Архітектура Стародавнього Єгипту
Информация - Культура и искусство
Другие материалы по предмету Культура и искусство
Архітектура Стародавнього Єгипту
Близько 3000 року до н.е. була створена держава Єгипет, що включала північний і південний райони долини ріки Ніл. Спочатку існувало Раннє царство, приблизно в 2800-2400 роках до н.е. його перейменували в Древнє царство, потім, наприкінці III тисячоріччя до н.е., - Середнє царство й у XVI-XI століттях до н. э. - Нове царство.
З різних архітектурних споруд цього періоду найбільший інтерес представляють піраміди, зведені в роки Древнього царства, а також храмові комплекси, побудовані в епоху Нового царства.
Для монументальних споруджень використовували різні гірські породи. Досить часто застосовувався асуанський граніт і турский вапняк, що добувався біля Мемфіса, а також піщаник, базальт, порфір, діорит і ін. Зі скель висікали квадри - камяні брили необхідного розміру, і доставляли їх до місця будівництва. Кладка могла бути сухою, тобто без розчину, чи з розчином - з вапна, глини і піску.
Для створення великих житлових будівель, гробниць і пірамід Середнього царства широко використовувався цегла-сирець розміром 14 38 11 див. Для його виготовлення гальку і рубану солому перемішували, поміщали в спеціальні деревяні форми і сушили на сонці.
Житлові будинки простолюдинів зводили з щільних очеретяних і очеретяних циновок, дверні прорізи закривали більш тонкими циновками з соломи чи трави. У більш пізній період для будівництва жител стали використовувати глину.
Деревини було мало - її привозили з інших країн і використовували в конструкціях перекриттів, для обробки апартаментів фараона і придворної знаті, а також для виготовлення меблів.
При будівництві різних господарських будівель і складів робили склепінчасті перекриття. Часто споруджували помилкові зводи - безрозпірні конструкції, при яких кожен наступний ряд каменю нависав над попереднім.
Таким же способом будували і купольні конструкції.
Гробниці
Зі словом Єгипет відразу ж пригадуються одні із самих грандіозних споруд за всю історію людства - піраміди. Однак це не єдині архітектурні будівлі-усипальниці Древнього Єгипту. Спочатку для фараонів і придворної знаті зводилися гробниці, що носили назву мастаби, що в перекладі з арабської означає лави. Вони споруджувалися в епоху Раннього і Древнього царства і були попередниками пірамід. Особливо багато мастаб у Саккарі і Гізі - тут вони розташовуються біля пірамід рядами, кварталами й утворювалт цілі містечка.
Мастаби клали з камяних плит або цегли. Вони не мали внутрішніх порожнеч, похоронна камера знаходилася в землі, безпосередньо під спорудою. Потрапити усередину гробниці можна було через стрімкий коридор. Після закінчення похоронної церемонії коридор засипався піском і каменями, а вхід замуровувався.
Перші мастаби за формою нагадували зрізані піраміди з похилими стінами і мали висоту не більш 4 м. Зовнішні стіни гробниць, призначених для фараонів, прикрашалися зображеннями, або скульптурами бичачих голів, до яких прикріплювалися дійсні роги (мал. 2). У стінах малися численні ніші. Похоронні камери облицьовували камяними плитами, іноді деревом. Однієї з таких гробниць, побудованих в епоху Раннього царства, є мастаба цариці Хер-Нейт, що знаходиться в Саккарі. Її стіни прикрашені зображеннями левів, яких єгиптяни вважали хоронителями усипальниць.
Пізніше стали будувати гробниці, що складалися з декількох мастаб, поставлених одина на одну. Кожна наступна мастаба мала менший розмір основи, у результаті закінчена гробниця за формою нагадувала східчасту піраміду. Такі споруди уже включали внутрішні камери, іноді до 30 і більше. В одній з камер за назвою сердаб поміщали статую, що зображувала покійного в розквіті років.
Бі гробниць, що відносяться до більш пізнього періоду, встановлювали стелу, що нагадувала вхід (т.зв. помилкові двері), на якій писали імя і звання померлого.
Слід зазначити, що не у всіх мастабах були поховані мумії. Іноді єгиптяни будували кілька однакових гробниць і на усіх писали імя того самого фараона чи придворного. Однак правдивим похованням була тільки одна, інші ж несправжніми (кенотафи).
Одним зі зразків епохи Древнього царства є мастаба Хесира фараона Джосера в Саккарі. Її стіни прикрашають ніші і барельєфи тонкої роботи з зображеннями Хесира.
Небагато пізніше була побудована мастаба сановника, що відрізняється від інших спрощеним плануванням: з її північної сторони розташований вхід, від нього йде галерея з колонами, що закінчується невеликим двором, обнесеним стінами і колонами. У центрі дворика починається вхід у шахту, через котру можна було потрапити в будинок мастаби, що майже не має внутрішніх приміщень. Стіни прикрашають барельєфи, що зображують сановника за державними справами, на полюванні і т.д.
Сама оригінальна і складна за плануванням є гробниця Мерерука, фараона Тітки. Вхід, усупереч багатовіковим правилам, розташований не на півночі, а на півдні, помилкові двері знаходяться не під відкритим небом, а у великому залі із шістьма колонами. У мастабі мається 31 внутрішня камера. Замість барельєфів біля помилкових дверей установлене скульптурне зображення Мерерука. Стіни похоронної камери вперше прикрашені розписом.
Однією з найвідоміших гробниць є східчаста піраміда Джосера, що знаходиться в Саккарі і побудована близько 2780 року до н.е. (мал. 3). Архітектором і будівельником цього спорудження, щ?/p>