Реалiзацiя контрольноСЧ функцiСЧ з використанням концепцiСЧ контролiнгу
Дипломная работа - Менеджмент
Другие дипломы по предмету Менеджмент
?ткiв" або корекцiСЧ з метою полiпшення ситуацiСЧ для контрольованого обСФкта.
Можливе вирахування величини маржинального прибутку по рiзних рiвнях: продукт - група продуктiв - продуктовий сегмент ринку - пiдприСФмство в цiлому.
Розрахунок маржинального прибутку СФ iнструментом управлiнського облiку (умовний термiн контролiнга).
Управлiнський облiк - це основний елемент системи контролiнга на пiдприСФмствi. Найчастiше саме поняття контролiнга асоцiюСФться з поняттям управлiнського облiку, але це не зовсiм вiрно: основне завдання управлiнського облiку - надання релевантноСЧ iнформацiСЧ для прийняття управлiнських рiшень; функцiСЧ контролiнга ширше, вони мiстять у собi не тiльки управлiнський облiк, але й планування, контроль, координацiю, а також вироблення рекомендацiй для прийняття управлiнських рiшень.
Одним з методiв управлiнського облiку СФ облiк по усiченiй собiвартостi ("директ-кост") i облiк по плановiй собiвартостi ("стандарт-кост").
Основною функцiСФю методу "стандарт-кост" СФ контроль витрат виробництва, причому прямi змiннi витрати плануються по видах продукцiСЧ, а iншi - по центрах витрат. БазуСФться на розробцi стандартiв (норм) на витрати працi, матерiалiв, накладних витрат, упорядкування стандартноСЧ (нормативноСЧ) калькуляцiСЧ й облiку фактичних витрат з видiленням вiдхилень вiд стандартiв (нормативiв).
Облiк по усiченiй собiвартостi ("директ-кост") передбачаСФ, що на обСФкт калькуляцiСЧ вiдносять лише тi витрати, якi розглядаються як безпосередньо повязанi з даним обСФктом.
ПiдприСФмство не одержить прибутки, поки сума постiйних витрат не буде повнiстю покрита. Отже, маржинальний прибуток являСФ собою промiжний результат дiяльностi пiдприСФмства, за допомогою якого можна визначити прибуток або збитковiсть калькулюСФмого обСФкта.
Аналiз iснуючих методiв облiку витрат показуСФ, що найбiльш пiдходящими для цiлей контролiнга СФ системи облiку по плановiй собiвартостi (стандарт-костинг) у сполученнi з рiзними варiантами облiку по усiченiй собiвартостi (директ-костинг), оскiльки саме цi системи забезпечують максимум iнформацiСЧ для прийняття управлiнських рiшень.
Змiшаний метод облiку витрат передбачаСФ багатоступiнчастий облiк маржинального прибутку (сум покриття). Основною його особливiстю СФ те, що собiвартiсть продукцiСЧ враховуСФться й плануСФться тiльки в частинi змiнних витрат. Постiйнi ж витрати поетапно списуються за рахунок фiнансового результату.
Отже, у системi директ-кост витрати необхiдно оцiнити по факторi поводження витрат залежно вiд обсягу виробництва (реалiзацiСЧ). Тобто, витрати необхiдно розглядати з позицiСЧ змiни обсягу виробництва (реалiзацiСЧ). За цiСФю ознакою можна видiлити наступнi групи витрат .
1. Змiннi витрати, тобто витрати, що пропорцiйно залежать вiд обсягу виробництва (реалiзацiСЧ). Цi витрати враховуються бухгалтерiСФю й служать технологiчною собiвартiстю продукцiСЧ. Величина цих витрат у бiльшостi випадкiв становить нижню припустиму границю цiни продукцiСЧ.
2. Постiйнi витрати (витрати iнфраструктури). Пiд iнфраструктурою варто розумiти все пiдприСФмство, його органiзацiю й потенцiал для пiдтримки фiнансово-господарськоСЧ дiяльностi. Змiна iнфраструктури (устаткування, кадри, примiщення й iн.) спричиняСФ змiна витрат, що носить схiдчастий характер (тобто в мiру прийняття рiшень).
У бухгалтерiСЧ вони враховуються як непрямi витрати. Однак для забезпечення можливостi регулювання прибутку окремого виду продукту необхiдно розкласти постiйнi витрати на окремi щаблi.
У такий спосiб постiйнi витрати дiляться на двi групи: постiйнi витрати, якi можна розподiлити по пiдроздiлах звiтностi й тi, якi будуть розглядатися як загальфiрмовi витрати.
Цiль даного схiдчастого пiдроздiлу постiйних витрат полягаСФ в тому, щоб виявляти мiiя СЧхнього виникнення, здiйснювати контроль, а отже, сприяти оптимiзацiСЧ витрат i рацiональному керуванню. Розкладання постiйних витрат на щаблi також дозволить визначати прибуток окремого продукту.
Загальний виторг вiд реалiзацiСЧ складаСФться з виторгу вiд продажу реалiзованоСЧ продукцiСЧ. При цьому частина виторгу йде на покриття змiнних витрат. РЖнша частина виторгу становить маржинальний прибуток (суму покриття): "маржинальний прибуток - це внесок на покриття постiйних витрат, i тiльки потiм, коли постiйнi витрати покритi (досягнута крапка рiвноваги), - внесок у скарбничку прибутку".
ПiдприСФмство не одержить прибутки, поки сума постiйних витрат не буде повнiстю покрита. Отже, маржинальний доход являСФ собою промiжний результат дiяльностi пiдприСФмства, за допомогою якого можна визначити прибуток або збитковiсть калькулюСФмого обСФкта.
Загальна маржа, що мiстить всi постiйнi витрати й прибуток, розпадаСФться на окремi щаблi, що вiдповiдають СЧхнiй участi у виробництвi продукцiСЧ, i непокритий залишок зменшуСФться.
Таким чином, використання даного методу облiку витрат дозволить не тiльки оцiнити кожний рiвень витрат, а отже, можливiсть впливу на ситуацiю, але й виявити причинно-наслiдковi звязки виникнення цих витрат.
У нашому дипломному проектi я пропоную оцiнити рiвень витрат i рiвень
прибутку для двох груп товарiв, що випускають фiрма Юсi, та фiрма Джонсонс СФнд Джонсонс. Це здiйснюСФться для того, щоб виявити бiльше прибутковий вирiб i виходячи iз цього приймати рiшення щодо просування або скорочення продажу кожного iз двох груп.
Калькуляцiя витрат по цим двох