Розвиток групового туризму в УкраСЧнських Карпатах
Дипломная работа - Туризм
Другие дипломы по предмету Туризм
но, 32,0 та 4,2 тис. осiб (5,1% i 0,7%).
Зазначаючи, що наразi Карпатський регiон поступаСФться за числом туристiв i розвитком вiдповiдноСЧ iнфраструктури Криму, слiд звернути увагу на iстотнi переваги, якi мають Карпати. Головною з них СФ те, що, на вiдмiну вiд Кримського морського узбережжя, де туризм носить чiтко виражений сезонний характер, Карпати однаково цiкавi туристам у будь-яку пору року. У першу чергу, Карпати приваблюють вiдпочиваючих своСЧми унiкальними природними, мiнеральними та рекреацiйними ресурсами, лiкувальними можливостями. Тут у будь-яку пору року можна знайти зайняття за власними iнтересами: катання на лижах, сплав по гiрських рiчках, походи в гори, полювання, рибальство тощо.
Важливу роль у розвитку туризму в УкраСЧнi вiдiграСФ зокрема зимовий туризм. Взимку Карпати зустрiчають шанувальникiв гiрськолижного спорту. Для них побудованi канатнi дороги й траси спускiв рiзноСЧ складностi. Навчанням гiрськолижнiй технiцi займаються iнструктори туристських баз i готелiв.
Стрiмкий розвиток туризму, органiзацiя масового вiдпочинку гiрськолижникiв, забезпечення необхiдного при цьому комфорту призвели до створення в рядi розвинутих краСЧн цiлоСЧ iндустрiСЧ зимового вiдпочинку, що посiла провiднi позицiСЧ в нацiональнiй економiцi. Сучасний гiрськолижний центр включаСФ готельнi комплекси, систему маятникових канатно-крiсельних i буксировочних дорiг - пiдйомникiв, траси спускiв рiзноСЧ протяжностi й складностi, навчальнi схили, службу трас i контрольно-рятувальну службу, спортивнi органiзацiСЧ й споруди, магазини, пункти прокату спортiнвентарю, гiрськолижнi школи.
Отже, УкраСЧнськi Карпати сприятливi для розвитку групового туризму. Незважаючи на достаток мiiь для вiдпочинку, можливостi Карпат далеко не вичерпано. Туристськi групи, що приСЧздять на вiдпочинок, зупиняються в готелях, на турбазах, у притулках, на спортивних базах i у приватному секторi. У Карпатах розмiщено 53 туристськi бази, готелi, кемпiнги, а також кiлька десяткiв гiрськолижних пiдйомникiв. Потужнiсть туристських закладiв на день максимального розгортання становить понад 10 тис. мiiь. Двi третини туристських обСФктiв i майже половина туристських мiiь (45%) припадаСФ на Закарпаття.
1.2 Природнi ресурси Карпат
Гiрськi масиви УкраСЧнських Карпат розташованi на заходi нашоСЧ краСЧни мiж рiчкою Днiстер i державним кордоном. Це центральна частина великоСЧ дуги Карпатських гiр, вiдомоСЧ пiд назвою Схiднi Карпати.
На територiСЧ УкраСЧни довжина опуклоСЧ на пiвнiчний схiд гiрськоСЧ дуги складаСФ близько 280 км. Площа УкраСЧнських Карпат разом iз Передкарпатською височиною й Закарпатською низовиною досягаСФ 37 тис. кв. км.
Розташування УкраСЧнських Карпат на порiвняно невеликiй вiдстанi вiд центральних районiв держави сприяСФ залученню туристiв з СЧСЧ iнших регiонiв, а СЧх наближенiсть до ЦентральноСЧ РДвропи - вiдвiдуванню краю гостями з-за кордону.
УкраСЧнськi Карпати - це оригiнальний природно-територiальний комплекс, який займаСФ широке пасмо середньо-високих гiр. Долинами рiк воно роздiлене на окремi гiрськi масиви - Бескиди, Верховинський, або Вододiльний хребет, Боржаву, Красну, ТРорТСани, Свидовець, Чорногору, Чивчини, Мармароськi гори та iн.
Особливою популярнiстю при органiзацiСЧ зимового вiдпочинку користуються схили Свидовицького масиву, Чорногори, Гринявських полонин, Боржави, Стрийсько-СанськоСЧ Верховини, Покутсько-Буковинських гiр. Для бiльш досвiдчених туристiв-гiрськолижникiв чималу цiкавiсть являСФ багатоденна подорож по Головному вододiльному хребту.
Таким чином, рельСФф УкраСЧнських Карпат сприяСФ розвитку гiрськолижного туризму й зимового вiдпочинку в цiлому.
УкраСЧнськi Карпати укритi густою мережею мальовничих долин i ущелин, по яких несуть своСЧ води гiрськi води. На територiСЧ гiр нараховуСФться близько 500 рiчок, кiлька тисяч перiодично дiючих водотокiв (пiд час снiготанення й проливних дощiв) i бiльше 1200 водойм. Бiльшiсть iз них належать до басейнiв рiчок Днiстра, Прута й Серету у Прикарпаттi й Тиси - в Закарпаттi. Озер на територiСЧ Карпат небагато. В центральнiй частинi УкраСЧнських Карпат - на Свидовцi, Горганах i Чорногорi - находиться близько 20 гiрських озер льодовикового походження.
Достаток водойм, СЧх краса слугують ще одним обСФктом Карпат, що приваблюють туристiв. Для водотокiв Карпат характернi повенi i пiдйоми води. Долини гiрських рiчок неширокi, з крутими схилами, глибоко врiзанi (вiд 150-250 м до 600-800 м). Падiння становить 60-80 м/км у верхiвях i 5-10 м/км у низовях. Швидкiсть течiСЧ значна - вiд 1-2 м/с до 3-5 м/с, що обумовлюСФ розвиток водноСЧ ерозiСЧ й виникнення селевих потокiв. Для рiчок Карпат характернi дощовi паводки. Гiрськi рiчки Карпати пересихають рiдко. Взимку на них бувають затори; малi рiчки iнодi перемерзають.
В УкраСЧнських Карпатах клiмат помiрно континентальний, з теплим вологим лiтом i помiрно-холодною зимою. Початок i кiнець зими припадаСФ на рiзний час залежно вiд географiчного й висотного положення району. В цiлому зима нехолодна, з вiдлигами. В сiчнi середня температура коливаСФться вiд - 3 до - 8, в горах до - 9. Тiльки iнодi в горах буваСФ - 35 - 37. Тривалiсть зими рiзна - в Закарпатськiй низовини вона 2-2,5 мiсяцi, а в горах досягаСФ 4-5 мiсяцiв.
В Прикарпаттi - частинi територiСЧ ЛьвiвськоСЧ, РЖвано-ФранкiвськоСЧ й ЧернiвецькоСЧ областей, що прилягаСФ до УкраСЧнських Карпат з пiвночi, - зима починаСФться наприкiнцi листопада, а в Закарпатськiй низовинi - в першiй декадi грудня