Рекреацiйний потенцiал лiсу
Дипломная работа - Сельское хозяйство
Другие дипломы по предмету Сельское хозяйство
р, розгалужену дорожньо ? стежкову мережу.
Лiсопаркова частина зеленоСЧ зони видiляСФться на територiСЧ лiсового фонду в радiусi 10 ? 15 км вiд мiста. Лiсопарковий пояс може мати вигляд кiльця (Москва, КиСЧв), пiвкiльця (Санкт-Петербург, Рига) або утворювати своСФрiднi конфiгурацiСЧ, що переплiтаються з мiськими парками (Уфа). У лiсопаркову зону включаються лiсовi дiлянки, розташованi в мальовничiй мiiевостi, поблизу залiзничних i шосейних дорiг, рiчок та iнших водних об'СФктiв, якi СФ улюбленим мiiем вiдпочинку населення, а також лiсовi масиви, якi за своСЧми естетичними властивостями перевершують iншi насадження i можуть стати iнтенсивно вiдвiдуваними пiсля проведення робiт з благоустрою. Площi лiсопаркових госпчастини, як правило, вiдносно невеликi. Господарство тут маСФ бути спрямоване на створення переважно рiзновiкових, мiшаних i складних за складом насаджень, мальовничо поСФднаних деревно-чагарникових порiд, спрямованих на полiпшення санiтарно-гiгiСФнiчних функцiй лiсу шляхом проведення лiсогосподарських заходiв з елементами паркового благоустрою, на створення СФдиноСЧ ландшафтно-планувальноСЧ та об'СФмно- просторовоСЧ структури.
Лiсогосподарська частина зеленоСЧ зони розташовуСФться в радiусi слiдуючому за лiсопарковою частиною, на вiдстанi 10 ? 50 км вiд мiста. Зi збiльшенням кiлькостi особистих автомобiлiв та мережi примiських автобусних маршрутiв вiддаленi лiсовi масиви стають бiльш доступними.
Решта лiсу, що виконуСФ рекреацiйнi функцiСЧ, становить той фонд, який може бути використаний для неорганiзованого короткочасного вiдпочинку та розширення iснуючих зон вiдпочинку. Лiси III групи [5] виключаються з можливоСЧ рекреацiйноСЧ експлуатацiСЧ, хоча в деяких випадках вони можуть використовуватися для вiдпочинку, проте до рекреацiйних СЧх вiднести не можна.
.3 Принципи функцiонального зонування територiСЧ лiсiв
Обов'язковою умовою органiзацiСЧ рекреацiйного лiсокористування маСФ бути функцiональне зонування територiСЧ, призначеноСЧ для вiдпочинку. У кожному випадку видiляються зони:
активного вiдпочинку;
прогулянкова;
санiтарно-захисна;
зона, що пiдлягаСФ особливiй охоронi.
Для зони активного вiдпочинку характернi особливо високi рекреацiйнi навантаження (i по iнтенсивностi, i за тривалiстю), тому органiзацiя територiСЧ тут повинна бути диференцiйованою i охоплювати всю площу. Ландшафт зони активного масового вiдпочинку повинен бути:
рiзноманiтним i привабливим для сприймання, i вiдпочинку;
досить стiйким до iнтенсивного рекреацiйного впливу.
Виконанню цих умов поряд з природними властивостями територiСЧ сприяють:
формування структури та природного складу лiсiв;
проведення бiотехнiчних заходiв;
благоустрiй мiiь вiдпочинку;
профiлактика можливих порушень встановленого режиму.
Санiтарно-захисна зона призначена для виконання лiсовими екосистемами екологiчних функцiй; заходи з благоустрою тут не передбачаються, але регулярний контроль за станом територiСЧ необхiдний.
У межах зони особливоСЧ охорони, можуть перебувати вразливi або особливо цiннi природнi комплекси, мiiя проживання рiдкiсних видiв рослин або тварин i iн. В iнтересах збереження бiологiчного рiзноманiття лiсiв такi дiлянки лiсових територiй мають бути виведенi iз сфери дiСЧ рекреацiйних навантажень (до них не проводиться благоустрiй , вiдсутня дорожньо-тропиночная мережу i т.iн.).
Органiзацiя рекреацiйного лiсокористування маСФ базуватися на зонально-типологiчнiй основi з урахуванням природних особливостей ландшафту: рельСФфу, грунту, рослинностi, тваринного свiту. Кожна природна зона маСФ тiльки СЧСЧ властивi клiматичнi особливостi, вiд яких великою мiрою залежить комфортнiсть вiдпочинку на природi. Грунти по-рiзному реагують на рекреацiйнi навантаження, володiють рiзною стiйкiстю i здатнiстю до вiдновлення. Повиннi бути обов'язково прийнятi до уваги еколого-бiологiчнi особливостi основних лiсоутворюючих порiд, оскiльки вiд них багато в чому залежить толерантнiсть лiсових насаджень до рекреацiйного впливу. Лiсовi екосистеми рiзних типiв, з одного боку, неоднаково привабливi для вiдпочинку, а з iншого ? характеризуються рiзкою стiйкiстю [6].
При лiсовпорядкування рекреацiйних лiсiв характеристика таксацiйних видiлiв повинна супроводжуватися оцiнкою СЧх рекреацiйних потенцiалiв за наступними показниками:
естетичним властивостями;
санiтарно-гiгiСФнiчним властивостями;
технологiчним i ситуацiйним властивостями;
рекреацiйноСЧ стiйкостi.
Проект органiзацiСЧ рекреацiйних лiсiв повинен бути спрямований на:
формування стiйких i естетично привабливих лiсових насаджень;
благоустрiй лiсових територiй, впорядкування i регулювання вiдпочинку
системи його обслуговування з урахуванням характеру рекреацiйного лiсокористування;
посилення охорони лiсiв вiд пожеж, ймовiрнiсть яких зростаСФ в мiiях рекреацiйного лiсокористування;
органiзацiю постiйного монiторингу стану лiсiв, в тому числi i переданих в оренду;
запобiгання деградацiСЧ лiсових екосистем i пейзажiв, особливо цiнних в естетичному вiдношеннi.
Заходи, спрямованi на пiдвищення рекреацiйного потенцiалу лiсових екосистем, оптимiзацiю СЧх санiтарно-гiгiСФнiчних, естетичних, захисних та рекреацiйних функцiй, призначаються по кожному з таксацiйних видiлiв.
Для здiйснення рекреацiйноСЧ дiяльностi лiсовi дiлянки надаються в постiйне (безстрокове) користування державним i му