Рекреацiйний потенцiал лiсу
Дипломная работа - Сельское хозяйство
Другие дипломы по предмету Сельское хозяйство
?iципальним установам, iншим особам ? в оренду. Правила використання лiсiв для здiйснення рекреацiйноСЧ дiяльностi встановлюються уповноваженим центральним органом виконавчоСЧ влади. У лiсах допускаСФться зведення тимчасових будiвель i здiйснення СЧх благоустрою; дозволяСФться фiзкультурно - оздоровчi, спортивнi та спортивно-технiчнi споруди. Громадяни мають право вiльно i безкоштовно перебувати в лiсах i для власних потреб здiйснювати заготiвлю та збирання дикорослих плодiв, ягiд, горiхiв, грибiв та iнших придатних для вживання в СЧжу лiсових ресурсiв [7].
.4 Можливi заходи з благоустрою рекреацiйних територiй
Для лiсiв зеленоСЧ зони необхiднi лiсогосподарськi заходи, спрямованi на збереження i пiдвищення довговiчностi рекреацiйних насаджень в умовах високого антропогенного навантаження. Головним iнструментом регулювання рекреацiйного користування СФ благоустрiй рекреацiйних територiй.
На територiСЧ рекреацiйних зон можуть розташовуватися будинки вiдпочинку, пансiонати, кемпiнги, об'СФкти фiзичноСЧ культури i спорту, туристичнi бази, стацiонарнi та наметовi туристично-оздоровчi табори, навчально-туристичнi стежки, дитячi та спортивнi табори i iншi аналогiчнi об'СФкти.
По трасах рекреацiйних маршрутiв необхiдно проведення благоустрою i естетичне оформлення прилеглих смуг лiсу.
Мальовничi ландшафти та благоустрiй територiСЧ повиннi складати 15 - 20 % площi лiсiв, залучених в рекреацiйну дiяльнiсть.
Лiсовi дiлянки, найбiльш часто вiдвiдуванi населенням у рекреацiйних цiлях, повиннi бути рацiонально органiзованi, мати мережу дорiг, прогулянкових маршрутiв, мiiь вiдпочинку i стоянок. При правильному плануваннi насадження не толочаться i виконують своСЧ санiтарно-гiгiСФнiчнi та естетичнi функцiСЧ [8].
Для створення сприятливих умов органiзацiСЧ вiдпочинку та прогулянок населення проводяться наступнi роботи:
ремонт iснуючих дорiг i пiд'СЧзних шляхiв, будiвництво стежковоСЧ мережi;
розчищення iснуючих ставкiв та водойм вiд захаращення та смiття;
будiвництво та благоустрiй пляжiв (прибирання вiд смiття, спорудження грибкiв, лавок, роздягалень i т.д.);
утримання в чистотi (перiодична прибирання смiття) найбiльш вiдвiдуваних населенням мiiь у парковiй i лiсопарковiй господарських частинах;
планування територiСЧ (засипка ровiв, видалення купин, спилювання пнiв на рiвнi землi i iн.)
декорування непривабливих мiiь (посадка дерев, чагарникiв, огорож тощо);
будiвництво в найбiльш вiдвiдуваних мiiях укриттiв вiд дощу, лавок, столiв, мiiь курiння, альтанок та iнших малих архiтектурних форм, а також установка урн для смiття;
наявнiсть майданчикiв та автостоянок, переходiв, спускiв, оформлення входiв; установка текстових показникiв, наочноСЧ агiтацiСЧ з охорони природи;
У першу чергу заходи з благоустрою проводять у мiських лiсах, лiсопарковоСЧ частини зелених зон поселень в найбiльш вiдповiдних для цього насадженнях (табл.1.1).
Таблиця 1.1 ? Заходи з благоустрою рекреацiйних територiй
Вид рекреацiСЧЗаходиВiдпочинок на спецiально вiдведених майданчикахБудiвництво дорожньо-стежковоСЧ мережi, облаштування i вiдсипка майданчикiв вiдпочинку та автостоянок, розподiл лiсових меблiв (альтанок вiд дощу, лавок тощо) i малих архiтектурних форм, оформлення входiв.Науково-просвiтницький туризм (замiськi екскурсiСЧ школярiв i студентiв)Прокладка стежковоСЧ мережi.Спортивний туризмБудiвництво турбаз, мiiь для стоянок.Водний туризм (катання на вод- них видах транспорту). Сплав по рiчкахБудiвництво турбаз, пристрiй стежковоСЧ мережi, розподiл покажчикiв, аншлагiв, урн, альтанок вiд дощу, вiдсипання i облаштування автостоянки.Риболовля, пляжОблаштування автостоянки, хатинки для рибалок i мисливцiв, розподiл альтанок вiд дощу, кабiни для переодягання, вказiвникiв, аншлагiв, оформлення входiв.Збiр грибiв, ягiд, горiхiвОблаштування автостоянки, установка аншлагiв та вказiвникiв.
.5 Вплив рекреацiйноСЧ дiяльностi на лiсовi бiогеоценози
Порушення у складi та структурi рекреацiйних лiсiв мають двоякий характер. Однi з них виникають у процесi користування лiсом спонтанно, рiвень СЧх прояву в бiльшiй мiрi залежить вiд кiлькостi вiдпочиваючих, лiсорослинних умов i лiсiвничо-таксацiйних показникiв самого лiсу. В умовах безкоштовного користування лiсом, в рамках iснуючого законодавства, за цi порушення позов пред'явити нiкому i вiдповiдальностi нiхто не несе [9]. Однак, спонтаннi порушення перетворюють бiологiчну сутнiсть лiсу, вносячи в нього глибокi, часом непоправнi вiдхилення, i в умовах iнтенсивних рекреацiйних навантажень вони неминучi. Тому справедливiше було б вiднести СЧх до категорiСЧ власне лiсопорушень на вiдмiну вiд iнших, що належать до сфери правопорушень у рекреацiйному лiсi.
Порушення найчастiше виникають у зв'язку з вiдсутнiстю органiзацiю територiй i дорожньо - стежнековоСЧ мережi, а наслiдки СЧх носять довготривалий характер i зводяться до таких двох груп структурного та функцiонального змiни лiсу: складу i структури лiсу i лiсорослинного середовища.
До порушень першоСЧ групи вiдносяться:
витоптування живого надгрунтового покриву;
пошкодження та знищення пiдросту i пiдлiска;
посилення диференцiацiСЧ дерев за класами зростання;
падiння лiнiйного i радiального приросту;
дроблення видiлiв;
спрощення типiв лiсу;
змiна порiд;
збiднення бiофонда i бiологiчного рiзноманiття.
Складовими змiнами лiсорослинни