну воду типу Нафтусi. Сiрководневi води видобуваються в районi курорту Черче. Бiля с. Коршiв виявленi води мацестинського типу.
Пiдсумовуючи викладене, доходимо висновку, що в Карпатах СФ великi природно-ресурснi можливостi для органiзацiСЧ i розвитку зимових видiв вiдпочинку, зокрема гiрськолижного. На сьогоднi в регiонi освоСФно до 30 гiрськолижних полiв, хоча СЧх кiлькiсть можна б збiльшити вдвiчi й обслужити за сезон понад чверть мiльйона любителiв зимового вiдпочинку при двотижневiй тривалостi вiдпочинку. Отже, УкраСЧнськi Карпати характеризуються значним рекреацiйним потенцiалом, тому розвиток туристично-рекреацiйного комплексу цього регiону СФ джерелом його реального економiчного зростання.
1.3 РЖсторико-культурнi ресурси Карпатського регiону
Одним з важливих чинникiв забезпечення туристичноСЧ дiяльностi, i в зимовий перiод зокрема, СФ наявнiсть iсторико-культурних ресурсiв. ОднiСФю iз складових цих ресурсiв СФ архiтектурнi памятки. Тiльки на територiСЧ РЖвано-ФранкiвськоСЧ областi пiд охороною держави знаходиться 1423 пам'ятки архiтектури, з них 513 культових споруд: 482 церкви (335 дерев'яних i 127 мурованих), 24 костьоли та 7 синагог.
Пiсля ДругоСЧ свiтовоСЧ вiйни було зроблено вдалу спробу вiдродження й розвитку гуцульського стилю, пошуки якого велися з кiнця XIX столiття. Яскравий приклад новоСЧ хвилi будiвництва в гуцульському стилi - ресторан "Гуцульщина" в Яремче й турбаза пiд цiСФю ж назвою.
У Карпатах можна помилуватися не тiльки мальовничими гiрськими ландшафтами, але й красивими старовинними будiвлями, створеними у гармонiСЧ iз самою природою. Традицiйнi будiвлi у Карпатах мають стiни зрубного типу, складенi iз горизонтально покладених один на одного брусiв або пiвкруглякiв, найчастiше смерекових. Також використовували бук, i тiльки для зведення церков - дуб.
Найбiльш довершеними спорудами гуцульського будiвництва, що дiйшли до нас iз далекоСЧ минувшини, СФ дерев'янi церкви. У старiй гуцульськiй колядi спiваСФться, що там, де краплини кровi ХристовоСЧ впали на землю, виросла церква. Свою власну церкву маСФ кожне, навiть найменше село. РЖ до наших днiв у Карпатах збереглися сотнi дерев'яних храмiв, споруджених вiд XVI до початку XX столiття.
Велику iсторико-культурну цiннiсть мають архiтектурнi ансамблi та iсторичнi споруди Ужгорода, Виноградова, Мукачева, Долини, Берегова, Чернiвцiв, Дрогобича, Самбора, КоломиСЧ. До памяток садово-паркового мистецтва, що перебувають пiд охороною держави, до ХVII-XVIII ст. належать Виноградiвський, Самбiрський, Мiженецький (Старосамбiрський район) та iн., а з унiкальних памяток ХРЖХ ст. - парк санаторiя Карпати (Свалявський район), Чертизький (Ужгородський район), Чернiвецького унiверситету, Вишневський (Самбiрський район) та iн.
На окрему увагу заслуговуСФ Манявський Скит у с. Манява Богородчанського району. За вiрогiдними джерелами у Скитi похований гетьман УкраСЧни РЖ. Виговський (1664 р.). Протягом 1970-1980 рр. тут були проведенi значнi реставрацiйнi роботи. Пiсля цього Скит був оголошений iсторико-архiтектурним заповiдником. Тепер в ньому розташований Хрестовоздвиженський монастир УПЦ КП.
На територiСЧ Карпат збереглись руСЧни Старостинського замку в м. Галичi, феодальних замкiв на Днiстрi, в смт. Чернелицi i с. Раковцi Городенкiвського району та с. Пнiв на Надвiрнянщинi. Справжнiми шедеврами украСЧнськоСЧ архiтектури СФ дерев'янi храми Гуцульщини, зокрема хати-гражди, якi також представленi в скансенах - музеях пiд вiдкритим небом у КиСФвi, Львовi та в с. Крилос Галицького району.
Карпати i Прикарпаття зокрема - важливий центр розвитку народного мистецтва. Створенi тут iсторичнi та лiричнi пiснi, коломийки, гаСЧвки вiдомi далеко за межами краю. СвоСФрiднi народнi легенди i уснi перекази, казки й мiфи вiдтворюють давнiй свiт народних уявлень i вiрувань. Рахви й шкатулки, топiрцi й писанки, лiжники й вишиванки, кахлi й кептарi, череси й ТСердани, створенi мiiевими умiльцями, викликають загальне захоплення.
Розглядаючи iсторико-культурнi ресурси Карпатського регiону, слiд згадати iмена видатних людей, що повязали з ним свою долю. Нащадки не забувають великих князiв Ярослава Осмомисла i Данила Галицьк