Архітектура Стародавнього Єгипту

Информация - Культура и искусство

Другие материалы по предмету Культура и искусство

?івництва піраміди, фараон повелів, щоб гробниця була готова прийняти його тіло в будь-який час, тому, крім головної похоронної камери, були споруджені ще дві, виконані на самому початку робіт. Перша розташовується наприкінці похилого коридору, що починається від входу, друга - трохи вище (сучасні вчені якийсь час помилково приймали її за усипальницю, призначену для цариці). Обидві похоронні камери залишилися незакінченими.

Поруч з пірамідою Хеопса був зведений похоронний комплекс, що спочатку складається з трьох гробниць, призначених для дружин фараона, декількох мастаб і двох храмів, зєднаних між собою критим переходом.

Неподалік розташовується піраміда Хефрена висотою 169 м і частково збережений до наших днів храмовий комплекс. Він містить у собі заупокійний храм, чи храм Сфінкса, як його часто називають, і нижній заупокійний храм. Поруч знаходиться скульптура Сфінкса (лев з людською головою), висічена з величезної скелі (її довжина складає 57 м, висота - 20 м)(мал. 5). Обличчю Сфінкса додали подібність з обличчям фараона. Сфінкса не один раз заносило піском, однак фараони щораз віддавали наказ звільнити його від заметів. До наших днів збереглася памятна таблиця фараона Тутмоса IV, що свідчить від цій події.

Від нижнього заупокійного храму крита галерея (дромос) вела до храму Сфінкса, що примикав до піраміди, але не зєднувався з нею, а залишався ізольованою, самостійною спорудою.

На відміну від гробниці Хеопса у верхній частині піраміди Хефрена уциліли плити облицювання. Нижня частина споконвічно була покрита плитами з граніту, що до наших днів не збереглися. Від входу починається коридор, оброблений плитами з граніту. Він закінчується похоронною камерою, у якій знаходився саркофаг. Стеля камери, виконана із блоків вапняку, була двосхилою.

Найбільш цікавий заупокійний храм, що складається з пяти основних елементів: залу-вестибуля, центрального двору, оточеного камяними колонами, пяти камер з культовими статуями, святилища, складських приміщень. Його планування згодом часто використовувалося архітекторами Древнього Єгипту як зразок.

До входу в храм вела дорога сходження. Відразу за входом розташовувалися три колонних зали. Потім починався двір, прикрашений колонами, виконаними з червоного граніту. Підлога була викладена алебастровими плитами. У центрі двору знаходився жертовний вівтар, біля колон - високі білі статуї, що зображували бога Осиріса. У західній частині були споруджені пять глибоких камер, у яких знаходилися культові статуї фараона. У північній частині починався коридор, що веде до площадки, котра знаходиться перед пірамідою. Коридор, що починався на протилежній стороні храму, вів до святилища і різних господарських приміщень. У західній стіні коридору малася велика ніша, по припущеннях археологів, що служила місцем для складання підношень, що призначалися покійному правителю.

Із всього ансамблю найбільше добре зберігся нижній заупокійний храм висотою 13 м, побудований з вапняку й облицьований асуанським гранітом (мал. 6). У плані споруда має форму квадрата. Східна стіна включає двоє симетрично розташованих двер. По обидві сторони від кожних дверей розташовувалися скульптури лежачих сфінксів, над дверима у камені були вирубані імя і титул фараона. Через входи можна було потрапити в зал-вестибуль, з якого починався коридор, що веде в центральний зал, котрий має планування у формі букви Т. Споконвічно зал був критим, стелю підтримували шістнадцять стовпів. Однак перекриття до наших днів не збереглися. Стіни залу були облицьовані плитами рожевого граніту, підлога покрита плитами з білого алебастру. Зал прикрашали двадцять три статуї фараона, виконані з темно-зеленого діориту й інкрустовані ясно-зеленим сланцем і світлим алебастром. На жаль, сьогодні з них збереглася тільки одна: археологи знайшли її під підлогою залу-вестибуля. В даний час статую можна побачити в Єгипетському музеї в Каїрі.

У стінах під самою стелею були прорубані невеликі вікна, через які в зал попадало сонячне світло. В одному з кутів починався короткий коридор, що розгалужується на три подовжні камери. У протилежній стороні був ще один коридор, що веде до дороги сходження.

Піраміда Мікерина майже в два рази нижча за піраміду Хеопса, довжина сторони її основи 108,5 м. Вона складена з камяних брил, облицьована вапняком, нижня частина - рожевим асуанським гранітом. Коридори і похоронна камера оброблені відшліфованими гранітними плитами. На півночі від піраміди був зведений заупокійний храм. У складських приміщеннях археологи знайшли скульптури, що зображують фараона з богинями. Піраміда Мікерина зорієнтована по сторонах світу не так точно, як піраміда Хеопса: погрішність складає 14З".

Піраміди оточувалися камяними стінами, усередині яких знаходилися піраміди-супутниці. Деякі з них були усипальницями дружин і дітей фараонів, в інші зберігалися жертовні підношення і навіть останки кораблів. Наприклад, біля піраміди Хеопса було побудовано пять споруд, призначених для кораблів фараона. У двох доках археологи знайшли деревяні тури.

Фараони V і VI династій продовжували будувати піраміди, однак вони вже не були такими величезними, як гробниці, зведені в період IV династії. По висоті вони були майже в два рази нижче піраміди Хеопса. Погіршилася і якість будівлі. Планування похоронного комплексу не змінилося: крім піраміди, зводився заупокійний храм, нижній храм, піраміди-супутниці, прокладалася дорога сходження.