Рiзноманiття й багатозначнiсть пiдходiв у дослiдженнi культури
Информация - Культура и искусство
Другие материалы по предмету Культура и искусство
льну роль освiти в соцiальному розвитку. Причина всiх нещасть i нещасть людей, - заявляСФ Гельвецiй, - складаСФться в неуцтвi. Перебороти своСФ сумне положення, вийти з нього люди можуть тiльки через освiту, а рiст СЧСЧ нескоримий. У розумах iде схована й безперервна революцiя й... iз часом саме неуцтво себе дискредитуСФ.
Пiд впливом цих iдей формуСФться модель культури. Вольтер, Кондорсе, Тюрго зводили змiст культурно-iсторичного процесу до розвитку розуму. Культурнiсть нацiй або краСЧни на противагу дикостi й варварству первiсних народiв складаСФться в розумностi СЧхнiх громадських порядкiв i полiтичних установ i вимiряСФться сукупнiстю досягнень у науцi й мистецтвi. Цiль культури, що вiдповiдаСФ вищому призначенню розуму, - зробити всiх людей щасливими, живучими в гармонiСЧ iз запитами своСФСЧ природноСЧ природи.
РЖ.Гердер (1744-1803) - один з найбiльш впливових мислителiв Нiмеччини. Його концепцiя культури, розроблена в книзi РЖдеСЧ до iсторiСЧ фiлософiСЧ людства, вплинула на подальший розвиток культурологiчних концепцiй.
НемаСФ нiчого менш певного, - зауважуСФ Гердер, - чим це слово - культура, i немаСФ нiчого бiльше оманного, як додавати СЧСЧ до цiлих столiть i народiв. Як мало культурних людей у культурному народi! РЖ в яких рисах варто вбачати культурнiсть? РЖ чи сприяСФ культура щастю людей?
Зi сказаного Гердером видно, що його цiкавить наступне: що таке культура, якi СЧСЧ специфiчнi ознаки, у чому СЧСЧ змiст?
Сутнiсть культури Гердер осмислюСФ в контекстi СФдиного, що безупинно розвиваСФться цiлого, що закономiрно проходить певнi, цiлком необхiднi щаблi. Про те, як вiн уявляв собi цi щаблi, можна судити на пiдставi його уявлення про органiзацiю свiтобудови: 1. Органiзацiя матерiСЧ - теплота, вогонь, свiтло, повiтря, вода, земля, всесвiт, електричнi й магнiтнi сили. 2. Органiзацiя Землi за законами руху, усiляке притягання й вiдштовхування. 3. Органiзацiя неживих речей - каменiв, солi. 4. Органiзацiя рослин - корiнь, аркуш, квiтка, сили. 5. Тварини: тiла, почуття. 6. - Люди - розум, розум. 7. Свiтова душа.
Використовуючи сучасну термiнологiю, культура, на думку Гердера, - результат космогенеза й бiогенезу. РЖсторiя суспiльства безпосередньо примикаСФ до iсторiСЧ природи, зливаючись iз нею. Але як установити ту грань, де культурнi сили, що дрiмали в лонi природи, вириваються з останньоСЧ й починають дiяти самостiйно? Мова розбудила дрiмаючий розум або, краще сказати, стала живою силою, втiлилася в дiю - здатнiсть, що сама по собi навiки залишилася б безжиттСФвоСЧ, мертвоСЧ... Отже, усякий розум, усяке мистецтво людини починаСФться з мови, тому що лише завдяки мовi людина пануСФ й над самою собою й владна роздумувати й вибирати; для всього цього в органiчнiй будовi СЧСЧ iснували лише задатки.
Лiтература
1. Сорокiн П.А. Людина. Цивiлiзацiя. Суспiльство. К., 2002.
2. Фром Е. Психоаналiз i етика. - К., 1993.
3. Швейцер А. Культура й етика. - К., 1997
4. Ясперс К. Змiст i призначення iсторiСЧ. - К., 2002