Редагування спецдокументації
Методическое пособие - Журналистика
Другие методички по предмету Журналистика
лузей редагування займається навчальна дисципліна „галузеве редагування".
Аспекти редагування
Редагування повідомлення на основі якогось одного чи одночасно кількох видів норм називається аспектом редагування.
Процес виділення аспектів редагування триває до цього часу.
На американському континенті виділяють такі аспекти редагування:
смислове (перегляд тексту щодо ступеня організованості й послідовності);
політичне (слідкування за дотриманням видавничої політики);
профілактичне (виправлення грубих помилок);
мовне (виправлення граматичних, пунктуаційних і синтаксичних помилок);
обєднувальне (звязування посилань у тексті з відповідними додатками);
форматувальне (задання підпорядкованості для рубрик, шрифтів);
стильове (задання підпорядкованості для цитат, чисел);
розяснювальне (задання інструкцій для конструктора й художника);
координаційне (полягає в редакційній діяльності).
Є думка, що в майбутньому кожен вид норм редагування буде утворювати свій окремий аспект.
В Європі найчастіше виділяють наступні аспекти редагування:
літературне (здійснюють одночасно на основі кількох видів норм: композиційних, інформаційних, лінгвістичних, психолінгвістичних та логічних);
технічне (виконують на основі поліграфічних норм);
політичне (використовують політичні норми);
художнє (здійснюють на основі естетичних норм).
Виділяють також наукове редагування, коли повідомлення контролюють на основі норм тієї науки, фактичний матеріал якої описують у повідомленні. Як правило, науковим редагуванням займаються фахівці в тій чи іншій галузі знань, а не професійні редактори.
2.2 Види компютерного редагування
2.2.1 Ступені автоматизації компютерного редагування
Компютерне редагування має особливості, які відрізняють його від традиційного. В ньому виділяють такі ступені автоматизації:
Компютеризоване редагування (операції контролю і виправлення здійснює людина; компютер використовують лише як „електронне перо).
Прикладом СР (систем редагування, які дають змогу здійснювати компютеризоване редагування) є ТП (текстові процесори).
Автоматизоване редагування (більшу частину операцій контролю й виправлення виконує СР, а людина - меншу частину операцій контролю та більшість операцій виправлення.
Автоматичне редагування (більшу частину операцій контролю й виправлення виконує СР, а меншу - людина; крім того, людина приймає рішення в неформалізованих конфліктних ситуаціях).
2.2.2 Етапи опрацювання тексту
Компютерне редагування має свої специфічні розмежовані в часі етапи опрацювання тексту:
передредагування, тобто попереднє ручне розмічування оригіналу, яке виконує людина з метою наступного автоматизованого чи автоматичного редагування, наприклад, задання для рубрик спеціальних стилів їх оформлення, розставлення міток у бібліографічному описі тощо;
інтерредагування, яке виконує сама СР, проводячи операції контролю й виправлення тексту;
постредагування, яке виконує людина, проводячи ті операції контролю й виправлення тексту, що їх не змогла виконати СР.
Компютерне редагування здійснюють послідовно: від однієї одиниці до іншої. Закінчивши опрацювання на одному рівні, переходять до наступного (в напрямі від нижчих рівнів до вищих).
„Специфіка порівневого опрацювання полягає в тому, що переходити до вищого рівня можна лише тоді, коли на нижчому всі помилки вже усунуті (наявність помилки на нижчих рівнях унеможливлює опрацювання вищих). Для порівняння вкажемо, що під час традиційного редагування людина опрацьовує текст інтегрально, тобто охоплює одночасно кілька сусідніх рівнів [1].
2.3 Компютерний словник
2.3.1 Роль електронного словника для редагування текстів
Компютерний словник для СР найчастіше створюють на основі частотного словника потрібної мови. Це викликане тим, що слова в тексті за частотою розподіляються згідно із законом Ципфа. Цей закон формулюють так: якщо для якогось досить великого тексту скласти список усіх слів, що вживаються в ньому, полічити для кожного слова частоту його вживання, розмістити слова в порядку спадання цих частот, перенумерувати ці слова від 1 (номер „1 присвоюють найбільш частому слову) до R, то добуток порядкового номера (рангу, r) будь-якого слова списку на його частоту появи в тексті (1) буде майже сталою величиною (с):
f•r = c
На практиці це означає, що, коли перша тисяча слів частотного словника покриває близько 75% слів будь-якого тексту, то перші дві тисячі слів лише 80%, перші пять тисяч - лише 85% і т.д. Тобто, покриття тексту словами частотного словника відбувається дуже нерівномірно: невелика кількість слів із верхньої частини частотного словника покриває три чверті тексту, а більшість слів із нижньої його частини - решту, лише четверту частину.
Щоби забезпечити максимальне покриття тексту, яке істотно залежить від семантичного наповнення словника, часто чинять так: у компютерному словнику виділяють словник загальновживаної лексики (загальний словник) і лексику окремих галузей знань (галузеві словники). У кожний галузевий словник, крім термінів і номіналів, включають також персоналії (власні імена й прізвища людей), географічні назви, скорочення та абревіатури. Далі для контролю тексту якоїсь конкретної галузі використовують загальний словник, а також добирають потр