Розвиток групового туризму в УкраСЧнських Карпатах
Дипломная работа - Туризм
Другие дипломы по предмету Туризм
В»ьного розмiру групи (наприклад, визначеного по кiлькостi мiiь в туристичному автобусi), а також залучення в iндивiдуальний маршрут традицiйних мiiь вiдпочинку;
РЖндивiдуальний по iндивiдуальних маршрутах - найбiльш дорога форма обслуговування, оскiльки всi перерахованi вище знижки тут не дiють. При органiзацiСЧ такоСЧ подорожi необхiдна розробка та додаткове вiдпрацювання маршруту.
Туризм маСФ, серед iншого, важливе зовнiшньоекономiчне значення, оскiльки вiн СФ iндустрiСФю експорту, яка, однак, вiдрiзняСФться вiд iнших експортних галузей одним важливим аспектом. У бiльшостi експортних галузей товари вивозяться з краСЧни до споживача. В туристичнiй галузi споживач прибуваСФ в краСЧну для того, щоб придбати та спожити виробленi продукти та послуги.
УкраСЧна в цiлому та Карпатський регiон зокрема можуть пропонувати саме такi види вiдпочинку. Карпатський регiон маСФ незабруднене навколишнСФ середовище, прекрасне повiтря, чистi рiки, гори, сiльськi мiiевостi, де збереженi нацiональнi традицiСЧ, музеСЧ, церкви та iншi прекраснi архiтектурнi памятки. Регiон також може пишатись багатим фольклором та традицiями. Такi риси притаманнi не багатьом iншим регiонам свiту.
Як зазначають активiсти Спiлки сприяння розвитку сiльського зеленого туризму, найпопулярнiшими агротуристичними продуктами в Карпатському регiонi виступають такi, що повязанi з нацiональною кухнею, проведенням фестон (вечорницi, народнi обряди). Значного поширення набули зимовi розваги (катання на санях). У всiх карпатських областях поширений збiр ягiд i грибiв та активний туризм (пiшi, кiннi прогулянки). Усе бiльшоСЧ популярностi набувають форми пiзнавального туризму (вiдвiдування народних умiльцiв, домашнiх музеСЧв).
Органи державного управлiння ведуть роботу в напрямку переорiСФнтацiСЧ фiнансових i матерiальних ресурсiв на створення й розвиток рекреацiйно-бальнеологiчних зон в УкраСЧнських Карпатах: зокрема, в РЖвано-Франкiвськiй областi розроблено програму розвитку туризму на 2002-2010 рр., проекти "точковоСЧ" спецiальноСЧ економiчноСЧ зони "Яремче", створення рекреацiйноСЧ зони "Вигода-Мiзунь", проект "Прикарпатський трамвай", що передбачаСФ вiдродження й використання вузькоколiйних залiзниць.
Природно-клiматичний потенцiал, мальовничi краСФвиди, чисте повiтря гiрських лiсiв, цiлющi мiнеральнi джерела, туристичнi маршрути, гiрськолижнi й спортивнi траси, туристичнi бази, пансiонати, санаторiСЧ, спецiалiзованi лiкувальнi заклади (понад 800) можуть набути вирiшального значення для майбутнього економiчного розвитку регiону. Найбiльш розвинутi на Прикарпаттi рекреацiйний, дiловий (проведення конференцiй, семiнарiв) та екскурсiйний туризм. УкраСЧнськi Карпати мають значну туристично-оздоровчу базу. Понад сто об'СФктiв (готелi, турбази, санаторiСЧ, пансiонати) можуть одночасно прийняти 14 тис. вiдпочиваючих. Так, в Закарпатськiй областi в 2003/2004 роках дiяло 68 санаторно-курортних i оздоровчих закладiв, що становило 2,1% вiд загальноСЧ кiлькостi таких закладiв в УкраСЧнi. В РЖвано-Франкiвськiй областi дiяло, вiдповiдно, 43 заклади (1,3%), у Львiвськiй - 133 (4,1%), в Чернiвецькiй - 15 (0,5%).
Туристичнi послуги в 2004 роцi надавали в Закарпатськiй областi 45 субСФктiв туристичноСЧ дiяльностi, в РЖвано-Франкiвськiй - 56, у Львiвськiй - 160, в Чернiвецькiй - 74. Так, в РЖвано-Франкiвськiй областi найзначнiшими серед них СФ "РЖвано-Франкiвськтурист", Генеральне агентство по туризму в РЖвано-Франкiвськiй областi, Центр туризму i краСФзнавства учнiвськоСЧ молодi. Гостей iз-за кордону приймають спiльне пiдприСФмство "Аускопрут" та фiрма Надiя. Кiлькiсть туристичних пiдприСФмств областi постiйно зростаСФ. Сервiс на рiвнi класу ''три зiрки" забезпечують готель "Аускопрут" в м. РЖвано-Франкiвську, санаторiй "Карпати" в м. Яремче, пансiонат "Гута" в Богородчанському районi.
Про значнi обсяги наданих туристичних послуг в УкраСЧнських Карпатах свiдчать наступнi данi.
В 2004 роцi в Закарпатськiй областi було обслуговано 66,8 тис. туристiв, що становить 2,3% вiд загальноСЧ кiлькостi туристiв в УкраСЧнi.
Кiлькiсть туристiв в РЖвано-Франкiвськiй областi зросла з 30,1 у 2003 роцi до 56,3 тис. осiб в 2004 роцi, а за перше пiврiччя 2005 року досягла 86,3 тис. З них 82,7% вiдвiдали область для вiдпочинку та проведення дозвiлля, 14,2% - в службових, дiлових цiлях, з метою бiзнесу та навчання. Частка регiону в загальнiй кiлькостi обслуговуваних в УкраСЧнi в 2004 р. туристiв склала 2,1%.
У Львiвськiй областi в 2004 р. було обслуговано майже 128,6 тис. туристiв (4,5% вiд за нагальноСЧ кiлькостi туристiв в УкраСЧнi).
В Чернiвецькiй областi цi показники становили, вiдповiдно, 61,9 тис. осiб (2,2%).
Серед туристiв, якi вiдвiдують Карпати, дедалi бiльшу частину становлять закордоннi - в Закарпатськiй областi кiлькiсть вСЧзних (iноземних) туристiв склала в 2004 роцi майже 12,6 тис. осiб, що становило 2% вiд загальноСЧ кiлькостi таких туристiв в УкраСЧнi в цiлому.
В РЖвано-Франкiвськiй областi у 2004 роцi було обслуговано майже 2,6 тис. вСЧзних (iноземних) туристiв (0,4% вiд загальноСЧ кiлькостi таких туристiв в УкраСЧнi), а в першому пiврiччя 2005 р. таких було 2,1 тис. осiб - на 43,7% бiльше проти вiдповiдного перiоду 2004 року. У 2003 р. до обласного бюджету надiйшло 10 млн. грн. вiд туристичноСЧ галузi, щороку спостерiгаСФться зростаючий iнтерес до цього перспективного напрямку народного господарства з боку вiтчизняних та iноземних iнвесторiв.
У Львiвськiй та Чернiвецькiй областях число вСЧзних (iноземних) туристiв становило, вiдповiд